1. Розглянувши ілюстрації, виконайте завдання.
А. Визначте способи візуалізації кожної ілюстрації (усно).
Перша ілюстрація — це плакат або постер із текстовими тезами. Друга ілюстрація — це географічна карта (картосхема). Третя ілюстрація — це кругова діаграма (секторний графік).
Б. Прокоментуйте зміст кожної ілюстрації. Якою тематикою вони об’єднані?
Перша ілюстрація показує основні поняття мовознавства, друга показує поширеність української мови у світі та кількість її носіїв у різних країнах, а третя відображає відсоток людей, які вважають українську мову рідною (76 %). Усі ілюстрації об’єднані спільною тематикою — українська мова та її статус у світі й суспільстві.
2. Прочитавши текст, виконайте завдання.
А. Визначте стиль, тип мовлення та основні слова тексту (усно).
Стиль тексту — публіцистичний.
Тип мовлення — роздум.
Основні слова тексту: мова, маркер, національна ідентичність, символи, цінності, самовизначення.
Б. Які видання про історію української мови вам відомі?
Мені відомі праці науковців: «Історія української мови» Віталія Русанівського, «Нарис історичної синтакси української мови» та історичні праці Юрія Шевельова, енциклопедія «Українська мова», дослідження Костянтина Тищенка, а також сучасна науково-популярна книжка Ольги Дубчак «Чути українською».
3. Прочитайте текст. Оформте інформацію в «хмару» слів і продемонструйте її.
4. Розгляньте карту, укладену на основі дослідження К. Тищенка. Створіть діаграму (стовпчасту / кругову; на вибір).
5. Проєкт. Розгляньте карту українських наріч і говорів (1-й форзац). Визначте свій говір щодо регіону проживання. За допомогою інформації в інтернеті дослідіть особливості говору за орієнтовним планом. Оформте результати дослідження в будь-який спосіб візуалізації.
Дослідження говору (зразок для Середньонаддніпрянського говору):
1. Загальна характеристика говору.
Середньонаддніпрянський говір належить до південно-східного наріччя. Він ліг в основу нової української літературної мови.
2. Ареал і межі говору.
Говір охоплює територію Черкаської, Полтавської, південних районів Київської та Чернігівської областей, а також північні частини Кіровоградської, Дніпропетровської та Полтавської областей уздовж басейну середньої течії Дніпра.
3. Фонетичні особливості:
- чітке розрізнення ненаголошених голосних [е] та [и] з помірним наближенням одного до одного;
- тверда вимова звука [р] у кінці слова (базар, поштар, звір);
- збереження подовження м’яких приголосних в іменниках середнього роду (життя, знання, весілля);
- перехід звука [в] у нескладовий [ў] наприкінці складу та слова (буў, траўка).
4. Особливості словозміни:
- закінчення -ою, -ею в орудному відмінку однини іменників І відміни (рукою, землею, кручею);
- форми дієслів 3-ї особи однини теперішнього часу без кінцевого [т’] або з ним: зна, співа поруч із знає, співає;
- стягнені форми прикметників жіночого роду в називному відмінку: добра, красива, синя.
5. Синтаксис і словотвір:
- поширення безособових конструкцій із дієслівними формами на -но, -то (поле зорано, хату збудовано);
- активне творення пестливих слів за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -очк- (кониченько, вітрик).
6. Лексичні особливості:
Словниковий фонд цього говору став базою загальноукраїнської лексики: криниця, лелека, гребля, клуня, квочка, байрак, курінь.
7. Науковці — дослідники говору:
Особливості говору досліджували мовознавці Павло Житецький, Агатангел Кримський, Федот Жилко, Степан Бевзенко та Іван Варченко.