Програма факультативного курсу 8 клас "Основи роботи з топографічною картою"

Очікувані результати навчально – пізнавальної діяльності учнів

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Знаннєвий компонент:

розуміє термін «топографія», її структуру;

називає об’єкт та предмет вивчення; основне завдання топографії;

наводить приклади видатних учених, які зробили значний внесок у розвиток різних напрямів топографії

Діяльнісний компонент:

визначає корисність топографічних знань для себе;

добирає з різних джерел додаткову інформацію про історію розвитку топографії;

простежує зв’язок топографії з іншими науками;

Ціннісний компонент:

обґрунтовує на конкретних прикладах значення і роль топографічних знань для

людини

1

Вступ.

Топографія – наука, яка вивчає земну поверхню в геометричному і географічному відношенні та розробляє способи зображення цієї поверхні на площині шляхом створення (на основі знімальних робіт) топографічних карт або планів, за якими можна визначити планове і висотне положення точок місцевості.

Значення і роль топографічних знань у профорієнтаційній роботі, вихованні та освіченості учнів.

Розділ І. Топографічні карти та їх практичне використання ( 9 год.)

Знаннєвий компонент:

називає математичні елементи карт; види масштабів: чисельний, іменований, лінійний, поперечний; способи визначення відстаней за топографічною картою;

вміє читати топографічну карту за допомогою умовних знаків та легенди карти;

Діяльнісний компонент:

визначає масштаб карти і плану;

розрізняє елементи математичної основи, систему умовних знаків топографічних карт;

характеризує топографічні карти за масштабом;

користується курвіметром, лінійкою, циркулем-вимірювачем, підручними засобами;

вимірює відстані за допомогою лінійного та поперечного масштабів та іншими способами;

застосовує здобуті знання під час орієнтування на місцевості за допомогою топографічної карти, плану;

Ціннісний компонент:

оцінює значення топографічних карт у побуті та господарській діяльності людини

3

Тема 1. Топографічні карта і план. Масштаби топографічних карт. Умовні знаки.

Призначення і характеристика топографічних карт. Математичні елементи топографічних карт.

Способи визначення відстані за топографічною картою: лінійкою, циркулем-вимірювачем, курвіметром, окомірно, підручними засобами.

Вимірювання відстаней за допомогою лінійного та поперечного масштабів.

Види умовних знаків топографічної карти.

Практична робота №1: «Визначення відстаней за топографічною картою різними способами».

Знаннєвий компонент:

називає призначення кілометрової сітки, західної та східної рамки топографічної карти;

пояснює відмінності між географічними та прямокутними координатами;

розуміє внесок учених Гаусса і Крюгера у вивчення топографії

Діяльнісний компонент:

визначає географічні та прямокутні координати точок за топографічною картою;

користується координатними зонами Гаусса-Крюгера для визначення прямокутних координат;

наносить на карту точки за прямокутними та географічними координатами;

розв’язує різні задачі з використанням географічних і прямокутних координат Ціннісний компонент:

робить висновки про значення знань визначення географічних та прямокутних координат у різних видах діяльності

3

Тема 2. Визначення географічних та прямокутних координат за топографічною картою.

Системи координат. Визначення географічних та плоских прямокутних координат точок за топографічною картою.

Координатні зони земного еліпсоїда у проекції Гаусса-Крюгера.

Практична робота №2: «Нанесення на карту точок за географічними та прямокутними координатами».

Знаннєвий компонент:

пояснює визначення географічного (істинного) азимута, магнітного азимута і дирекційного кута;

називає формули для обчислення географічного азимута, магнітного азимута, дирекційного кута;

Діяльнісний компонент:

вимірює дирекційні кути на топографічній карті за допомогою транспортира;

визначає величину зближення меридіанів за формулою;

обчислює кути орієнтування та румби за формулами;

простежує залежність між географічним азимутом, дирекційним кутом і зближенням меридіанів;

розв’язує задачі шляхом переходу від дирекційного кута до магнітного азимута і навпаки.

Ціннісний компонент:

робить висновки про важливість кутів орієнтування та орієнтувальних ліній для збереження власного життя та безпеки людей різних професій

3

Тема 3. Кути орієнтування.

Орієнтування лінії. Кути орієнтування. Азимут географічний (істинний), азимут магнітний, дирекційний кут, румб.

Вимірювання за картою кутів орієнтування транспортиром.

Гауссове зближення меридіанів та магнітне схилення.

Залежність між азимутами і дирекційними кутами.

Практична робота №3: «Визначення на топографічній карті дирекційних кутів і обчислення азимутів заданих напрямків».

Розділ ІІ. Задачі, які розв’язуються на топографічній карті

за допомогою горизонталей (7 год.)

Знаннєвий компонент:

називає форми рельєфу та елементи форм рельєфу;

наводить приклади основних способів зображення рельєфу;

пояснює спосіб зображення рельєфу горизонталями та умовними знаками;

Діяльнісний компонент:

характеризує типові форми рельєфу; основні способи зображення рельєфу на топографічних картах;

аналізує переваги та недоліки різних способів зображення рельєфу;

визначає позитивні та негативні форми рельєфу; межі водозбірної площі будь-якого водостоку чи басейну;

розпізнає характерні лінії рельєфу – вододіли та тальвеги;

складає орографічну схему місцевості;

користується топографічною картою для визначення вигляду земної поверхні;

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення вміння визначати орографічні елементи під час подорожей, екскурсій;

робить висновки про важливість читання топографічної карти людьми різних професій, використанні вмінь і навичок у господарській діяльності

2

Тема 1. Рельєф місцевості. Способи зображення рельєфу.

Основні способи зображення рельєфу. Спосіб горизонталей. Властивості горизонталі.

Форми рельєфу та елементи форм рельєфу.

Характерні лінії рельєфу.

Зображення горизонталями та умовними знаками форм рельєфу.

Практична робота №4: «Побудова орографічної схеми місцевості».

Знаннєвий компонент:

пояснює значення понять «абсолютна висота», «відносна висота»;

називає способи інтерполяції горизонталей;

розуміє цифрові позначення горизонталей та умовні знаки зображення рельєфу;

Діяльнісний компонент:

визначає абсолютні висоти на топографічній карті;

обчислює відносні висоти точок місцевості;

користується графіком закладень;

вимірює крутизну схилу;

розрізняє форми схилів за їх крутизною;

порівнює висоту перерізу на топографічних картах різного масштабу;

зображає рельєф горизонталями, використовуючи методи інтерполяції;

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення вміння визначати висоти за картою, форми схилу під час подорожей, екскурсій;

робить висновки про важливість характеру місцевості при вирішення господарських завдань, у військових потребах

3

Тема 2. Визначення абсолютних та відносних висот за топографічною картою

Поняття абсолютної та відносної висоти. Визначення абсолютних висот на топографічній карті. Метод інтерполяції.

Переріз рельєфу. Закладення рельєфу.

Цифрові позначення горизонталей та умовних знаків зображення рельєфу.

Висота перерізу.

Практична робота на місцевості №5: «Визначення абсолютних та відносних висот точок на топографічній карті».

Знаннєвий компонент:

пояснює значення понять «горизонтальний масштаб», «вертикальний масштаб», «профіль місцевості»;

називає основні етапи побудови профілю місцевості;

вміє читати шкалу висот та шкалу відстаней;

знає правила визначення абсолютної висоти точки на місцевості;

Діяльнісний компонент:

порівнює горизонтальний та вертикальний масштаби;

аналізує вигляд місцевості, використовуючи шкалу висот;

користується циркулем-вимірювачем;

знаходить на карті характерні лінії і точки рельєфу;

визначає абсолютні висоти точок місцевості; взаємне перевищення точок;

будує профіль місцевості за заданим напрямком.

Ціннісний компонент:

усвідомлює важливість умінь визначати висоти місцевості при вирішення господарських питань, у будівництві, сільському господарстві людьми різних професій

2

Тема 3. Профіль місцевості

Вертикальний розріз місцевості.

Основні етапи побудови профілю місцевості. Поняття горизонтального та вертикального масштабів.

Шкала висот та шкала відстаней.

Висотне положення точок місцевості.

Визначення абсолютних висот точок місцевості.

Практична робота на місцевості №6: «Побудова профілю місцевості за заданим напрямком»