§16. Науковий період розвитку історичних досліджень







Діємо: практичні завдання
Опрацюйте навчальний текст, визначте у ньому характерні ознаки історії, що сформувалися на науковому етапі її розвитку. Дізнайтеся з тексту історію формування осередків розвитку історичної науки у XIX ст. Доповніть ланки блок-схеми необхідною інформацією за зразком інших елементів схеми. Знайдіть у тексті назви осередків розвитку історичної науки на українських землях.

Науковий період у розвитку історичних наук починається з початку 18 ст. Важливими досягненнями в розвитку історії як науки були закріплення спеціально-наукових методів історичного дослідження, створення спеціалізованих історичних науково-дослідних установ, поява професії вченого-історика.
Науковими осередками розвитку історичної науки в Україні спочатку були університети: Львівський (заснований 1661 р.), Харківський університет (заснований 1805 р.), Київський університет Св. Володимира (1834 р.), Новоросійський університет (заснований в Одесі 1865 р.)
Становлення історичної науки в 19 ст. Сприяв утворенню наукових осередків: університетських семінарів, архівів і музеїв, історичних товариств, розпочав видання журналу історії науки. Для популяризації досліджень з історії науки, публікації архівних документів та ілюстрування історичних матеріалів створено друковане видання:
-

  • журнал «Кіевская старина» («Київська минувшина») 1882-1906 рр.;
  • часопис «Записки Наукового товариства імені Шевченка» («Записки НТШ»). Видавець Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка (1892 р.);

У 1852 р. було створено Центральний державний історичний архів України, засновниками якого були члени Київського археологічного комітету (Тимчасовий аналітичний комітет). давня поведінка).
На українській землі в 19 ст. діяли

  • Одеське товариство історії і старожитностей (засноване1839 р.),
  • Київська археографічна комісія (1843 р.),
  • Історичне товариство Нестора літописця (1872 р.),
  • Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка (1873 р., а з 1892 р. перейменоване на Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка).

Запитання і завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію

Коли розпочався науковий період розвитку історичної науки?
Науковий період розвитку історичної науки розпочався наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Хто започаткував сучасний підхід до вивчення історії?
Сучасний метод вивчення історії започаткував німецький вчений Леопольд фон Ранке (1795-1886). Він вважав, що історики повинні неупереджено ставитися до історичних джерел.

Які осередки історичної науки діяли/діють в українських землях?
Становлення історичної науки в 19 ст. Сприяв формуванню наукових осередків: університетських семінарів, архівів і музеїв, історичних товариств.

У яких центрах розвивалася історична наука?
Спочатку осередками розвитку історичних наук на українській землі були університети: Львівський (заснований 1661 р.), Харківський (заснований 1805 р.), Київський університет Св. Володимира (1834 р.), Новоросійський університет в Одесі (1865 р.).
В Україні в ХІХ ст. діяли:

  • Одеське товариство історії й старожитностей (засноване1839 р.),
  • Київська археографічна комісія (1843 р.),
  • Історичне товариство Нестора літописця (1872 р.),
  • Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка (1873 р., а з 1892 р. перейменоване на Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка).

II. Обговоріть у групі
Підготуйтеся і проведіть гру «Історичний пінг-понг». Об’єднайтеся в групи і складіть запитання до теми «Етапи розвитку історичної науки». Обміняйтеся питаннями між групами. Проаналізуйте, наскільки влучними були запитання і відповіді ваших однокласників/однокласниць.

  • Що таке історичний семінар?
  • Як називаються установи для збереження документів?
  • Коли розпочався науковий період розвитку історичної науки?
  • Яке основне завдання історика? Чим прославився Леопольд фон Ранке?
  • Чи відомі вам історичні та наукові центри України ХІХ ст.?
  • Що ви знаєте про Феофана Лебекінцева?
  • Які статті публікувала «Київській минувшині»?
  • Які заходи називають реставрацією?