1. У книжках, фільмах, комп’ютерних іграх зустрічаються вислови «міфічні герої», «міфічна сила», «міфічні істоти», «міфічні предмети» тощо. Що, на вашу думку, вони можуть означати?
Вираз «міфічний» (стосується міфології) означає, що він заснований на дуже давній вигадці. В її основі лежить брак знань і, тому неможливо пояснити походження певних природних явищ чи процесів.
2. Які з наведених висловів можна використати, розповідаючи про давні міфи, а які — ні? Свою думку обґрунтуйте.
Міфічні герої та міфічні об’єкти — ці вислови можна вживати в розповідях про стародавні міфи, оскільки такі люди чи предмети могли справді існувати в давнину, але люди з часом, розповідаючи про них, додавали до них різноманітних нереальних рис і деталей.
Міфічна сила і міфічні істоти могли бути лише вигаданими від початку.
Діємо: практичні завдання
| Міфи давнини Відмінне |
Спільне | Сучасні міфи Відмінне |
| Присутність у міфах надприродного - героїв, сил, істот, предметів. Відображення уявлень про світ. |
Вигадка | Реальні події ненавмисно або й навмисно обростають вигадками, дійсно схожими на правду, часто з метою формування певних переконань у спільноті. |
Давні та сучасні міфи
Факт чи фейк?
1. Уважно розгляньте сучасні фото одного із привабливих туристичних об’єктів Львова. Визначте, у чому полягає міф «львівської копальні кави». Поміркуйте, навіщо сучасні львів’яни створили цей міф.
Міф був створений для підвищення туристичної привабливості міста.
2. Назвіть елементи зображень і відомі факти про каву, які дозволяють розвінчати міф львівської копальні кави
Кава — це рослина, її не видобувають із глибоких підземних копалень.
3. Як ви вважаєте, чи варто розвінчувати подібні міфи? Обґрунтуйте свою думку.
Ні, не потрібно розвінчувати такі міфи. Сучасне суспільство має достатньо знань, щоб поблажливо ставитися до таких вигадок. Вони додають місту додаткового шарму, стають його родзинками, візитівками, щоб гості краще запам’ятали місто, залишивши лише приємні спогади.
1. Об’єднайтеся в дослідницькі групи. Проведіть історичне розслідування за допомогою рубрик «Думки істориків» і «Мовою документів» визначте, чи був насправді М. Грушевський обраний президентом України в 1918 р.
Михайло Грушевський на думку істориків, не був президентом УНР, оскільки архівні документи не підтверджують існування такої посади.
М. Грушевський обіймав посаду Голови Центральної Ради УНР, а після прийняття Конституції УНР - Голови Всенародних зборів.
2. Доберіть у наданих джерелах (с. 107) докази, які спростовують міф про президентство М. Грушевського.
З березня 1917 року по 29 квітня 1918 року Грушевський обіймав посаду Голови Центральної Ради УНР.
Згідно Конституції Української Народної Республіки від 29 квітня 1918 року, що проголосила Україну суверенною парламентською державою, її верховним органом стали Всенародні Збори, а Головою обрано Михайла Грушевського.
Запитання і завдання
Що зумовлювало появу міфів у давнину?
Стародавні міфи виникли через відсутність у людей наукових знань і їх спроби пояснити навколишній світ.
З якою метою створюють міфи за сучасної доби?
- з метою формування бажаної громадської думки про певні події, явища чи процеси (маніпулювання громадською думкою); -
- з метою реклами продуктів або послуг.
Чому важливо розвінчувати сучасні історичні міфи?
Історичні міфи покликані приховати від суспільства історичну правду, тому творці сучасних історичних міфів мають бажання маніпулювати громадською думкою з якихось корисливих міркувань. Маніпуляція (обман) не може бути корисною суспільству.
Як перевірити достовірність історичної інформації?
Щоб перевірити правдивість інформації, потрібно знайти першоджерело цієї інформації, звідки вона взялася.
II. Обговоріть у групі
Як ви розумієте вислів «розвінчати міф»? Що для цього потрібно зробити?
"Розвінчати міф" означає дізнатися правдиву інформацію про подію.
ІІІ. Мислю творчо
«Розвінчуємо міфи». Розгляньте скриншот допису в мережі «Фейсбук», у якому поширюється сучасний міф про українську мову. Проведіть власне дослідження за допомогою інтернет-ресурсів:
1. З’ясуйте, у чому суть міфу про українську мову, поширеного на ресурсі.
Суть міфу полягає в незвичайній мелодійності, якими володіє українська серед інших мов світу.
2. Визначте, коли і за яких обставин виник цей міф.
Згадка про це з'явилася в першій українській газеті у США "Свобода"
3. З’ясуйте, хто з діячів був причетний до формування міфу.
Твердження про те, що українською є третя і друга мелодія, належить, здається, історику професору Дмитру Бантиш-Каменському (за статтею в газеті «Свобода» за 1893 рік). Це лише особиста думка професора, не більше.
4. Якими доказами спростовується міф про українську мову. Висловіть власну позицію, чи варто руйнувати подібні міфи? Свою думку обгрунтуйте.
Ні про організаторів паризького конкурсу, ні про експертів, які оцінювали мелодику та мелодичні рівні мов світу, а також представників мов-конкурентів нічого не відомо. Так, такі міфи мають бути розвіяні, оскільки вони викликають міжнародні конфлікти через мови (країни). Варто пам’ятати, що для кожного народу рідна мова – наймиліша і найприємніша для слуху.