2. Що визначає цінність грошей та що їх знецінює. яка роль національної валюти у творенні держави

Зміст

ПОМІРКУЙТЕ (БЕЗ РУБРИКИ)

Чи завжди гроші мають однакову цінність?

Ні, гроші не завжди мають однакову цінність, оскільки їхня купівельна спроможність постійно змінюється під впливом інфляції, економічних криз, коливань валютних курсів та зміни попиту й пропозиції на ринку.

Що буде, якщо грошей стане забагато?

Якщо грошей ув обігу стане забагато без відповідного зростання обсягів виробництва товарів та послуг (наприклад, через надмірну емісію центральним банком), це призведе до стрімкого знецінення грошової одиниці, тобто до високої інфляції або гіперінфляції.

1. Що таке цінність грошей та як інфляція впливає на неї

Цінність грошей — це їхня купівельна спроможність, яка визначається кількістю товарів і послуг, які можна придбати за певну суму грошей. Інфляція безпосередньо знижує цю цінність, оскільки через постійне зростання загального рівня цін на ту саму суму грошей з часом можна купити менше товарів, що означає поступове знецінення заощаджень громадян.

МОДЕЛЮЄМО СИТУАЦІЮ

1. Вам подарували 1000 грн на день народження. Як зміниться їхня цінність через рік? Від чого це залежить і як можна зберегти цю цінність?

Через рік цінність подарованих 1000 гривень, найімовірніше, знизиться внаслідок інфляційних процесів, тобто за цю суму можна буде купити менше товарів і послуг. Зміна купівельної спроможності грошей залежить від темпів інфляції в країні, обсягів грошової емісії, а також від зовнішніх та внутрішніх економічних чинників (наприклад, воєнних дій, енергетичних криз чи стану виробництва). Для збереження цінності цих грошей їх можна покласти на депозитний рахунок у банку під відсотки, конвертувати у стабільну іноземну валюту (долари США або євро) чи придбати державні облігації.

2. Як ви вважаєте, як інфляція може вплинути на ваше рішення зберігати гроші «під подушкою» або інвестувати їх?

Інфляція стимулює відмовлятися від зберігання грошей «під подушкою», оскільки готівкові кошти вдома з часом гарантовано знецінюються і втрачають свою купівельну спроможність. Замість бездіяльного накопичення інфляція змушує шукати інструменти для інвестування грошей (депозити, цінні папери або нерухомість), які здатні приносити дохід, що покриває або перевищує рівень зростання споживчих цін.

3. Ви збираєте гроші на новий смартфон. Що небезпечніше для вашої цілі: зростання ціни саме на смартфон чи загальне подорожчання всіх товарів і послуг?

Для досягнення цієї цілі небезпечнішим є загальне подорожчання всіх товарів і послуг (системна інфляція), оскільки воно призводить до зростання витрат на щоденні потреби (продукти харчування, транспорт, комунальні послуги) і суттєво зменшує суму вільних коштів, які можна відкладати на покупку. Зростання ціни лише на один конкретний смартфон є локальним ризиком, який можна нівелювати вибором іншої моделі, купівлею попередньої версії пристрою або незначним продовженням терміну накопичення.

ОБГОВОРЕННЯ В ГРУПІ

• Опишіть основні проблеми, з якими стикаються жителі міста через інфляцію (зростання цін на продукти, знецінення заощаджень, зниження реальних доходів тощо).

Через інфляцію на рівні 15 % жителі міста стикаються з низкою суттєвих фінансових проблем:

• Зниження реальних доходів: номінальна заробітна плата залишається без змін, тоді як купівельна спроможність громадян падає, що обмежує їхні можливості у забезпеченні базових потреб.
• Зростання цін на товари першої необхідності: швидке подорожчання продуктів харчування, ліків, комунальних послуг та палива змушує людей економити та відмовлятися від якісних товарів.
• Знецінення заощаджень: накопичення громадян у національній валюті, які зберігаються без нарахування відсотків, втрачають 15 % своєї реальної вартості за рік.
• Зростання соціальної напруги та бідності: найбільш вразливі верстви населення (пенсіонери, багатодітні родини, бюджетники) опиняються за межею бідності через невідповідність темпів зростання цін і соціальних виплат.

• Запропонуйте 4–6 порад або рішень, як громадяни можуть адаптуватися, наприклад: інвестування, зміна споживчих звичок, пошук додаткового доходу тощо.

Для адаптації до умов інфляції громадянам рекомендується впровадити такі кроки:

1. Диверсифікація заощаджень: зберігати накопичення не лише в гривні, а й частково переказувати їх у стабільну іноземну валюту (долари США, євро) або відкривати банківські депозити з високою відсотковою ставкою для компенсації знецінення.
2. Оптимізація та зміна споживчих звичок: вести детальний облік доходів і витрат, купувати товари гуртом, користуватися програмами лояльності, відмовитися від імпортних брендів на користь якісних вітчизняних аналогів.
3. Пошук додаткових джерел доходу: монетизувати власні хобі, знайти підробіток у вільний час (фріланс) або пройти курси підвищення кваліфікації для збільшення рівня заробітної плати на основній роботі.
4. Інвестування в державні облігації (ОВДП): купувати військові чи державні облігації, які пропонують фіксований дохід, гарантований державою, і часто мають вищу ставку, ніж звичайні депозити.
5. Інвестування в себе та власне здоров’я: вкладати кошти в освіту, вивчення мов та профілактику здоров’я, оскільки ці інвестиції не підвладні інфляції та підвищують людський капітал.

ОБГОВОРІТЬ В ГРУПІ

Придумайте гасло або слоган для інформаційної кампанії, який мотивуватиме людей діяти.

«Твої фінанси — твоя оборона: інвестуй розумно, підтримуй своїх, долай інфляцію разом!»

Додайте (за можливості) приклади з реального світу – як інші держави чи люди справлялися з інфляцією.

В історії є багато прикладів успішної боротьби з інфляцією та гіперінфляцією:

1. 1. Німеччина (1948 рік): Після Другої світової війни німецька марка повністю знецінилася, а в країні панував чорний ринок. Архітектор реформ Людвіґ Ергард провів радикальну грошову реформу, замінивши старі гроші на нову німецьку марку (D-Mark), одночасно скасувавши державний контроль за цінами. Це наповнило магазини товарами, зупинило інфляцію та запустило «німецьке економічне диво».
   2. Польща (1990 рік): У рамках реформ Лешека Бальцеровича («шокова терапія») країна за короткий термін приборкала гіперінфляцію завдяки різкому скороченню державних субсидій, запровадженню жорсткої монетарної політики та встановленню внутрішньої конвертованості злотого.
   3. Ізраїль (1985 рік): Для подолання інфляції, яка сягала майже 400% на рік, уряд ухвалив План стабілізації економіки. Влада тимчасово заморозила ціни й зарплати, суттєво скоротила бюджетний дефіцит і замінила знецінений шекель новим ізраїльським шекелем, що швидко повернуло довіру до національної фінансової системи.

2. Що таке валюта та навіщо вона потрібна

Валюта — це грошова одиниця, яка є законним платіжним засобом у певній державі або використовується для міжнародних розрахунків. Вона потрібна для забезпечення розрахунків усередині країни (купівля товарів, оплата послуг, виплата заробітної плати), здійснення зовнішньої торгівлі (імпорт та експорт), накопичення заощаджень, а також для порівняння цін на міжнародному рівні.

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

1. Як ви вважаєте, чи є наявність національної валюти важливим аспектом економічної незалежності та стабільності держави?

Наявність національної валюти є ключовим аспектом економічної незалежності та стабільності держави. Вона дозволяє центральному банку проводити самостійну монетарну політику, регулювати обсяг грошової маси в обігу та встановлювати відсоткові ставки відповідно до внутрішніх потреб економіки. Крім того, власна валюта є символом державного суверенітету та дозволяє країні гнучко реагувати на зовнішні економічні шоки за допомогою регулювання валютного курсу.

2. Чи має готівка майбутнє в епоху цифрових фінансів? Як на це впливають інфляція, війна, нестабільність, історичний досвід?

Готівка збереже своє значення в майбутньому, попри стрімкий розвиток цифрових фінансів. Під час війни, руйнування інфраструктури та блекаутів безготівкові платежі стають недоступними, тому паперові гроші залишаються єдиним надійним засобом розрахунку. Історичний досвід та економічна нестабільність змушують людей тримати фізичні гроші як резерв безпеки. Водночас висока інфляція знижує привабливість збереження заощаджень у будь-якій готівковій формі, стимулюючи людей швидко витрачати кошти або переводити їх у цифрові активи та інструменти інвестування.

МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ

1. Скільки гривень ви отримаєте за 100 доларів?

За умови встановлення НБУ фіксованого курсу на рівні 1 долар = 41 грн, за 100 доларів ви отримаєте 4100 гривень.

2. Скільки доларів зможете купити за 2500 гривень?

За умови фіксованого курсу 1 долар = 41 грн, за 2500 гривень ви зможете купити 60,98 доларів.

3. Подумайте, у чому полягає перевага фіксованого курсу для вашої родини. Які проблеми, на вашу думку, можуть виникнути через фіксований курс?

Перевага фіксованого курсу для родини полягає у стабільності та прогнозованості витрат, адже ціни на імпортні товари, пальне та послуги не зростають стрибкоподібно через коливання валютного ринку, що полегшує планування сімейного бюджету.
Проблеми, які можуть виникнути через фіксований курс, включають виснаження золотовалютних резервів країни на його підтримку, появу «чорного ринку» обміну валют із суттєво вищим неофіційним курсом, а також дефіцит іноземної валюти в офіційних банках та обмінниках.

3. Яка роль національної грошової одиниці в стабільному функціонуванні держави

Національна грошова одиниця забезпечує економічний суверенітет і фінансову незалежність держави, виступаючи єдиним законним платіжним засобом для розрахунків, сплати податків та виплати заробітних плат усередині країни. Вона дозволяє центральному банку ефективно регулювати рівень інфляції, підтримувати стабільність внутрішніх цін, проводити самостійну монетарну політику та пом’якшувати вплив зовнішніх економічних шоків на вітчизняну економіку.

(порожній рядок між питаннями)

ЧАС ДЛЯ РОЗДУМІВ

1. Уявіть, що ви відомий блогер, який пише про економіку. Вам потрібно написати пост на тему «Чи довіряти гривні: чому українці заощаджують у доларах?». Які три-чотири ключові причини такої поведінки ви назвали б і які кроки, на вашу думку, держава має зробити, щоб люди більше довіряли гривні та тримали в ній свої заощадження?

Чи довіряти гривні: чому українці заощаджують у доларах?

Українці традиційно обирають долар для збереження своїх заощаджень, і така поведінка має кілька об’єктивних причин:

1. Історичний досвід девальвації та гіперінфляції. Пам’ять про різкі знецінення гривні в минулому (зокрема у 1990-х роках, у 2008, 2014 та після 2022 років) змушує громадян шукати надійніший інструмент для довгострокових накопичень.
2. Високі темпи інфляції. Постійне зростання споживчих цін знецінює гривневі заощадження «під подушкою», тоді як іноземна валюта краще зберігає свою купівельну спроможність.
3. Економічна нестабільність та наслідки війни. Безпекові ризики, руйнування інфраструктури та дефіцит бюджету посилюють девальваційні очікування населення.
4. Недостатня привабливість гривневих фінансових інструментів. Низькі відсоткові ставки за гривневими депозитами в окремі періоди не перекривають рівень інфляції, що робить накопичення в національній валюті невигідними.

Щоб повернути довіру до гривні та стимулювати громадян тримати заощадження в національній валюті, держава має здійснити такі кроки:

1. Забезпечення макроекономічної стабільності. Національний банк повинен проводити зважену монетарну політику, спрямовану на жорсткий контроль інфляції та уникнення неконтрольованої емісії гривні.
2. Підвищення привабливості гривневих активів. Необхідно підтримувати високі реальні відсоткові ставки за депозитами в гривні та військовими облігаціями (ОВДП), щоб дохідність від них суттєво перевищувала темпи інфляції.
3. Розвиток та гарантування фінансового сектору. Повне забезпечення державою вкладів фізичних осіб у банках на час воєнного стану та підвищення прозорості банківської системи для зниження ризиків для вкладників.
4. Проведення структурних економічних реформ. Створення сприятливого інвестиційного клімату, боротьба з корупцією та стимулювання внутрішнього виробництва, що зміцнить фундамент національної економіки та самої гривні.

2. Під час війни, коли економіка держави перебуває в надзвичайно складному становищі, роль гривні стає ще критичнішою. Як, на вашу думку, гривня допомагає державі вистояти у війні? Наведіть приклади. Які головні виклики постають перед гривнею у воєнний час? Чи може держава «друкувати» гривневі банкноти в будь-якій кількості, щоб фінансувати оборону, і які наслідки це матиме? Як дії Національного банку України можуть підтримувати або послаблювати довіру до гривні?

Гривня допомагає державі вистояти у війні, забезпечуючи фінансове підґрунтя для безперебійного функціонування армії та державного апарату. Вона є основним засобом для виплати заробітних плат військовослужбовцям, медикам та рятувальникам, а також засобом розрахунку за товари й послуги оборонного та соціального призначення всередині країни.

Головними викликами для національної валюти у воєнний час є високий інфляційний тиск, руйнування виробничих потужностей, скорочення експорту, дефіцит державного бюджету та загроза різкого знецінення (девальвації) через панічні настрої населення.

Держава не може «друкувати» гривні у безмежній кількості для фінансування оборони, оскільки це призведе до неконтрольованої надмірної емісії грошей. Наслідком безконтрольного друку грошей стане стрімке знецінення національної валюти (гіперінфляція), різке зниження купівельної спроможності громадян та руйнування економічної системи країни.

Дії Національного банку України безпосередньо впливають на рівень довіри до гривні. Зважена монетарна політика, регулювання курсу (наприклад, введення керованого плаваючого або фіксованого курсу у критичні моменти), контроль за банківською ліквідністю та збереження золотовалютних резервів підтримують довіру до національної валюти. Навпаки, непродумані рішення, різка девальвація або неспроможність стримати паніку на валютному ринку послаблюють довіру суспільства до гривні.

(порожній рядок між питаннями)

ТОППОРАДА (ЯК ЗБЕРЕГТИ ЗАОЩАДЖЕННЯ У ВАЛЮТІ)

Обговоріть із батьками/учителями, як і коли обмінювати валюту, щоб нагромадження працювали на вас, а не проти.

Для ефективного управління нагромадженнями варто дотримуватися стратегії диверсифікації заощаджень, зберігаючи кошти частинами у гривні, доларах США та євро. Обмін валюти слід здійснювати планомірно та уникати спонтанних операцій у періоди різких коливань курсу чи паніки на ринку. Рекомендується відстежувати сезонні тенденції та здійснювати конвертацію у періоди відносної стабільності, коли попит на іноземну валюту є меншим, щоб зафіксувати найвигідніший курс купівлі.

(порожній рядок між питаннями)

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Уявіть, що вам потрібно обміняти 350 євро на долари США. Перейдіть на офіційний сайт НБУ, дізнайтеся поточний курс гривні до євро та долара й розрахуйте, скільки доларів ви отримаєте після конвертації.

Дано:

• $Sum_{\text{EUR}} = 350\text{ EUR}$
• $Kurs_{\text{EUR}} = 51{,}08\text{ UAH/EUR}$ (офіційний курс НБУ на 03.07.2026)
• $Kurs_{\text{USD}} = 44{,}80\text{ UAH/USD}$ (офіційний курс НБУ на 03.07.2026)

Знайти:

• $Sum_{\text{USD}} – ?$

Розв’язання:

Спочатку переведемо суму в євро у гривневий еквівалент:

$Sum_{\text{UAH}} = Sum_{\text{EUR}} \cdot Kurs_{\text{EUR}}$

$Sum_{\text{UAH}} = 350 \cdot 51{,}08 = 17878\text{ UAH}$

Тепер конвертуємо отриману суму в гривнях у долари США:

$Sum_{\text{USD}} = \dfrac{Sum_{\text{UAH}}}{Kurs_{\text{USD}}}$

$Sum_{\text{USD}} = \dfrac{17878}{44{,}80} \approx 399{,}06\text{ USD}$

Відповідь: Після конвертації ви отримаєте приблизно 399,06 доларів США.

2. Що таке інфляція? Чи може бути корисна інфляція? Чому інфляція небезпечна для пенсіонерів? Як може виграти боржник від інфляції?

Інфляція — це стійке підвіщення загального рівня цін на товари та послуги, що призводить до зниження купівельної спроможності грошей.

Помірна (повзуча) інфляція у розмірі до 2–5% на рік може бути корисною для економіки, оскільки вона стимулює споживання та інвестиції, спонукаючи людей купувати товари зараз, а не відкладати гроші, які з часом втрачають вартість.

Інфляція є вкрай небезпечною для пенсіонерів, оскільки вони отримують фіксований дохід (пенсію), реальна вартість якого стрімко зменшується через зростання цін, що позбавляє їх можливості купувати звичний обсяг ліків, продуктів харчування та оплачувати комунальні послуги.

Боржник може виграти від інфляції, якщо сума його боргу є фіксованою у номінальному вираженні, оскільки реальна вартість грошей, які йому потрібно повернути кредитору, знижується, а його номінальні доходи зазвичай зростають слідом за загальним рівнем цін.

3. Що сталося б, якби Україна перейшла на долар? Як зміна курсу гривні впливає на життя звичайної родини?

Якби Україна перейшла на долар США, країна втратила б можливість проводити власну незалежну монетарну політику, а Національний банк України не зміг би регулювати грошову масу чи виступати кредитором останньої надії для комерційних банків у кризові періоди. Це позбавило б державу важливого інструменту стимулювання економіки під час рецесії, проте знизило б валютні ризики для бізнесу та стабілізувало інфляційні очікування населення.

Зміна курсу гривні безпосередньо впливає на бюджет звичайної родини через ціноутворення: девальвація гривні призводить до подорожчання імпортних товарів (пального, техніки, ліків, певних продуктів харчування), що автоматично збільшує повсякденні витрати родини та знижує її загальний рівень життя.

4. Прочитайте назву валюти й спробуйте вгадати, валютою якої держави вона є: 1) фунт стерлінгів (GBP); 2) єна (JPY); 3) злотий (PLN); 4) юань (CNY); 5) крона (CZK)

1. Фунт стерлінгів (GBP) — Велика Британія.
2. Єна (JPY) — Японія.
3. Злотий (PLN) — Польща.
4. Юань (CNY) — Китай.
5. Крона (CZK) — Чехія.

5. Як ви можете використовувати знання про валюту у своєму житті? Напишіть три-п’ять речень.

Знання про валюту допомагають ефективно планувати сімейний бюджет під час подорожей за кордон або здійснення покупок в іноземних інтернет-магазинах. Розуміння валютних курсів дає змогу вигідно обмінювати кошти та обирати оптимальний час для купівлі чи продажу іноземної валюти. Орієнтування в різновидах валют допомагає диверсифікувати заощадження, зберігаючи їх у різних стабільних грошових одиницях для захисту від інфляції. Окрім того, ці знання є корисними для аналізу загальної економічної ситуації в країні та прийняття зважених фінансових рішень.

ФІНАНСОВИЙ ГЕНІЙ (НА ВИБІР)

Ви маєте 300 доларів США, скільки гривень ви за них отримаєте за фіксованим курсом?

$UAH = USD \cdot K_{USD}$

$UAH = 300 \cdot 45 = 13500\text{ грн}$

Відповідь: За 300 доларів США за фіксованим курсом ви отримаєте 13 500 гривень.

Потім ви вирішили купити євро, і курс становить 1 євро = 50 гривень. Скільки євро ви зможете купити за отримані гривні?

$EUR = \dfrac{UAH}{K_{EUR}}$

$EUR = \dfrac{13500}{50} = 270\text{ EUR}$

Відповідь: За отримані гривні ви зможете купити 270 євро.

Назвіть одну перевагу та одну потенційну проблему для вашої родини у разі запровадження фіксованого курсу (порада: подумайте про покупки, поїздки за кордон, ціни в магазинах, обмін валют).

Перевагою фіксованого курсу для родини є прогнозованість і стабільність цін на імпортні товари та побутову техніку в магазинах, що дозволяє чітко планувати великі покупки та сімейний бюджет без страху раптового знецінення гривні.

Потенційною проблемою у разі фіксованого курсу є ризик виникнення дефіциту іноземної валюти в обмінниках та появи «чорного ринку», через що родина не зможе вільно придбати долари чи євро за офіційним курсом для поїздки за кордон.

2. «Моя особиста валюта». Запишіть п’ять якостей, які є вашою «внутрішньою валютою» (наприклад, чесність, креативність, доброта, витривалість, почуття гумору). Запишіть по одному реченню, у яких окресліть, як ця внутрішня валюта допоможе вам досягти своїх цілей.

Моєю «внутрішньою валютою» є такі п’ять якостей: цілеспрямованість, відповідальність, креативність, адаптивність та комунікабельність.

1. Цілеспрямованість допоможе мені не зупинятися перед труднощами й наполегливо працювати задля здобуття якісної освіти та вступу до омріяного закладу вищої освіти.
2. Відповідальність гарантуватиме якісне та своєчасне виконання навчальних і робочих завдань, що дозволить мені заслужити довіру викладачів, майбутніх колег і партнерів.
3. Креативність дозволить мені знаходити нестандартні та ефективні рішення для складних життєвих і професійних завдань, вирізняючи мене серед інших фахівців.
4. Адаптивність допоможе швидко пристосовуватися до змін в економіці та суспільстві, легко опановувати нові технології та зберігати внутрішню стабільність у непередбачуваних ситуаціях.
5. Комунікабельність сприятиме побудові міцних партнерських і дружніх стосунків із людьми, що відкриє нові можливості для командної роботи та реалізації спільних проектів.