Історична пісня «Ой Морозе, Морозенку...»: аналіз, художні засоби, читати







Коли записано пісню: в 50-х pp. XIX ст. у Галичині (автор: народна пісня)

Яку історичну подію описує: пісня про боротьбу українського народу з турецько-татарськими нападниками.

Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.

Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.

Художні засоби

  • Метафори «Морозенко... сивим конем виграває»,«живцем серце виривали»
  • Епітети «славний, молодий, голова завзята», «буйне військо», пестливе слово «козаченьки»
  • Гіпербола «татар велика сила»,«полягло наших чимало, а татар утроє»
  • Метонімія «Вкраїна плаче», «Україна славою покрита»
  • Риторичні оклики «Дивись тепер, Морозенку, та на свою Україну!», «Тяжким горем, та сльозами, та кров'ю полита!»

Присвійний займенник «наші» передають пошану та любов українського народу до своїх оборонців. Різко протилежні емоційним забарвленням тропи, що змальовують ворогів: вони прокляті, татарська орда порівнюється зі страшним громом і чорною хмарою, яка «світ закрила». Постійний епітет «велика сила» вказує на те, що татар було набагато більше, ніж козаків, проте хоробрі воїни відважно кидаються в бій, захищаючи свої землі.

Читати текст пісні "Ой Морозе, Морозенку"

Ой Морозе, Морозенку,
Ой да ти славний козаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!

За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!
Ой не так вся Україна,
Як рідная мати,

Заплакала Морозиха,
Стоя біля хати.
Заплакала Морозиха,
Стоя біля хати.

“Ой не плач же, Морозихо,
Не плач, не журися,
Ходім з нами, козаками,
Мед-вина напийся!

Ходім з нами, козаками,
Мед-вина напийся!”
“Чогось мені, козаченьки,
Мед-вино не п’ється:

Десь-то син мій, Морозенко,
З татарами б’ється!
Десь-то син мій, Морозенко,
З татарами б’ється!”

Із-за гори, із-за кручі
Горде військо виступає,
Попереду Морозенко
Сивим конем грає.

Попереду Морозенко
Сивим конем грає.
Бились зранку козаченьки
До ночі глухої.

Козаків лягло чимало,
А татар – утроє.
Козаків лягло чимало,
А татар – утроє.

Ні один козак не здався
Живим у неволю;
Полягли всі, не вернуться
Ні один додому.

Полягли всі, не вернуться
Ні один додому.
Не вернувся й Морозенко,
Голова завзята -

Замучили молодого
Вороги прокляті!
Замучили молодого
Вороги прокляті!

Вони, ж його не стріляли
І на чверті не рубали,
Тільки з його, молодого,
Живцем серце взяли.

Тільки з його, молодого,
Живцем серце взяли.
Взяли його, поставили
На Савур-могилу:

“Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!”
“Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!”