Образ Тетяни Ларіної за романом О. Пушкіна «Євгеній Онєгін»







План відповіді:

  1. Багатий, змістовний внутрішній світ Тетяни
  2. Онєгін — образ ідеального кохання. Зізнання Тетяни
  3. Висока моральна сутність, краса душі Тетяни, що вражає в останній сцені роману.

Тетяна — головна героїня роману у віршах Пушкіна «Євгеній Онєгін» — улюблений образ Пушкіна.

«Я так люблю Тетьяну милую мою».

Багатий, змістовний внутрішній світ Тетяни

На початку роману — це провінційна дівчина. Автор звертає увагу на її багатий, змістовний внутрішній світ. Вона любила природу та народні звичаї. Через няню Тетяна знайомиться з народною поезією, яку вона полюбила. Її улюблені автори — французький письменник Жан-Жак-Руссо який проповідував культ почуттів і природи, та англійський письменник Семюель Річардсон, головною героїнею романів якого була скромна дівчина незнатного походження, з високими моральними засадами. Вона полюбила всі романи, що дав Руссо та Річардсон.

Тетяна зростає самотньо, оточення не впливає на її формування, їй притаманні мрійливість, замкнутість, прагнення до усамітнення.

Онєгін — образ ідеального кохання. Зізнання Тетяни

Захоплюючись романами Річардсона й Руссо, в яких розповідалось про піднесені природні відносини між людьми, Тетяна чекала у своєму житті такого ж ідеального кохання, а її обранець повинен був бути схожим на героя улюблених романів. Саме таким героєм Тетяна уявляла Онєгіна, тому закохується в нього.

У своє почуття дівчина вклала всю силу своєї довірливої душі та щирого серця. Тетяну захоплює власне почуття, вона живе не реальним, а книжковим життям, у листі до Онєгіна Тетяна зізнається у коханні, уявляючи себе героїнею французького роману. Тетяна готова зв'язати своє життя з обранцем свого серця, нехтуючи суспільною думкою. Але обранець Тетяни далекий від ідеального героя. Трагізм у тому, що вона зустріла чоловіка, який не зміг би внести в її життя те, про що вона мріяла.

Відвідування Тетяною маєтку Онєгіна. знайомство з книжками, які читав її обранець, дає їй можливість краще взнати того, кого кохає. До цього часу її пристрасть мала неусвідомлений характер, вона була закохана в ідеал. Тепер вона бачить перед собою живу людину і робить спробу зрозуміти Онєгіна.

Висока моральна сутність, краса душі Тетяни

Через три роки Тетяна знову зустрілася з Онєгіним. На той час героїня вийшла заміж, стала світською дамою, княгинею. Але, попри успіхи у світському товаристві, героїня залишається «справжньою» у своїй душі. Вона розуміє ницість світського життя, знання суворих законів світу змушує її носити маску, що вона робить з бездоганною майстерністю, але внутрішньо Тетяна не змінилася, не змінився її характер, її ставлення до життя.

Висока моральна сутність, краса душі що вражає у Тетяни проявляється в останній сцені роману — у сцені побачення героїні з Онєгіним. Тетяна кохає Онєгіна, але вона прийняла рішення: «Та з ним я стала до вінця — Зостанусь вірна до кінця». Героїня вихована у кращих традиціях народної моралі, вірна обов'язку, не може побудувати своє щастя на стражданнях і горі іншої людини — свого чоловіка.

В її боротьбі почуття й обов'язку обов'язок перемагає. Все це робить Тетяну ідеалом російської жінки.