Ось коротке гумористичне есе про смішну пригоду, з використанням деяких засобів творення комічного:
Як я став зіркою YouTube
Одного чудового дня я вирішив, що настав час стати зіркою YouTube. Адже що може бути простіше, ніж зняти відео, яке "порве інтернет"?
Ідея прийшла миттєво - я зніму епічний трюк на скейтборді! Той факт, що я ніколи в житті не стояв на скейті, мене анітрохи не бентежив. Хіба може якась дрібниця завадити майбутній інтернет-сенсації?
Озброївшись позиченим у сусіда скейтом та телефоном для зйомки, я вирушив підкорювати вершини слави. Перший заїзд закінчився так швидко, що я навіть не встиг натиснути кнопку запису - скейт поїхав в одну сторону, а я в іншу. Але хіба справжні зірки здаються після першої невдачі?
Друга спроба була вже значно "успішнішою" - я таки встиг увімкнути камеру, перш ніж ефектно впасти обличчям в кущі. Глядачі точно оцінять мою самовідданість!
На третій раз фортуна нарешті усміхнулася мені - я зумів проїхати цілих три метри, перш ніж скейт вирішив, що з нього досить, і відправив мене в політ. Приземлення вийшло м'яким - прямо в калюжу.
Результат перевершив усі мої очікування - відео з моїми "трюками" дійсно стало вірусним. Правда, не зовсім так, як я планував. Але хіба є погана слава для справжньої зірки? Тепер я відомий як "той хлопець, який не вміє кататися на скейті, але дуже старається".
Що ж, доведеться шукати нові таланти для підкорення інтернету. Може, спробувати жонглювання бензопилами?