Художній образ у літературі — це яскравий опис, у якому зафіксовано якийсь момент, сцену. Це конкретні й узагальнені картини людського життя, створені за допомогою художньої літератури й мають естетичну цінність.
Художній образ — форма художнього мислення. Це основа будь-якого виду мистецтва, а спосіб створення художніх образів — основний критерій належності до різних видів мистецтва. Образи виникають у свідомості людей під впливом реальної дійсності й сприймаються за допомогою органів чуття. Вони є репліками, відбитками реальності. Образи зберігаються в пам'яті й можуть бути відтворені уявою. На основі образів пам’яті митець створює нову реальність – художній образ, який своєю чергою викликає у свідомості людей (слухачів, глядачів) безліч уявних образів. У художньому творі виділяється образ і через нього пізнаються значення, думки та ідеї.
Художні образи в літературі — це слова і словосполучення, що викликають яскраві уявні образи. Ці зображення можуть бути буквальними чи фігуральними, і вони можуть допомогти створити певну атмосферу чи тон у творі. Наприклад, автор може описати очі людини як «холодні, як лід», щоб передати ідею, що ця людина без почуттів, або відсутні у неї емоційна. В іншому прикладі автор може використати метафору на кшталт «зірки були діамантами на нічному небі», щоб створити романтичний настрій для своїх читачів.
Художні образи використовуються письменниками, щоб зацікавити аудиторію, зробити свої історії більш яскравими та такими, що запам’ятовуються.
Приклади художніх образів
- Образ -символ: У творі О. Гончара «Собор» знаходимо, що собор є символом. Це символ внутрішнього розвитку та краси українського народу.
- Образ - персонажі: Мотря і Карпо з «Кайдашевої сім'ї» І. Нечуя-Левицького.
- Образ - переживання: У творі «Цвіт яблуні» М. Коцюбинського можна зустріти такі емоції, як гнів і біль. Тобто образи, які підкреслюють певні людські емоції.
- Образ - пейзаж: найчастіше з’являється у творах письменників-імпресіоністів. Такі образи зустрічаємо, наприклад, у творі «Intermezzo» (Образи літніх полів) М. Коцюбинського.