Міфологія та релігія - це важливі аспекти культури та світогляду різних народів. Міфологія полягає у системі міфів, які пояснюють походження світу, життя та смерті, природних явищ та історії. Релігія ж, на відміну від міфології, має більш організовану структуру та містить певні ритуали, правила поведінки та систему вірувань.
Наукове бачення світу базується на спостереженнях, дослідженнях та логіці. Наука дозволяє нам краще розуміти світ та пояснювати природні явища, які колись здавалися незрозумілими. Учені використовують методи наукового пізнання, такі як спостереження, експеримент, аналіз та узагальнення даних, щоб зрозуміти як працює світ навколо нас.
1. Доведіть уривками з тексту що міф життєвий.
На острові виросло Першодерево — Дерево Життя. Гілки вкрилися чудовими квітами й чарівними плодами.
На листі заблищала срібна роса. Полинули пахощі. Земля вкривалася зеленими лугами, густими лісами. Летіли від Дерева Життя птахи, бігли звірі, розходилися в усі боки люди. Від нього пішли трави і квіти, кущі й дерева, плоди й насіння.
2. Як ставляться до дерева життя українці.
Українці шанують дерево життя, і українки вишивають дерево життя на рушниках і на сорочках у вигляді квітів.
3. Пригадайте, ми вже зустрічалися з поняттям «Родове дерево». На вашу думку, що спільного, а що — відмінного між Родовим деревом і Деревом життя з українського міфу?
Родове дерево - це наша сім'я, наші сестри, брати і предки. Гілки родинного дерева демонструють родинні зв’язки та стосунки, які передаються з покоління в покоління.
Дерево життя символізує поширення життя на землі та гармонію Всесвіту, є унікальним поєднанням живої та неживої природи, а також уособлює зв’язок між людьми та корінням.
Спільність між генеалогічним деревом і деревом життя полягає у зв'язку між їх різними елементами - родичами (у родовідному дереві) і організмами взагалі (у дереві життя).
Різниця між ними полягає в тому, що дерево життя містить набагато більше елементів, ніж генеалогічне дерево. Дерево життя є більш універсальним, оскільки воно символізує вічність і космічну гармонію, тоді як генеалогічне дерево більш конкретно символізує сімейні тенета.
1. Чому більшість людей у світі відносить себе до віруючих?
Причин, чому більшість людей у світі відносить себе до віруючих, може бути декілька. Однією з головних причин є культурна спадщина. Більшість країн світу мають свої релігії, які пройшли через багато століть і стали складовою частиною культури та ідентичності народу. Вірування в релігію передається з покоління на покоління і стає частиною культурного досвіду.
Іншою причиною може бути прагнення людей знайти сенс свого існування та розв'язати проблеми, з якими вони стикаються у повсякденному житті. Релігійні вірування можуть надавати людям відчуття спокою, надії та оптимізму. Люди можуть вірити, що є вища сила, яка допоможе їм у важкі моменти та забезпечить їх добробут.
Також, релігія може мати соціальну функцію, яка об'єднує людей у спільноти та взаємодію, що сприяє розвитку співпраці та гармонійних відносин у суспільстві.
2. У яких регіонах світу поширені національні релігії?
Індуїзм в Індії, конфуціанство в Китаї, шінтоїзм в Японії, юдаїзм в Ізраїлі, іслам в Саудівській Аравії, Ємені, Кувейті, шаманізм в корінних народів Північної Азії та Америки.
3. На вашу думку, чи зміниться строкатість карти через 50–100 років?
Так. На це впливає процес глобалізації (злиття, змішування, злиття, об’єднання)
4. Наскільки суспільство готове жити в полірелігійному світі?
Полірелігійний світ був би дуже вразливим до міжрелігійних розбіжностей і конфліктів.
5. Як ви розумієте поняття «релігійна толерантність»? Чи є актуальним це поняття в сучасному світі?
Поняття «релігійна толерантність» означає повагу до різноманітних релігійних переконань та практик інших людей, навіть якщо вони відрізняються від власних. Це також передбачає готовність допомогти людям відчувати себе затишно у своїй релігії, а також виявляти повагу та знання про інші релігії.
Поняття «релігійна толерантність» є дуже актуальним у сучасному світі, де люди з різних країн, культур та релігій проживають поруч один з одним. Це допомагає зменшувати конфлікти та розбіжності між людьми на основі релігії, а також сприяє розвитку терпимості та поваги до різноманіття культур та релігій. Релігійна толерантність допомагає людям зрозуміти, що релігійні переконання є особистою справою кожної людини й вони повинні бути поважні та толерантні до інших.
Як запобігти релігійній нетерпимості?
Деякі способи запобігання релігійній нетерпимості можуть включати:
- Підвищення рівня освіти та свідомості людей про інші релігії та культури;
- Створення можливостей для міжрелігійного діалогу та співпраці;
- Розроблення політик та законодавства, які гарантують свободу віросповідання та захищають права меншин;
- Пропаганда та відкрите обговорення толерантності, поваги та співпраці між різними релігіями та культурами в мас-медіа та громадських організаціях.
1. Що включає в себе право на свободу світогляду й віросповідання?
Стаття 35 Конституції України: Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
2. У яких випадках право на свободу світогляду і віросповідання може бути обмежене?
Стаття 35 Конституції України: Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
3. Яка релігія може бути визнана державою як обов’язкова?
Стаття 35 Конституції України: Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова.
4. Чи можна звільнитися від виконання військового обов’язку за мотивами релігійних переконань?
Стаття 35 Конституції України: У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Запитання і завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
Що таке міфологія?
Міфологія - це сукупність міфів, пов’язаних із певними людськими спільнотами
Коли в історії з’являються міфи?
Історично створення міфів пов’язане з прагненням людей пояснити навколишній світ. За допомогою міфології люди намагаються впорядкувати навколишній світ і надати йому значення: на першому історичному етапі міфологія є не вигадкою, а засобом створення картини світу.
Які існують форми ставлення до релігії?
Існує кілька форм ставлення до релігії:
- Релігія: людина, яка вірить у релігію та її вчення. Вони можуть дотримуватися релігійних ритуалів і звичаїв, відвідувати церкву, молитися і прагнути духовного зростання і розвитку.
- Атеїзм: людина, яка не вірить у Бога чи божественні сили. Вони можуть не мати релігійних переконань або дотримуватися релігійних обрядів.
- Синкретизм: люди, які поєднують різні елементи різних релігій у своїй вірі. Вони можуть поклонятися різним богам, святим і героям, змішувати різні релігійні ритуали.
- Агностицизм: люди, які вважають, що існування Бога чи божественної сили не може бути доведене або спростоване. Вони можуть бути відкриті до можливості існування Бога, але не мати певних релігійних переконань.
- Гностицизм: люди, які вірять у те, що існує внутрішнє знання про Бога та духовний світ, яке можна отримати через медитацію, відкриття власної свідомості та інші методи. Вони можуть не мати формальної релігії, але дотримуватися певних духовних практик та переконань.
Ці форми ставлення можуть співіснувати в одній людині або суспільстві, і можуть залежати від культурних, соціальних та історичних факторів.
Що таке свобода світогляду й віросповідання?
Свобода світогляду та віросповідання — це право людини вільно обирати свій світогляд, віросповідання, переконання та вільно їх виражати. Це право визнається в багатьох міжнародних конвенціях і деклараціях з прав людини, а також у законодавстві багатьох країн світу.
Ця свобода означає, що кожен має право вільно обирати свою релігію чи світогляд або не мати релігійних, чи світоглядних переконань. Також забезпечується право на вільне вираження своїх переконань у слові, письмі, друку, мистецтві та іншими засобами, які не порушують прав і свобод інших людей.
II. Обговоріть у групі
1. Чи може сучасна людина змінювати релігію?
Так. Свобода світогляду та віросповідання — це право людини вільно обирати свій світогляд, віросповідання, переконання та вільно їх виражати. Це право визнається в багатьох міжнародних конвенціях і деклараціях з прав людини, а також у законодавстві багатьох країн світу.
Відповідно до статті 35 Конституції України людина має можливість сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, відправляти індивідуальні чи колективні богослужіння та обряди, здійснювати релігійну діяльність.
2. На вашу думку, чим був викликаний релігійний фанатизм у Європі?
Релігійний фанатизм у Європі був викликаний відсутністю освіти населення та загрозою смерті від епідемії.
3. Чи можна виховати в собі релігійну толерантність?
Так, завдяки правильному вихованню та освіті.