Узагальнення до Розділу 3







1. Установи, які планети належать до планет земного типу.

Планети земного типу - це планети, які мають тверду поверхню, кам'янистий склад і невелику масу. До них відносяться Меркурій, Венера, Земля і Марс. Юпітер і Нептун - це газові гіганти, які мають велику масу і складаються в основному з газів. Уран - це крижаний гігант, який має масу, що перевищує масу Землі, але менше, ніж у Юпітера і Нептуна.

Тому відповідь: А, В, Г.

2. Укажи планету, що належить до планет-гігантів.

Правильна відповідь - Б. Уран є планетою-гігантом. Планети-гіганти - це планети, які мають велику масу і складаються в основному з газів. Вони мають дуже щільне ядро, яке оточене шаром газів, які перебувають у рідкому стані. Уран має масу, яка в 14 разів більша за масу Землі, і він складається в основному з водню, гелію та метану.

3. Укажи, від чого залежить тривалість року на планетах Сонячної системи

Тривалість року на планетах Сонячної системи залежить від відстані планети від Сонця. Чим далі від Сонця розташована планета, тим довше вона здійснює повний оберт навколо нього.

4. Поміркуй, чому спостерігач, який перебуває на Місяці, не бачить на небі метеори. Йому заважає...

Б відсутність атмосфери на Місяці

Оскільки на Місяці відсутня атмосфера, метеорні тіла не загоряються при проходженні крізь неї. Вони просто падають на поверхню, не залишаючи видимого сліду. Саме відсутність атмосфери не дозволяє спостерігати на Місяці явище метеорів, яке ми бачимо на Землі.

Інші варіанти не є визначальними:

А) Яскраве сонячне світло ускладнює спостереження, але за його наявності метеори теоретично все одно можна було б побачити.

В) Світло Землі теж не заважає настільки, як відсутність атмосфери.

Г) Яскраві зорі так само не є визначальною перешкодою.

Отже, ключова причина - саме відсутність атмосфери на Місяці.

5. Укажи, завдяки чому на зоряному небі видно планети Сонячної системи. Бо вони.

Правильна відповідь: Б відбивають світло від Сонця

Планети Сонячної системи (Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун) не випромінюють власного світла, на відміну від зір. Вони лише відбивають сонячне світло, яке падає на їх поверхню.

Тому на нічному зоряному небі ми бачимо планети завдяки тому, що вони відбивають світло Сонця, а не через їх власне випромінювання (варіант А неправильний) або освітлення від інших зір чи Місяця (варіанти В і Г неправильні).

Отже, правильна відповідь - планети видно на нічному небі, бо вони відбивають світло від Сонця.

6. Установи відповідність між небесним тілом і його визначенням

Установлення відповідності:

  1. А - 2 велетенське розжарене небесне тіло
  2. Б - 3 система із зір і зоряних скупчень
  3. В - 4 кулясте тіло, яке обертається навколо зорі
  4. Г - 5 тверде тіло космічного походження, що потрапляє в земну атмосферу

Пояснення:

А) Зоря - це велетенське розжарене газове тіло, що випромінює власне світло.

Б) Галактика - величезна система, що складається із зір, зоряних скупчень, газу й пилу.

В) Планета - небесне тіло, що обертається навколо зорі (наприклад, Земля обертається навколо Сонця).

Г) Метеор - тверде тіло космічного походження, яке потрапляє в атмосферу планети (наприклад, в атмосферу Землі).

7. Поясни, за допомогою якого методу виміряли відстані до зір

Основний метод вимірювання відстаней до зір - тригонометричний паралакс. За допомогою цього методу визначається зміна положення зорі на небесній сфері при спостереженні з двох різних точок.

Земля рухається по еліптичній орбіті навколо Сонця, тому положення спостерігача на Землі змінюється протягом року. Якщо спостерігати зорю з двох точок, розташованих на протилежних кінцях земної орбіти, то здається, що вона зсунута відносно інших зір. Цей зсув називається паралаксом.

Величина паралакса зворотно пропорційна відстані до зорі. Чим далі знаходиться зоря, тим меншим буде її паралакс.

8. Дай відповідь, чому під час спостережень з поверхні Землі здається, що небесна сфера з нерухомими зорями обертається навколо нашої планети

Спостерігаючи за зоряним небом з поверхні Землі, створюється ілюзія, що небесна сфера з зорями обертається навколо планети. Насправді ж, земна куля обертається навколо власної осі, внаслідок чого зорі на небі здаються такими, що рухаються.

Пояснення цього таке:

  1. Зорі знаходяться дуже далеко і фактично нерухомі відносно одна одної.
  2. Земля обертається навколо власної осі приблизно за 24 години.
  3. Спостерігаючи протягом ночі з однієї точки, бачимо, як зорі "переміщуються" по небу. Насправді ж це результат обертання Землі.
  4. Виникає ілюзія, ніби небесна сфера цілісно обертається, а Земля стоїть нерухомо. Хоча все навпаки.

Отже, це пояснюється обертанням Землі та відносною нерухомістю зір на величезних відстанях від нас.

9. Поясни, як за допомогою ковша із семи яскравих зір сузір’я Великої Ведмедиці знайти на небі Полярну зорю

Знайти на небі Полярну зорю, а отже, і напрямок на північ, дуже легко. Візьмемо за орієнтир ківш сузір'я Великої Ведмедиці й проведемо через дві його крайні зорі пряму лінію. Продовжимо пряму на 5 віддалей між цими зорями в напрямку від отвору ковша і знайдемо Полярну.

10. З’ясуй суть астероїдної небезпеки для Землі. Запропонуй, як можна її відвернути

Астероїдна небезпека для Землі полягає у загрозі зіткнення з великими і швидкими астероїдами, що може спричинити руйнування міст, пошкодження екологічних систем і навіть зміну клімату.

Для відвертання астероїдної небезпеки включають використання технології зіткнення, коли космічний апарат зіткнеться з астероїдом і зміщує його від Землі.

Для виявлення і відстеження астероїдів необхідно розвивати системи астрономічного спостереження і використовувати алгоритми для прогнозування руху астероїдів. Важливо також підтримувати міжнародну співпрацю та обмін інформацією для вчасного реагування на загрози.

З урахуванням складності й серйозності астероїдної небезпеки, важливо проводити наукові дослідження, розвивати технології й планувати стратегії для виявлення, відстеження та відвертання астероїдів.