Євган Гуцало. Лось


1. Лось прислухався до землі, очікуючи

В - весну.

2. У реченні На тому боці, ген під обрієм, примостилося село використано

Г - метафору.

3. Словами очі все густіше набрякали кров’янистим смутком, аж горіли червоним розпачем охарактеризовано

В - лося.

4. Доведіть, що твір Є. Гуцала «Лось» за жанром — оповідання.

Оповідання тому що це прозовий твір, обсяг твору приблизно 6 сторінок, зображена пригода у лісі недалеко від заповідника: убивство браконьєром тварини, діють чотири персонажі: лось, два брати, дядько Шпичак. Події забуваються за один зимовий день.

5. Яку роль відіграють пейзажі в оповіданні?

Пейзажі як опис, картина природи, автор описує частину реальної картини, у якій розгортається дія - це відіграє важливу роль в оповіданні, тому, що читач може уявити навколишні події. Без пейзажів оповідання було б сухим та не цікавим.

6. Чому лось остерігався не тільки вовка, лиса, а й людини?

Попри те що лось жив у заповіднику, він не боявся, але все ж остерігався людей, тому що раніше жив у тайзі й був диким, а це означає що на нього, мабуть, раніше полювали.

7. Розкажіть, як поводив себе лось у крижаному полоні.

Він усіма чотирма ногами спробував відштовхнутися, але ратиці його були вже у воді, і лось відчув, що дедалі глибше занурюється в льодяну кашу. Він ще раз конвульсивно здригнувся всім тілом, укладаючи всю свою силу і весь свій відчай, у той рух, але провалився ще глибше, і тепер крижані уламки билися об його спину. Він на мить принишк, готуючись до нового ривка, і коли його передні ноги злетіли на кригу, то здавалося, він уже вискочить і врятується, але крига тріснула під вагою великого тіла, і лось ще раз опинився по шию у воді. Він ревнув, кличучи на допомогу, і його очі все густіше набрякали кров'янистим смутком, аж горіли червовим.розпачем. Ще раз спробував вирватись, але вдалося тільки однією ногою, — друга вдарилась об лід і стала майже неслухняна. Вода в ополонці кров'янилась, і червоне зразу ж стікало за течією, зникаючи під кригою. Лось відчув, що так йому не вирватись. Подібне відчуття вже приходило до нього — саме тоді, коли восени, у чорному бору, що стогнав од вітру, його почала переслідувати вовча зграя... Річкова течія була на вид не така страшна, як вовки, вона мчала не так швидко, вона не обпалювала його своїм смертельним диханням, але течія була така ж сама невблаганна, і чим більшу він розбивав ополонку, тим швидше вона могла затягти його під лід. Лось, розуміючи це, намагався поводитись обачно, але нога боліла, тіло слабло, і сили поступово покидали його. Він збирався до свого вирішального кидка, і коли знову не пощастило, то лось на хвилю заспокоївся, бо знав, що це не остання його спроба, що він пробуватиме безперервно, доти, доки дихатиме.

8. Знайдіть і прочитайте портрет Шпичака.

«Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких він тонув мало не по пояс. Радість на його обличчі змагалася з настороженістю, і від того воно бралося то темними, то світлими спалахами»
Автор негативно ставиться до Шпичака, характеризує його такими словами: злий, підлий, підступний, жорстокий, несправедливий, жадібний, схильний до безглуздих і необдуманих вчинків; по-споживацькому ставиться до природи, не дбає про її захист і збереження; убив звіра, якого хлопці щойно врятували, знаючи, що він із заповідника і скористатися здобиччю він безкарно не зможе. Дорослий, але нечесний і несправедливий, безжальний.

9. Знайдіть і прочитайте рядки, які передають стривожений стан Шпичака.

Радість на його обличчі змагалася з настороженістю, і від того воно бралося то темними, то світлими спалахами. Через те, що його вчинок побачили діти, він не сподівався на такий поворот подій, це підкреслюють антоніми.

10. Чому хлопчики не осудили вголос вчинок Шпичака, ніяк не відреагували на його обіцянки?

Тому що Шпичак був їх рідним дядьком, дорослим. Він пробував їм і погрожувати, щоб вони мовчали, і пропонував за мовчанку м'ясо й роги, але діти, нічого не відповівши, пішли до своїх саней. Але я вважаю що хлопці, попри те, що вбивця — їхній рідний дядько, мабуть, все ж таки повідомлять у заповідник, бо зрозуміли, що Шпичак не шкодує про вчинене, а значить, якщо його не покарати, буде продовжувати полювати на заповідних тварин.

11. Придумайте своє завершення оповідання «Лось».

Хлопці, попри те, що вбивця їхній рідний дядько, побігли, все ж таки повідомлять у заповідник, бо зрозуміли, що Шпичак не шкодує про вчинене, а значить, якщо його не покарати, буде продовжувати полювати на заповідних тварин.

12. Чи можна пробачити Шпичакові його вчинок?

На відміну від хлопців, Шпичак (у кінці оповідання) хотів би побачити лося живим тільки тому, що боїться покарання, а не тому, що зрозумів жахливість скоєного злочину. Тому, пробачити його дуже важко

Поділіть текст оповідання Є. Гуцала «Лось» на частини, дібравши до них заголовки.

  1. Лось із заповідника в досвітніх сутінках.
  2. Насторожливий тріск
  3. Зрадлива крига на річці.
  4. Лось у небезпеці.
  5. Два хлопчики-рятівники.
  6. Врятований звір.
  7. Несподіваний постріл.
  8. Благання дядька Шпичака.