2. Побудуйте структурні схеми до кожного речення й визначте їхній вид
- Поетів ніжних в нас багато, але мислителів ще мало [], а []. (П. Тичина).
- Ми підем, де трави похилі, де зорі в ясній далині, і карії очі, і рученьки білі ночами насняться мені (А. Малишко). Куди? Куди? [ ], (де), (де), і [ ] .
- Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля (М. Рильський). [] : [].
- Зерно в землю теж кладуть, щоб воно воскресло в житі (Б. Олійник). З якою метою? [], (щоб) .
- Діла добрих оновляться - діла злих загинуть [] - []. (Т. Шевченко).
- Думою тугу розвію, щоб був я завжди таким, яким мене мати вродила й благословила в світи (В. Стус). З якою метою? Яким ? [], (щоб), (яким).
- Або не сокіл я, або зломила мені неволя крила Або [], або []. (Леся Українка).
2. Прочитайте речення й виконайте завдання.
А. Знайдіть логічні помилки в будові речень і прокоментуйте їх.
Б. Відредагуйте й запишіть речення.
- Сестра подарувала мені книжку, яка старша за мене на два роки. Сестра, яка старша за мене на два роки, подарувала мені книжку.
- Я не ставлю жодного запитання своїй тітці. Бо її важко потім зупинити. Я не ставлю жодного запитання своїй тітці, бо її важко потім зупинити.
- Ми розглядали питання, як організувати випускний вечір і про підготовку до ЗНО. Ми розглядали питання, як організувати випускний вечір і підготовку до ЗНО.
- Батьки поїхали в «Епіцентр», і він не працював. Батьки поїхали в «Епіцентр», але він не працював.
- Головне, на чому наполягали вчителі, - це на нашій уважності. Головне, на чому наполягали вчителі, - це на наша уважність.
4. Пригадавши правила чергування приголосних, утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ- і запишіть їх у три колонки: 1) із суфіксом -зьк-; 2) із суфіксом -цьк-; 3) із
суфіксом -ськ-
г - з - ж (-зьк-) к - ц - ч - (-цьк-) х - с - ш (-ськ-) інші приголосні (-ськ-)
Запоріжжя, Давос, Кременчук, Росія, Арканзас, Единбург, Йорк (місто), Лохвиця, Хорол, Марракеш (місто), Рига, Амстердам, Елек (місто), Острог. Рось, німець, варяг, Арзамас.
- із суфіксом -зьк-: Запорізький, единбурзький, ризький, острозький, варязький;
- із суфіксом -цьк-: кременчуцький, лохвицький, елецький, німецький;
- із суфіксом -ськ-: давоський, російський, арканзаський, йоркський; хорольський, марракеський, амстердамський, роський, арзамаський,
3 перших букв записаних слів складіть прізвища (псевдоніми) представників «п'ятірного грона».
Зеров, Клен, Драй-Хмара
5. Виконайте тестові завдання.
- 1. Г 2. В 3. А 4. Д
- 1. В 2. Д 3. Б 4. А
- 1. В 2. Б 3. Д 4. А
- 1. Д 2. А 3. В 4. Г
- 1. Б 2. Д 3. Г 4. А
- В
- Б
- В
- Г
- Г
6. Прочитайте текст і виконайте завдання
А. Перекажіть текст (усно).
Б. Висловте свої міркування, як треба називати нові предмети й поняття: запозичувати іншомовні слова, засвоювати російський переклад чи йти шляхом, який запропонував мовознавець Ю. Шевчук (письмово).
Ні, не погоджуюся з міркуваннями Шевчука. Бо більшість слів запозичених, це саме слова, що утворилися для присвоювання назв предметам чи процесам, які були створенні в тій чи іншій країні. Тому вони повинні мати свої оригінальні назви. Якщо ми б були винахідниками нових предметів (процесів), то тоді ми могли називати їх на своїй мові.
7. 1. Побудуйте структурні схеми до кожного речення й визначте їхній вид.
1. Ще немає ні людства, ні преси, ні головліту, а цензура вже. (Л. Костенко).
[], []. ССР .
2. Щоб жить - я всі кайдани розірву (П. Тичина).
(Щоб) - []. (СПР, мети)
3. Налагодь струни золоті: весна бенкет справляє (Олександр Олесь).
[] : []. Безсполучникове.
4. Поки живий, я хочу справді жити, а боротьби життя мені не страх (І. Франко).
(Поки), [] , а []. З різними видами зв'язку.
5. І досі сниться: під горою між вербами та над водою біленька хаточка (Т. Шевченко).
[] : []. Безсполучникове.
6. Хіба не вірите, що скоро день засвітить, що сонце наше вже з-за обрію встає (Олександр Олесь).
[], (що) СПР, з'ясувальне.
7-2. Прочитайте речення й виконайте завдання.
1. На зборах батьки поцікавилися, коли будуть канікули й про випускний вечір. На зборах батьки поцікавилися про канікули й про випускний вечір.
2. Друзі запрошували на вечірку, і мені не хотілося туди йти. Друзі запрошували на вечірку, але мені не хотілося туди йти.
3. Я поїхав на автомобілі товариша, що розганяється до сотні за сім секунд. Автомобіль, що розганяється до сотні за сім секунд, дав мені товариш, і я поїхав.
4. Головне, на чому зосередити увагу, - це на рекламі. Головне, на чому зосередити увагу, - це реклама
Б. Розглянувши ілюстрацію, поясніть відмінність між словами їжа, їда та блюдо. Складіть з ними речення.
- Їда. Споживання їжі: швидка їда, готуватися до їди.
- Готуватися до їди треба не поспішаючи.
- Їжа. Харчі: калорійна їжа, готувати їжу, засвоювати їжу.
- Я завжди у цьому кафе замовляю калорійну їжу.
- Блюдо. Широка посудина, в яку кладеться або насипається страва.
- На полицях блищав золотий та срібний посуд: полумиски, здорові блюда, кубки.