ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. А. Визначте, які слова відповіді зорієнтують у пошуку песика.
У пошуку песика зорієнтують слова «щойно», «у кущ», «той» та «жасминовий».
1. Б. На які питання відповідають ці слова?
Зазначені слова відповідають на такі питання:
- щойно — відповідає на питання коли? (обставина часу);
- у кущ — відповідає на питання куди? (обставина місця);
- той — відповідає на питання який? (означення);
- жасминовий — відповідає на питання який? (означення).
2. Заповніть таблицю (усно).
| Головні члени | Другорядні члени | |||
|---|---|---|---|---|
| підмет | присудок | додаток | обставина | означення |
| хто? що? | що робив? що робить? хто він є? ким він є? який він є? | кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? | як? яким чином? де? коли? з якої причини? з якою метою? | який? чий? котрий? |
3. Складіть і запишіть по одному реченню за світлинами, використавши в кожному з них усі члени речення — підмет, присудок, додаток, обставину, означення. Підкресліть їх (за зразком).
Вправна волейболістка високо підкидає яскравий м’яч.
Дбайливий батько старанно саджає молоде деревце.
Уважний будівельник міцно забиває залізний цвях.
Соковиті грона рясно вкривають гнучку лозу.
Уміла господиня обережно перевертає гарячий млинець.
4. А. Перепишіть діалог, заповнивши, де потрібно, пропуски.
— Андрію, скільки твоя мама повинна заплатити за два кілограми яблук, якщо один кілограм коштує двадцять гривень? — запитала вчителька.
— Не можу сказати, бо моя мама завжди торгується.
4. Б. Визначте й підкресліть головні члени речення.
— Андрію, скільки твоя мама повинна заплатити за два кілограми яблук, якщо один кілограм коштує двадцять гривень? — запитала вчителька.
— Не можу сказати, бо моя мама завжди торгується.
5. Визначте, якими головними членами речення є виділені слова, використавши довідку (усно).
1) У реченні «Кожна корова своє теля лиже» виділене слово «лиже» є простим присудком.
2) У реченні «Не такий вовк страшний, як його малюють» виділене слово «страшний» є складеним іменним присудком (з нульовою дієсловом-зв’язкою).
3) У реченні «І в зайця взимку щастя, бо не кожен шубу має» виділені слова «не кожен» є простим підметом (вираженим займенником із часткою).
4) У реченні «У ведмедя десять пісень, і всі вони про мед» виділена сполука «десять пісень» є складеним підметом.
5) У реченні «Не можна одночасно на двох конях сидіти» виділені слова «не можна сидіти» є складеним дієслівним присудком.
6. Доведіть, що виділені слова виконують роль означення (усно).
1) У реченні «Любовна поезія зворушує душу» слово «любовна» відповідає на питання яка? (поезія яка? — любовна) та узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку, тому це узгоджене означення.
2) У реченні «Слова любові викликають ніжні почуття» слово «любові» відповідає на питання які? (слова які? — любові) та виражене іменником у родовому відмінку без прийменника, тому це неузгоджене означення.
3) У реченні «Пісня про любов звучить по радіо» сполука «про любов» відповідає на питання яка? (пісня яка? — про любов) та виражена іменником із прийменником, тому це неузгоджене означення.
4) У реченні «Чи кожна людина має потребу любити?» інфінітив «любити» відповідає на питання яку? (потребу яку? — любити), пояснює іменник і виступає неузгодженим означенням.
7. 1. З’ясуйте синтаксичну роль виділених слів (цифра позначає наступне слово).
Відповідність:
- 1 (Опівдні) — Г (обставина часу, відповідає на питання коли?);
- 2 (промені) — А (підмет, відповідає на питання що?);
- 3 (сонця) — Д (неузгоджене означення, відповідає на питання чиї? які?);
- 4 (пекучі) — Б (присудок, складений іменний із нульовою зв’язкою, відповідає на питання якими є?).
7. 2. З’ясуйте синтаксичну роль виділених слів.
Відповідність: 1 — Г, 2 — Б, 3 — В, 4 — Д.
- 1 — Г: у реченні «Не хотіла чапля рибок, а тепер їсть жаб» виділене слово «тепер» відповідає на питання коли? і є обставиною (часу);
- 2 — Б: у реченні «Горобець маленький, а серденько має» виділене слово «маленький» відповідає на питання який є? і є присудком (складеним іменним із нульовою дієслівною зв’язкою);
- 3 — В: у реченні «Хто б дятла знав, якби не його ніс» виділене слово «дятла» відповідає на питання кого? що? і є додатком;
- 4 — Д: у реченні «Голодній курці все просо на думці» виділене слово «голодній» відповідає на питання якій? і є означенням.
7. 3. З’ясуйте синтаксичну роль виділених слів.
Відповідність: 1 — В, 2 — А, 3 — Д, 4 — Г.
- 1 — В: у реченні «Не вчи орла літати, а рибу плавати» інфінітив означає дію іншої особи, залежить від дієслова наказу/навчання і відповідає на питання чого?, тому виступає додатком.
- 2 — А: у реченні «Плавати — моє давнє вподобання» інфінітив є головним членом речення, називає предмет думки й відповідає на питання що?, тому виступає підметом.
- 3 — Д: у реченні «Не всі виявили бажання плавати?» інфінітив залежить від іменника бажання й відповідає на питання яке?, тому є неузгодженим означенням.
- 4 — Г: у реченні «Друзі після обіду пішли плавати» інфінітив залежить від дієслова руху пішли, вказує на мету дії і відповідає на питання з якою метою?, тому виступає обставиною мети.
8. Опишіть світлину, використавши в ролі обставин слова (сполуки слів) повернувши голову назад, попри сніг, увечері, разом, попереду. Визначте й надпишіть види обставин за значенням (за потреби скористайтеся матеріалом, що на форзаці).
Увечері (часу) дівчина в жовтому дощовику вийшла на прогулянку. Вона йшла вулицею, а попереду (місця) біг її собака. Вони разом (способу дії) повільно крокували засніженим тротуаром. Песик раптом зупинився, повернувши голову назад (способу дії), і подивився на господарку. Вони довго гуляли, попри сніг (допусту) та холодну погоду.
9. Прочитавши текст, виконайте завдання в тестовій формі.
1. Виділене в тексті слово означає
Г прийняття тварин у родину.
2. Мурал — це
Б настінний живопис.
3. Завдяки світлині Крістофера Очіконе
А світ дізнався про відвагу українців, які рятують тварин у найважчі часи.
4. Безпритульних тварин з Ірпеня вивів / вивела
А Анастасія Тиха.
5. Цьому текстові найбільше відповідає хештег
В #порятуноктварин.
6. У тексті НЕМАЄ мікротеми
Б процес створення муралу в Києві.
10. Розшифрувавши народні вислови, запишіть їх і виконайте завдання.
А. Підкресліть головні й другорядні члени речення.
Працьовиті руки гори вернуть.
До булави треба голови.
Б. Напишіть вільне есе (п’ять–сім речень), узявши за тему один із цих висловів.
Прислів’я «До булави треба голови» нагадує про велику вагу розуму та мудрості для керівника. Булава з давніх часів була символом гетьманської влади в Україні. Проте сама по собі посада не додає людині розуму чи досвіду. Справжній лідер уміє приймати виважені рішення та відповідає за долю людей. Керувати державою без глибоких знань неможливо. Розум і совість роблять керівника авторитетним. Високе становище в суспільстві завжди потребує мудрості та далекоглядності.
11. Прочитавши речення, виконайте завдання.
А. Випишіть лише ті речення, що містять порівняльний зворот.
1) Балерина пересувається залом, як пава.
5) Повітря тут особливе, наче скляне.
6) Мов бриль, красується біля сосни боровик.
(Речення 2 не містить порівняльного звороту, бо «як свіча» є іменною частиною присудка. У реченні 3 сполучник «як» має значення «у ролі кого». У реченні 4 та 7 сполуки «як особистість» та «як найрідніша людина» мають значення причини і є відокремленими прикладками).
Б. Підкресліть головні й другорядні члени у виписаних реченнях.
1. Балерина пересувається залом, як пава.
5. Повітря тут особливе, наче скляне.
6. Мов бриль, красується біля сосни боровик.