1. Розкажіть про життя Бредбері. Які факти біографії письменника вас особливо зацікавили?







Рей Бредбері (Bradbury) - прозаїк-фантаст.. Дата народження: 20.08.1920, Уокеган, Іллінойс.

Народився у сім'ї телефонного монтера. Зачитувався Ж. Верном і Г. Уеллсом, захоплювався пригодами Тарзана, але головним своїм учителем вважає Е. По.

У 1934 році в період Великої депресії через безробіття та безгрошів'я вся сім'я вирішила відгукнутися на заклик близького родича переїхати жити в Лос-Анджелес. Але там жити було не легше. У 1938 році хлопчик закінчив середню школу, і потім влаштувався працювати продаючи газети й листівки на вулицях. Низький рівень фінансів та практично злидні не дозволили йому вступити до коледжу, але для нього це не було проблемою, адже кілька разів на тиждень він займався самоосвітою у місцевій бібліотеці. Через кілька років письменник-початківець випустив статтю «Як замість коледжу я закінчив бібліотеку...»

Свою кар'єру письменника Бредбері розпочав у вигляді вірша «Пам'яті Вілла Роджерса» виставленого у місцевій газеті. Надалі він почав писати невеликі оповідання, які опубліковували члени «Ліги наукових фантастів». У 1947 р. фантаст наважився вивести в люди свій перший збірник творів «Темний карнавал», який був погано оцінений публікою.

Пік свого визнання Рей досяг у 1953 р. після виходу роману «451 градус за Фаренгейтом». Усі наступні видавництва автора народ очікував із нетерпінням.

Період з 1947 року до 1970-х років вважається найкращим у його кар'єрі. Він написав досить багато творів, і, починаючи з «Електростанції», яка виграла премію Генрі 1948 року і була названа однією з трьох найкращих історій року, Бредбері став володарем великих літературних нагород та здобув світове визнання, яке, як правило, було дуже складно здобути для письменників – фантастів. Також протягом цього періоду він писав сценарії для радіопередач, сценічні п'єси та сценарії до телепередач.

Протягом останніх трьох десятиліть існування Радянського Союзу він був найбільш читаним американським письменником, і щонайменше п'ять його робіт були адаптовані для радянського телебачення та екрану. У нього було багато прихильників, які поділяли думку Бредбері про дегуманізацію з-за технологій; він попереджав, що людство програє технологіям.

У період з 1985 по 1992 рік був автором та ведучим телешоу «Театр Рея Бредбері», що складається з невеликих фільмів, знятих за мотивами його оповідань. Кожен епізод починався з невеликих сценок, у яких він брав участь особисто.

Життя Реймонд закінчилося 5 червня 2012 р. від інсульту. Похований у Лос-Анджелесі.

Сам Бредбері зізнається, що більшість його творів виникла з несподіваних вражень. Проте за кожною його книгою стоїть виношена роками тверда позиція художника та громадянина.
Науковій фантастиці письменник відводить роль свого роду сигналу тривоги. Бережне ставлення до багатств людського розуму, огида до зла, насильству, жадібності, занепокоєння долями цивілізації – такі його головні теми.

Говорячи про Бредбері-фантаста, про такі його книги, як збірка новел "Марсіанські хроніки" (1950) або романи "451 градусів за Фаренгейтом" (1953) і "Вино з кульбаби" (1957), не можна не помітити,
як тісно пов'язані вигадані ситуації з тим, що відбувається в реальному житті. При цьому Бредбері виділяється серед багатьох авторів наукової фантастики незмінною вірою в добру сутність людини, через її розум і уяву, у перемогу світла над пітьмою, добра - над злом та насильством.

Мене зацікавили наступні факти біографії:

  • Після закінчення школи у 1938 році у нього не знайшлося грошей на вступ до коледжу. В одному з інтерв'ю New York Times Бредбері говорив, що не вірить у коледжі та університети й сам вважає, що «закінчив бібліотеку», яку відвідував 3 рази на тиждень протягом 10 років.
  • На шкільний випускний Бредбері довелося йти у заштопаному від кульових отворів костюмі покійного дядька, якого застрелили в ньому грабіжники.
  • Він ніколи не літав на літаках
  • Велосипеду надавав перевагу перед автомобілем, в жодному разі не сяде сам за кермо машини.
  • Рей Бредбері вважався найбільш читаним американським автором у Радянському Союзі, поряд з Айзеком Азімовим, Ернестом Хемінгуеєм та Джеромом Селінджером.