ГДЗ Хімія 7 клас до робочого зошита Григорович 2024

Використовуйте ГДЗ розумно – спочатку спробуйте виконати завдання самостійно. Якщо виникли труднощі, подивіться хід розв’язання. Так матеріал засвоюється набагато краще, ніж при простому списуванні. Робочий зошит побудований за параграфами підручника і доповнює його практичними вправами.

ГДЗ до робочого зошита Хімія 7 клас Григорович 2024 економить час і нерви – не потрібно довго шукати відповіді або сидіти над незрозумілим завданням до ночі. Натомість можна зосередитися на розумінні матеріалу та підготовці до уроків. Це робить навчання комфортнішим і ефективнішим.

Тут також є це гдз 

Зміст

1. Хімія — природнича наука

Завдання 1.1 Доповніть речення.

Хімія — це наука про речовини та їхні перетворення.

Завдання 1.2 Визначте й запишіть назву науки, яку символізує кожне зображення, та предмети вивчення цих наук.

Названі науки належать до природничих наук.

Завдання 1.3 За малюнками установіть назви наук, які виникають на межі хімії з іншими науками. Підпишіть їх. Порівняйте свої відповіді з відповідями однокласників / однокласниць.

Завдання 1.4 Упишіть у відповідні стовпчики таблиці назви речовин, сумішей і матеріалів.

Трапляються в природіСтворені людиною

| ртуть, залізо (метеоритне), кухонна сіль, вовна, пісок, крейда, золото, бавовна, деревина, сажа | бетон, пігулки полівітамінів, оцет, капрон, папір, поліетилен, гума, пластмаса, маргарин, шовк, скло, свинцеві білила | | — | — |

Чи виникли у вас труднощі під час виконання цього завдання? Чи всі назви є назвами речовин або матеріалів?

Так, деякі труднощі виникли, оскільки не всі назви можна однозначно віднести до однієї категорії. Наприклад, золото — це і проста речовина (хімічний елемент Аурум), і матеріал для виготовлення прикрас.

Завдання 1.5 Із завдання 1.4 виберіть назву однієї з речовин. Напишіть про неї невелику розповідь: опишіть властивості, як і для чого її застосовують.

Золото — це одна з перших речовин, з якими познайомилось людство ще в давнину. Це красивий, блискучий метал жовтого кольору. Воно дуже важке, але водночас м’яке та пластичне, тому з нього легко робити різні вироби. Найважливіша його властивість — те, що воно не іржавіє і не псується з часом, тобто є дуже хімічно стійким. Крім ювелірних виробів, його використовують у сучасних технологіях: в електроніці для контактів у комп’ютерах і телефонах

Завдання 1.6 Речовини та об’єкти вивчають представники різних професій:

Гематит (залізна руда)

• Геолог
• Гірничий інженер
• Металург

Лимонна кислота

• Харчовий технолог
• Кондитер
• Косметолог

Яйце

• Біолог
• Дієтолог
• Кухар
• Фермер

Кобаламін (вітамін В12)

• Лікар
• Фармацевт
• Біохімік

Вода

• Гідролог
• Еколог
• Інженер-сантехнік

Картопля

• Агроном
• Ботанік
• Кухар

Бетон

• Будівельник
• Архітектор
• Інженер-будівельник

Мідь

• Електрик
• Сантехнік
• Скульптор

Завдання 1.7 Виконайте завдання 12 на с. 22 підручника. Зобразіть своє бачення сьогодення без продукції хімічної промисловості.

Якби раптом зникли всі продукти хімічної промисловості, наше життя перетворилося б на боротьбу за виживання. Ми б миттєво втратили комп’ютери, телефони і навіть світло, бо для них потрібен пластик та інші матеріали.

Медицина повернулася б у минуле: без ліків та засобів гігієни навіть звичайна застуда стала б небезпечною. Транспорт би зупинився, а без добрив урожаї були б мізерними, що призвело б до голоду. Ми б втратили майже всі зручності, до яких звикли.

2. Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії

Завдання 2.1 За матеріалом підручника запишіть правила безпеки, які проілюстровані малюнками. Поміркуйте й напишіть, до яких наслідків може призвести порушення цих правил.

Малюнок 1

Правило: Перед роботою одягніть захисний халат, рукавички й окуляри. Довге волосся зберіть.

Наслідки: Можливі хімічні та термічні опіки, ураження шкіри й очей.

Малюнок 2

Правило: Починайте роботу з вивчення опису досліду. Виконуйте лише заплановані дії з дозволу вчителя.

Наслідки: Дослід може піти не за планом і стати небезпечним.

Малюнок 3

Правило: На кожній посудині має бути етикетка з назвою реактиву. Не використовуйте реактиви без етикеток.

Наслідки: Можна переплутати реактиви.

Малюнок 4

Правило: Відкривши банку, кладіть корок внутрішньою частиною догори, а не боком на стіл.

Наслідки: Реактив може потрапити на парту, а звідти на шкіру.

Малюнок 5

Правило: Тверді реактиви беріть шпателем або пінцетом, рідини — піпеткою.

Наслідки: Можна розсипати або розлити реактиви.

Малюнок 6

Правило: Наливаючи рідини, тримайте посудину етикеткою до долоні.

Наслідки: можна помилково використати інший реактив.

Малюнок 7

Правило: Залишки реактиву не зливайте (зсипайте) назад у посудину, з якої його взято. Для цього є спеціальний посуд.

Наслідки: можна розлити або розсипати реактиви.

Малюнок 8

Правило: Для нагрівання пробірки з розчином користуйтеся пробіркотримачем.

Наслідки: Можна отримати термічні опіки.

Малюнок 9

Правило: Щоб перевірити запах, не підносьте посудину до обличчя, а спрямовуйте повітря над нею до себе рухами руки.

Наслідки: Можливе отруєння небезпечними випарами.

Малюнок 10

Правило: Не пробуйте реактиви на смак. Не можна їсти та пити в кабінеті хімії.

Наслідки: Можна отримати отруєння.

Завдання 2.2 Проаналізуйте зображення та напишіть під кожним малюнком правила безпеки, які були порушені.

Завдання 2.3 Розв’яжіть філворд і визначте правило безпеки, якого слід дотримуватися під час роботи з хімічними реактивами. Почніть від верхньої лівої клітинки, рухайтеся по горизонталі (вліво чи вправо) або по вертикалі (вгору чи вниз) та пройдіть усі клітинки. Кожна клітинка може бути використана лише один раз.

Правило безпеки: Реактиви для дослідів бери лише в кількостях, зазначених в інструкції.

Завдання 2.4 Розв’яжіть філворд і визначте правило безпеки, якого слід дотримуватися під час нагрівання пробірки з рідиною. Почніть від верхньої лівої клітинки, рухайтеся по горизонталі (вліво чи вправо) або по вертикалі (вгору чи вниз) та пройдіть усі клітинки. Кожна клітинка може бути використана лише один раз.

Правило безпеки: Пробірку з рідиною, яку нагрівають, тримайте отвором убік від себе та інших.

3. Як і з чим працюють у хімічних лабораторіях

Завдання 3.1 Підпишіть назви лабораторного посуду та устаткування.

Хімічний посуд та лабораторне обладнання:

пробірка, хімічна склянка, круглодонна колба, плоскодонна колба, конічна колба, крапельниця, лійка, порцеляновий тигель, мірний циліндр, мірна колба, бюретка, ділильна лійка, мірні піпетки, порцелянова чаша, ступка з товкачиком, штатив для пробірок, спиртівка, ложка, пластикова піпетка, сталевий шпатель, тримач для пробірок, металевий пінцет, лабораторний штатив.

Завдання 3.2 Запропонуйте ознаки, за якими можна класифікувати лабораторне устаткування, зображене в попередньому завданні. Занотуйте свої міркування в таблиці.

Завдання 3.3 Доповніть речення, використавши слова зі списку (у потрібному відмінку).

1. Для вимірювання об’єму рідини використовують мірний циліндр або мірну колбу.
2. Випарювання рідини з розчину проводять із використанням порцелянової чаші і спиртівки.
3. Для нагрівання використовують спиртівку або газовий пальник.
4. Посуд, який найчастіше використовують для здійснення хімічних реакцій, — це пробірка.

Завдання 3.4 Прочитайте умову завдання 26 на с. 34 підручника. Запропонуйте дослідження, яке можна здійснити з використанням зображеного устаткування та речовин (усіх або декількох із наведеного списку). Складіть план цього експерименту.

Експеримент: Розчинення цукру за різної температури води.

План експерименту:

1. Кинути кубик цукру в холодну воду.
2. Спостерігати за розчиненням, фіксуючи час.
3. Кинути кубик цукру в гарячу воду.
4. Спостерігати за розчиненням, фіксуючи час.
5. Порівняти результати і зробити висновки.

Спрогнозуйте результат дослідження:

Цукор розчиниться в обох випадках, але у гарячій воді значно швидше.

Навчальне дослідження № 1 «Виконання найпростіших операцій із використанням

лабораторного устаткування»

Прочитайте опис дослідження в підручнику на с. 36. Запишіть назви обладнання та речовин, з якими ви працюватимете.

Обладнання: ступка з товкачиком, пробірка, мірний циліндр (або мірна пробірка), хімічна склянка, скляна паличка, піпетка, шпатель, порцелянова чаша, штатив для пробірок, пробіркотримач, спиртівка, сірники.

Речовини: кристалічний цукор, вода.

1. У таблицю занотуйте результати ваших спроб відміряти запропоновані об’єми води (1 мл і 2 мл). В останній стовпчик таблиці запишіть інше значення об’єму води, яку ви плануєте налити, та результати відмірювання.

2. Яку кількість цукру, на вашу думку, слід насипати в ступку, щоб було зручно його подрібнювати й уміст ступки з неї не висипався?

Ступку слід заповнювати не більше ніж на третину її об’єму. Це дозволить зручно подрібнювати речовину і запобігатиме її висипанню під час роботи.

3. Яких правил безпеки потрібно дотримуватися під час перемішування речовин у пробірці та в склянці?

Вміст пробірки перемішують легким постукуванням пальцем. У склянці рідину перемішують скляною паличкою з гумовим або силіконовим наконечником.

4. Поясніть чому не можна запалювати гніт спиртівки від полум’я іншої спиртівки.

Оскільки під час перехиляння з неї може вилитися спирт і спричинити пожежу.

5. Правила, яких треба дотримуватися під час нагрівання рідин у пробірці.

Закріпіть пробірку в тримачі. Спочатку прогрійте всю пробірку, а потім — її вміст. Направляйте отвір пробірки вбік від себе та інших. Не доводьте рідину до кипіння. Щойно вона почне закипати — припиніть нагрівання. Після нагрівання поставте гарячу пробірку в штатив, не торкаючись її руками.

6. Скільки рідини наливати в порцелянову чашку для випарювання?

Не більше ніж на половину її об’єму, щоб під час нагрівання рідина не розбризкувалася.

7. Запропонуйте модель газометра, яку можна виготовити з підручних матеріалів. Намалюйте (схематично) його будову. За можливості вклейте фото його використання.

Підбиваємо підсумки

Уявіть, що в пробірки налито воду, розчин кислоти, бензин. Спрогнозуйте, що може трапитися, якщо під час струшування пробірку не закоркувати, а закрити отвір пальцем.

1. У пробірки налито воду, розчин кислоти, бензин. Спрогнозуйте, що може трапитися, якщо під час струшування вмісту пробірку не закоркувати, а закрити отвір пальцем.

Вода може розлитися, кислота спричинить хімічний опік, а бензин — подразнення шкіри та може спалахнути.

2. Чому під час перемішування в хімічній склянці на скляну паличку надягають гумовий (силіконовий) наконечник?

Без наконечника паличка може подряпати або розбити тонкі стінки склянки.

3. Навіщо прогрівати всю пробірку перед нагріванням вмісту?

Щоб скло не тріснуло через різкий перепад температур.

4. Чому для випарювання рідин використовують порцелянову чашу, а не пробірки?

Порцелянові чаші витримують сильне нагрівання і мають велику поверхню випаровування.

4. Науковий підхід у хімії

Завдання 4.1 Доповніть речення.

Спостереження — це метод пізнання природи за допомогою органів чуття у звичних для неї умовах.

Експеримент — це науковий метод вивчення явищ у спеціально створених умовах.

Гіпотеза — це припущення для пояснення явища, яке потребує експериментальної перевірки.

Теорія — це система узагальнених знань, що пояснює явища та факти, підтверджена науковими дослідженнями.

Завдання 4.2 Інспектор із водопостачання вимірював споживання води в школі й отримав такі результати:

Споживання води максимальне у проміжок з 12:00 до 13:00.

Споживання води мінімальне після 15:00.

Завдання 4.3 За діаграмою з попереднього завдання висловіть припущення:

1) Чим зумовлена різниця в споживанні води між 8:00-9:00 та 9:00-10:00?

Початком уроку.

2) Чим зумовлене максимальне споживання води?

Обідньою перервою (миття рук, споживання рідини, миття посуду).

3) Чим зумовлена зміна в споживанні води після 13:00?

Закінченням обідньої перерви.

4) Чим зумовлене мінімальне споживання води?

Перебуванням меншої кількості учнів у школі.

Завдання 4.4 Прочитайте завдання 36 на с. 50 підручника. Визначте й запишіть, що в наведеному тексті є

Спостереження: щоліта наша шкіра засмагає;

Закономірність: зміна кольору шкіри відбувається, якщо ми певний час перебували на сонці;

Гіпотеза: причиною засмаги є специфічна дія сонячного світла.

Чи можна за цією інформацією сформулювати теорію? Поясніть свою думку.

Так, на основі цієї інформації можна сформулювати теорію про вплив сонячного ультрафіолету на шкіру, оскільки є спостереження та виявлена закономірність.

Завдання 4.5 Визначте за малюнками ціну поділки кожної посуди- ни. Підпишіть ціну поділки під кожним малюнком.

На малюнках позначте, за можливості, олівцем риску, яка відповідала б рівню води об’ємом 75 мл. Точність вимірювання зазвичай дорівнює половині ціни поділки вимірювального засобу. Точність вимірювання якою посудиною найменша? Найбільша? Відповідь поясніть.

Точність вимірювання найменша мірною склянкою, бо ціна поділки найбільша.

Точність вимірювання найбільша мірним циліндром, бо ціна поділки найменша.

Для відмірювання 75 мл рідини найкраще використовувати мірну колбу, бо на ній є відповідна поділка.

Завдання 4.6 Запишіть, що ви мали б спостерігати в разі занурення названих об’єктів у воду.

Сформулюйте гіпотезу, що пояснює ці спостереження

Тіла плавають або тонуть залежно від їхньої густини порівняно з густиною води.

Завдання 4.7 Прочитайте завдання 40 на с. 51 підручника й дайте відповіді на запитання.

1. За алгоритмом, запропонованим Миколою, обчисліть густину піску.

ρ = m/V = 5 г / 3,9 мл = 1,28 г/мл.

2. Чому обчислене Миколою значення густини не співпало з довідниковим?

Виміряно «насипну» густину з проміжками повітря між піском.

3. Як змінити експеримент, щоб значення густини відповідало довідниковому?

Налити у мірний циліндр відомий об’єм води, обережно додати пісок, визначити збільшення об’єму ΔV як об’єм частинок і обчислити ρ=m/V, прибираючи бульбашки та злегка постукуючи для усадки (1 мл води = 1 см³).

Навчальне дослідження № 2 «Визначення густини речовин і матеріалів»

Обладнання: мірний циліндр, терези.

Для дослідження я обираю визначення густини такого матеріалу /речовини: ключа та сипкої речовини: піску

1. Визначення густини ключа.

1. Зважити ключ, щоб визначити його масу (m).
2. Налити в мірний циліндр воду (V₁) і занурити ключ. Записати новий рівень води (V₂). Об’єм ключа (V) дорівнює V₂ – V₁.
3. Обчислити густину за формулою: ρ = m/V.

2. Визначення густини піску.

1. Зважити пісок, щоб визначити його масу (m).
2. Налити в мірний циліндр воду (V₁) і висипати туди пісок. Записати новий рівень води (V₂). Об’єм піску (V) дорівнює V₂ – V₁.
3. Обчислити густину за формулою: ρ = m/V.

Підсумки

1. Висловіть гіпотезу щодо речовин або матеріалів, із яких виготовлені досліджені об’єкти

Порівняти експериментально знайдену густину з довідковими значеннями густини різних матеріалів.

2. Чи можливо, на вашу думку, визначити точний об’єм цвяха вимірюванням його довжини та ширини? Відповідь поясніть

Тому що ключ є тілом неправильної геометричної форми.

3. Чи коректно вимірювати об’єм м’ячика для пінг-понгу в спосіб, використаний у цьому дослідженні? Відповідь поясніть.

Ні, оскільки м’ячик плаватиме на воді й не зануриться повністю, тому не витіснить об’єм води, що дорівнює його власному об’єму.

4. Якщо для цього дослідження використати вологий пісок, то чи буде його густина такою самою, як густина сухого піску? Відповідь поясніть

Ні. Вологий пісок містить воду, тому його маса більша, і, відповідно, густина буде іншою.

5. Чи можна точно визначити об’єм піску або іншого сипкого матеріалу, насипавши його в пустий мірний циліндр? Відповідь поясніть

Тому що поверхня піску буде нерівною, а між піщинками міститься повітря.

6. Чи можна визначити густину цукру в такий самий спосіб, як і густину піску в цій роботі? Відповідь поясніть

Ні, тому що цукор розчиняється у воді, а цей метод підходить для нерозчинних речовин.

5. Атоми та хімічні елементи

Завдання 5.1 Доповніть визначення.

Атоми — найменша електронейтральна частинка елемента з ядра й електронів.

Йони — заряджені частинки, що утворюються під час втрати або приєднання електронів.

Хімічний елемент — це різновид атомів з однаковим зарядом ядра.

Завдання 5.2 В атомах є заряджені частинки. Проте атоми електронейтральні (не мають електричного заряду). Чому це так?

Бо сума однакових за величиною і протилежних за знаком зарядів дорівнює нулю.

Завдання 5.3 Визначте й запишіть невідомі величини (заряд ядра або кількість електронів) за 2D-моделями атомів хімічних елементів.

Завдання 5.4 За 2D-моделями йонів визначте й запишіть заряд кожного з них.

Завдання 5.5 Зважаючи на два попередні завдання, визначте харак- теристики атомів хімічних елементів. Упишіть заряд ядра та кількість електронів.

Завдання 5.6 Якби огірок був частинкою, з якої складалися б речовини, то яку світлину ви підписали би «Хімічний елемент», а яку — «Атом хімічного елемента»?

«Хімічний елемент» — фото багатьох однакових огірків;

«Атом хімічного елемента» — один огірок.

Завдання 5.7. Складіть діаграму Венна, порівнявши поняття:

Завдання 5.8 Створіть моделі атомів різних хімічних елементів (на вибір): двовимірну (2D-модель) або тривимірну (3D-модель). Намалюйте моделі атомів (за можливості, вклейте фото своїх моделей).

Двовимірна (2D) модель атома хімічного елемента Гідроген.

6. Знайомимося з хімічними елементами

Завдання 6.1

Назви хімічних елементів та утворених ними простих речовин.

Завдання 6.2 Із Періодичної таблиці (див. с. 28 або форзаци підруч- ника) випишіть по три приклади хімічних елементів, назва- них на честь:

• а) науковців / науковиць: Резерфордій (Rf), Коперніцій (Cn), Рентгеній (Rg).
• б) небесних тіл: Уран (U), Нептуній (Np), Плутоній (Pu).
• в) географічних об’єктів: Полоній (Po), Європій (Eu), Америцій (Am).
• г) богів або міфологічних істот: Титан (Ti), Тантал (Ta), Прометій (Pm).

Завдання 6.3 Запишіть символи хімічних елементів.

Купрум — Cu, Фосфор — P, Натрій — Na, Гідроген — H, Меркурій — Hg, Оксиген — O.

Завдання 6.4 Запишіть назви хімічних елементів.

Mg — Магній

Si — Силіцій

Ag — Аргентум

P — Фосфор

Pb — Плюмбум

Br — Бром

N — Нітроген

Cl — Хлор

Завдання 6.5 У Періодичній таблиці елементів знайдіть і випишіть усі назви хімічних елементів із коренем –ген.

Гідроген (H), Оксиген (O) і Нітроген (N).

Висловіть припущення щодо походження назв цих хімічних елементів

Назви цих елементів мають латинське походження і пов’язані з їхніми властивостями або сполуками, які вони утворюють.

Завдання 6.6 У Періодичній таблиці елементів знайдіть і випишіть символи всіх хімічних елементів, що починаються латинською літерою «С». Запишіть назви цих хімічних елементів.

C (Карбон), Ca (Кальцій), Cd (Кадмій), Ce (Церій), Cf (Каліфорній), Cl (Хлор), Cm (Кюрій), Co (Кобальт), Cr (Хром), Cs (Цезій), Cu (Купрум).

Завдання 6.7 Символами хімічних елементів можна складати слова англійською мовою. Приміром, англійською «вода» можна скласти із символів Вольфраму, Астату й Ербію (WAtEr). Запропонуйте інші слова англійською (або іншими мовами з латинським алфавітом), які можна скласти із символів хімічних елементів.

• MONACO: Mo, Na, Co. (Примітка: для слова MONACO потрібні символи Mo, Na, C, O. Використання Co (Кобальт) є неточним).
• FRANCE: Fr, Ac, Ne, Ce. (Примітка: ця комбінація є творчою, але не повністю відповідає назві країни).
• CUBA: Cu, Ba.
• CHINA: C, H, I, Na.
• AlINa: Al, I, Na.
• TaRaS: Ta, Ra, S.
• RuSLaN: Ru, S, La, N.
• WAtEr: W, At, Er.

Завдання 6.8 У таблиці наведено назви трьох хімічних елементів різними мовами. Припустіть, якими мовами записано ці назви, та напишіть назви цих хімічних елементів українською та англійською.