Література наприкінці XVIII — на початку XX століття


Понятійний апарат

Іронія — прихована насмішка:

Од молдаванина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

Сарказм — їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. Сарказм, на відміну від іронії, виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення. Саркастично звучать такі рядки поеми:

А братія мовчить собі,

Витріщивши очі!

Як ягнята. «Нехай, — каже, —

Може, так і треба».

Гротеск — сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним. Гротеск — вищий ступінь комічного. Сцена «генерального мордобитія» — приклад гротеску.

Карикатура — сатиричний малюнок загостреного критично- викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу. Отже, карикатура пов’язана із зоровими образами:

...Мов опеньок засушений,

Тонка, довгонога,

Та ще, на лихо, сердешне

Хита головою.