Гомерів епос як енциклопедія життя, давніх греків







План відповіді .

  1. Троянська міфологія в основі поем Гомера.
  2. «Іліада» і «Одіссея» — жива картина Давньої Греції.
  3. Відображення життя, побуту і моральних законів давніх греків у поемі.

Поеми Гомера «Іліада», «Одіссея» належать до найвеличніших досягнень людського генія, до перших зафіксованих творінь давньогрецької літератури. Поеми тісно пов'язані з троянським циклом міфів. Однак Гомер використовує лише окремі моменти троянської міфології: про події кривавої Троянської війни та про повернення її героїв додому. В епосі життя людей розкривається на тлі історичних подій та у тісному зв'язку з життям держави й волею богів. Описуючи конкретні події Троянської війни, поет створює, живу картину життя Давньої Греції.

Подвиги героїв битви і загибель на полі бою, воєнна хитрість не були чимось незвичайним у ті часи, коли без війни не минало й дня. За стародавніми звичаями кожний юнак племені мав тільки одну життєву мету —служити інтересам свого роду. Тим більше це стосувалося царя, тобто вождя роду. Особистих інтересів, окремих від інтересів роду, у людини не було і не могло бути. Життя поза родом втрачало для людини сенс. Саме родовими інтересами живуть Ахілл і Гектор —герої поеми «Іліада».

Доля героїв поем певним чином залежить від активного втручання богів у перебіг подій. Уже на самому податку «Іліади» численні втрати греків, які сталися через сварку Ахілла з Агамемноном, пояснюються волею Зевса. Успішний наступ троянців стає можливим не тільки через відсутність Ахілла, а завдяки бажанню Зевса. Ахілл перемагає Гектора у двобої тому що перед битвою Зевс на своїх терезах «з'ясував» волю долі; чаша з жеребом Гектора опустилася вниз (до Аїду) і це слугує вказівкою, що доля Гектора вирішена.

Велике значення у відображенні життя давніх греків має опис щита Ахілла. Щит героя мав круглу форму. В центрі —небо із зірками, сонцем, місяцем. Це свідчить про знання греків щодо будови Всесвіту. Опис щита передає заняття, побут та звичаї давніх греків: тут сцени миру і війни, сівба і збір урожаю, праця і свято, весілля і похорон. Ці сцени чергуються за принципом протиставлення, символізують певний закон, що панує в житті. Гомер промовляє мовою контрастів, бо щит з домінуючим мотивом народної праці —в руках Ахілла, грізного воїна.

У Греції розвиваються ремесла. З великою любов'ю описує Гомер навіть прості речі, зроблені ремісником. Пенелопа переступає «дубовий поріг, що колись його тесля гладко увесь обтесав». Одіссей просить: «Дайте ж но лук мені, ладно обточений».

Гомер майстерно описує не тільки речі, а й трудові процеси. Славетний щит Ахілла (в «Іліаді») він описує не як готову річ, а як процес його виготовлення богом-ковалем Гефестом. З глибоким знанням справи розповідає Гомер про виготовлення сиру кіклопом.

Таким чином, гомерівський епос має пізнавальне значення, і його вважають енциклопедією життя давніх греків, бо в ньому змальоване їхнє житія, фрагменти побуту, уявлення про світ, моральні закони та звичаї.