Г. Тютюнник "Дивак"


1. На уроці малювання Олесь зобразив

В - дятла.

2. Словами «Завзяття в тебе обмаль. А треба — в людях. Ta отак побіля них, отак... Того — ліктем, того — почотом... Гульк — уперед вийшов» Олеся повчає

Г - дід Прокіп.

3. Прочитайте речення
Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся

Синонімом до виділеного слова є прикметник В - гострий.

4. Розкажіть про дитинство Гр. Тютюнника.

Дитинство Григора Михайловича Тютюнника проходило нелегко. Батька несправедливо репресували, хлопчик жив деякий час у родині дядька на Донбасі, потім, коли почалася війна, він, бачачи, що тітці важко стало годувати своїх трьох дітей, вирішив повернутися на рідну Полтавщину. Одинадцять днів ішов Григір додому. Різні люди траплялися йому. Зустрічався й з фашистами, та й свої інколи були не кращі. Однак доля все ж таки посилала йому більше людей добрих. Вони часто рятували знесиленого довгою, дорогою обірваного підлітка од смерті та голоду, ділилися шматком хліба, обігрівали, давали одежину. Пізніше цю історію Григір Тютюнник опише в. повісті «Климко». Діставшись додому, жив, як усі, в окупованому німцями селі, напівголодному й морально пригніченому. Допомагав по господарству, мерз, голодував. Про якісь1 розваги не могло бути й мови. Так минуло більше як рік як німців вигнали з села, пішов у п'ятий клас, після закінчення якого вступив до Зіньківського ремісничого училища, 3 того часу і почалося його самостійне трудове життя, адже в училищі більше працювали, ніж училися. Про своє і всього повоєнного покоління учнів ремісничих училищ життя Григір Тютюнник згодом напише гірко правдиву повість «Вогник далеко в степу».

5. Доведіть, що твір Гр. Тютюнника «Дивак» є оповіданням.

Оповідання — невеликий прозовий твір про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу, «Дивак» написане прозовою мовою, .невелике за обсягом, У ньому розповідається про дві події (урок, малювання і поїздку з дідом Прокопом у поле по солому), які відбулися за короткий проміжок часу (один день). Героїв в оповіданні небагато (Олесь, дід Прокіп, Федько Токайло).

6. Знайдіть у тексті оповідання вислови вчитися через пень-колоду та їхнього полку прибуде. Поясніть їх значення.

Вислів вчитися через пень-колоду означає вчитися аби як. Вислів їхнього полку прибуле означає збільшення кількості.

7. Що вказує на любов Олеся до природи, коли описується його дорога до школи?

Вказує бажання допомогти старій сосні, хлопець «нагріб чобітками снігу під окоренок, утрамбував його гарненько»; він навшпиньки крадькома підходить подивитися на дятла, щоб не сполохати птаха; «ляснув долонею по льоду» і врятував пліточку. Повертаючись додому з дідом Прокопом, Олесь дбає про коня, чи не заважку ношу вони з дідом готують для нього. Така поведінка хлопчика свідчить про співчуття, піклування, любов до тварин.

8. Чи справедливо на вашу думку, учителька повела себе з Олесем?

Мабуть, ні, Олесь — рішучий хлопець. Він уміє обстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти і дозволити виконувати інше завдання. Скоріш за все, вона поводилась з ним так тому що вона його незрозуміла.

9. Знайдіть описи природи в оповіданні «Дивак».

У бору снігу мало. То там, то сям проглядає крізь порошу (перший сніг) трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром із верховіття. Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк, — дятел порається.
Аж он під старою сосною латка шишок рябіє. Ба! Ще одна впала. Ось де він, дроворуб! Олесь стає навшпиньки й крадькома пнеться на косогір.
Повітря пахне торф'яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками, — там б'ють джерела; а праворуч, на мілині, де лід міцніший, гасає ватага школярів. Лід гнеться, цьворохкає од берега до берега, здуваючись попереду ватаги, мов ковдра на сіні. З проломин цівками цебенить вода і заливає плесо.

Епітети: лід тоненький, молодий; трава з зеленими чубчиками; стара сосна; бульбашки білі, круглі; яскравим променем; дерева біжать, кружляють, ховаються;
Метафори: лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою, у вузенькому дуплі; дим угору тополиними стовпами; дно з мулистим пилком; промайнула чорна блискавиця й завмерла осторонь довгастою плямою - щука.
Персоніфікація: дятел порається, здригнувся; помирає сосна; дно тьмарилося, пускало бульбашки; мостом бився об палі вихор, згортав до купки сухий очеретяний лист і гнав його в берег; в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном; сонце пробило в хмарах над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло на левади; ліпив мокрий сніг, повітря пахне торф'яним духом; загули на морозі сосни й закричали півні на горищах. Порівняння: низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах; мов хмизок у лісі, потріскував лід; бульбашки, як воляче око; дерева ховаються одне за одного, немов у жмурки грають. Гіпербола: гартованим дзьобом. Протиставлення: у селі ледь вечоріє, а в сосні вже крони зімкнуло пітьмою.

10. Чи згодні ви з тим, що Олеся називали диваком?

Ні, не згоден. Якщо хлопець, не хотів жити за хижими законами, або не любить псувати молодий лід, коли дятел шишки їсть; боляче йому, коли щука пліточку впіймала; так любить природу, що передує свою любов до неї на уроці калювання, забувши завдання вчительки намалювати горщечок; жаліє коней, коли дід б’є їх батогом; жаліє стару сосну, то це не означає що він дивак.

11. Поділіть оповідання на чотири частини, доберіть до кожної з них заголовки й запишіть їх.

1. Дорога до школи зимою. 2. Бійка. 3. Зустріч з дідусем. 4. Сни та мрії.

12. Складіть план характеристики Олеся, використавши в ньому слава: вік, портрет, вчинки, ставлення, уява, поведінка та ін.

  1. Вік хлопця.
  2. Портрет Олеся.
  3. Творча уява
  4. Ставлення хлопця до природи.
  5. Вчинки Олеся.
  6. Поведінка на уроці.

1. Напишіть власне закінчення оповідання Гр. Тютюнника «Дивак» (до 1 с.).

Хлопець виросте та стане лісником. Тоді ходити лісом, слідкувати за порядком, допомагати лісовим мешканцям, дбати про дерева — усе це буде його найулюбленішою справою. Він стане бажаним гостем у своїй сільській школі, де пройшли дитячі роки, розповідатиме учням про життя лісу, прививатиме любов до природи.
Тільки людина, яка тонко відчуває та любить її, не дозволить бездумно вирубувати ліси, оголяючи гірські схили. У лісі подорожнього зустріне таблиця з правилами поведінки у лісі. З односельчанами облаштують затишне місце на галявині для відпочинку.