Особливості міфологічного мислення людини античної епохи (на прикладі прочитаних міфів)







План:

  1. Міфологія — сукупність уявлень людини про світ.
  2. Грецька міфологія — одна з найцікавіших міфологій світу.
  3. Грецький пантеон богів.
  4. Закони створення й існування світу за уявленнями людини античної епохи.

Значну роль у розвитку і становленні літератури зіграла міфологія, Міфологія — упорядковане уявлення людини про світ, у якому вона живе, сукупна оповідь про богів, героїв, демонів, духів, яка виникала у всіх народів земної кулі в давнину. «Міф» з грецької мови перекладається як «слово». Це одна з форм усної народної творчості грецького народу.

Давні люди уявляли собі Всесвіт, Природу як великий рід, що складається із землі, неба, моря і підземного світу. Вони не відокремлювали себе від природи й переносили на неї свої власні риси, людські почуття і стосунки. Міфи, міфологія —це засіб пояснення світу давньою людиною, спроба дати відповідь на запитання: як це з'явилося, як це створено і чому? Міфи пояснюють походження тварин, рослин, гір, рік, морів, виникнення зірок і планет, походження людей, зміни пір року і пов'язані з ними обряди, великі діяння героїв.

Міфологія існувала у кожного народу на початку його історії. Але грецька міфологія дійшла до нас найповніше. Вона вважається однією з найцікавіших міфологій світу.

Грецький пантеон складається з 12 ботів та їх оточення. Боти першого покоління —титани та титаніди, діти Урана і Геї. Титани породили нове покоління богів —олімпійців, які жили на горі Олімп.

Зевс — верховний бог, Гера — його дружина, Аполлон — син Зевса, бог юності, музики, покровитель мандрівників; Артеміда — сестра Аполлона, богиня рослинності і плодючості, покровителька мисливців; Афіна — богиня мудрості і справедливої війни, Арес —бог війни. Гефест —бог вогню і ковальського ремесла; Гермес —вісник богів, покровитель торгівлі; Аїд — бог підземного царства, світу мертвих, брат Зевса, Пан — бог лісу, поля, стад та багато інших.

За міфічними уявленнями, спочатку існував лише вічний, безмежний Хаос. В ньому містилося джерело життя. Усе виникло з Хаосу —весь світ і безсмертні боги. З Хаосу виникла Гея (богиня Землі), похмурий Тартар (страшна безодня, наповнена вічної, темрявою). Ерос (всеоживляюче кохання). Ніч (Нюкта), вічна темрява (Ереб). А Ніч і Темрява створили світло—Ефір і райський світлий день — Гемера. Світло розлилося по світу, день і ніч почали приходити на зміну одне одному.

Могутня, благодатна Земля породила безмежне небо — Уран, високі Гори і вічне Море.

Людина, прагнучи збагнути незрозуміле, часто тлумачить невідоме за аналогією до знайомих фактів. За уявленням греків, на вершині гори Олімп блаженствують безсмертні боги. Звідти уважно стежать вони за долею людей, втручаються в їхні земні справи. Греки вважали, що кожного ранку на небо виїжджає на вогненній, колісниці бог сонця Геліос, що гроза з блискавицями — це гнів грізного Зевса. Похмура осінь і дощова зима — це сльози богині природи Деметри, що втратила свою доньку Персефону. Землетрусами та бурями нагадує про себе Посейдон.

Людина давніх часів намагалась зрозуміти різні природні явища й з'ясувати їхню природу. У міфі «Деметра і Персефона» зміна пір року пояснюється сумом богині родючості Деметри за донькою Персефоною, яку викрав бог підземного царства Аїд.

Міф про Дедала та Ікара відбиває різні нездійсненні для тих часів мрії людства: приборкання сил природи, освоєння далеких морів та земель, опанування повітряного простору. Також цей міф прославляє винахідливість людського розуму, здібність творити прекрасне. Ім'я Ікара стало символом самопожертви в ім'я здійснення крилатої мрії.

Один із найвідоміших героїв давньогрецької міфології — Геракл. Уславлення в міфах дванадцяти подвигів Геракла («Немейський лев». «Авгієві стайні», «Яблука Гесперид». «Пес Кербер» тощо) —спроба утвердити безмежні можливості людини, її прагнення творити добро встановити справедливість на землі.

У міфі про Прометея — останнього і найславетнішого з роду титанів, який виступив проти самого Зевса. щоб полегшити долю людей уславлюється велич служіння людству, незламність духу, звучить віра в перемогу справедливості.

У міфах про аргонавтів відбилися споконвічні мрії і прагнення людства — освоєння далеких земель і океанського простору: у троянському циклі — вірність батьківщині і готовність стати на її захист; у міфах про Одіссея прославляється людський розум та вірність у коханні.

Отже, міф відображав історію, звичаї, мрії й тривоги стародавніх греків.