§33. Звертання







Вправа 3. Перепишіть речення й розставте в них розділові знаки

  1. Шуми, вітре, шуми буйний на ліси на гори... (М. Шашкевич).
  2. Радій же, серце, До останку, пий життя людського пінистий напій (М. Рильський).
  3. О незвичайна чародійна мово, хоч пронеслася молодість громово твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко).
  4. Марусино серце, пожалій мене, візьми моє серце, дай мені своє (Нар. тв.). 5. О страднику великий! Прометею, тобі я заздрю (Леся Українка).
  5. І далі ми пішли вже самі, товариші, генерали, хоча ви ніколи не давали нам достатньо зброї, не давали боєприпасів необхідних для наступу… (В. Шкляр).
  6. Моя маленька дівчинко! Якби ти знала, як я чекав від тебе хоч якої-небудь вісточки (В. Симоненко).
  7. Прийми мене, весно рожева, слугою твоєї краси, візьміть мене братом, дерева, візьміть мене в прийми, ліси (Олександр Олесь).
  8. Слов’яни любі й ви усі народи! Борітесь, стійте за свої свободи (П. Тичина).

Вправа 4. Пригадавши відповідні правила, запишіть імена у формі кличного відмінка однини у дві колонки: 1) з -є та -є; 2) з -ю.

  • з -е та -є: Ксеніє, Устиме, Розаліє, Богдане, Арсене, Соломіє;
  • з -ю: Зіновію, Емілю, Рею, Олексію, Валерію.

3 перших букв виписаних слів складіть прізвище представника «розстріляного відродження»:

Курбас, Зеров

Вправа 5:
1. Б 2. Г 3. Г 4. Б 5. В 6. Б 7. А 8. В 9. Г 10. А

Вправа 7. Перепишіть речення й розставте в них розділові знаки.

  1. О слово! Будь мечем моїм! (Олександр Олесь).
  2. Добре, учителю, що ти небокраї підняв нам людського стремління (М. Вінграновський).
  3. Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік.
  4. Класична пластика і контур строгий, і логіки залізна течія - оце твоя, поезіє, дорога (Л. Костенко).
  5. А втім, як знаєш, пане-брате, не дурень, сам собі міркуй.
  6. Привітай же, моя ненько, моя Україно, моїх діток нерозумних, як свою дитину (Т. Шевченко).
  7. Ой водо-водограй, грай для нас, грай танок свій жвавий ти не зупиняй (В. Івасюк).
  8. Ні, я себе не можу уявить без тебе, Дніпре, як і без тополі, що в серці моїм змалку тополить (М. Вінграновський).
  9. Чому ж ти, лицар мій, на герць не виступаєш, а вітром жалібно голосиш на ріллі? (Олександр Олесь).