І. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Поясніть, як ви розумієте подані висловлювання українських письменників, діячів науки і культури про роль культури мовлення.
- Слова - це кольорові камінці. Мало їх назбирати - треба ще навчитися з них узори викладати (І. Вільде).
- Не пускайте слів попереду думок : адже висловлюванням можна бездумно поранити чиєсь вразливе серце. Розумним словом можна підбадьорити, надихнути на творчість, на добрий учинок на геройство (І. Вихованець).
- Повнота слів - це повнота світу (П. Мовчан).
- Правдивість не лише в поводженні, а й у мовленні кожної окремої людини - це запорука справедливості всього суспільства (Н. Бабич).
- Слово - це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним - найвище мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож опановувати цим різцем так, щоб з-під ваших рук виходила тільки краса (В. Сухомлинський).
ІІ. « Вчити себе самого - благородна справа». Доберіть і запишіть 3-4 народні прислів’я, у яких містяться поради щодо культури мовлення.
- Від красних слів язик не відсохне.
- Добрим словом мур проб'єш, а лихим і у двері не ввійдеш.
- Красне слово - золотий ключ.
- На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
- Чиєсь одне слово губить діло.
- Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.