Ліна Костенко

Мотив відповідальності людини за свої вчинки є одним із ключових у творчості Ліни Костенко. Її поезія спонукає читача замислитися над тим, як наші дії впливають на природу, суспільство та майбутнє. У вірші «Ще назва є, а річки вже немає» поетеса через образ висохлої річки показує наслідки байдужості людини до довкілля. Висохлі береги, мости над мертвими