Народна балада «Ой летіла стріла»: аналіз, ідея, жанр, читати текст


Балада «Ой летіла стріла» входить до програми ЗНО з української літератури.

Автор: народ

Жанр: балада.

Літературний рід: ліро-епос.

Тема: побивання матері-удовиці, сестри та коханої за вбитим стрілою козаком.

Ідея балади: висловлення співчуття до загиблого.

Образи: мати-удовиця, сестра, кохана.

Основа твору

Реалістична основа, але використано елемент метаморфози, коли мати, кохана та сестра перетворилися на «зозульок рябеньких». Образ зозулі є символічним, оскільки тільки зозуля «уміє вічно тужити», як і матір. У баладі йдеться про загибель удовиного сина, адже в українському фольклорі це найтрагічніший образ, тому й емоційне напруження максимальне.

Основний мотив твору:

«Ой матінка плаче Поки жити буде,
А сестриця плаче, Поки не забуде;
А миленька плаче, Поки його бачить...»
Образи: мати-удовиця, сестра, кохана.

Сюжет

  • Експозиція: діалог про причину смерті вдовиного сина.
  • Зав'язка: приліт трьох рябеньких зозуль.
  • Кульмінація: оплакування матері, сестри, миленької; смерть героя. Розв'язка: смерть рідної дитини, вічна пам'ять про неї.

Художні засоби:

  • Гіпербола:

    Де матінка плаче.
    Там Дунай розлився;
    Де плаче сестриця,
    Там слізок криниця,

  • Метаморфози (перетворення): мати-удовиця, сестра й кохана перетворюються на "зозуль рябеньких", щоб прилетіти до дорогої людини.
  • Епітети: синього моря, земля сухенька, зозулі рябенькі.
  • Трикратність: "три зозулі", "сіли у трьох різних місцях".

Читати текст балади:

Ой летіла стріла
З-за синього моря.
Ой де ж вона впала?
— На вдовинім полі.

Кого ж вона вбила?
— Вдовиного сина.
Немає нікого
Плакати по ньому.

Летять три зозуленьки,
І всі три рябенькі:
Одна прилетіла,
В головоньках сіла;

Друга прилетіла.
Край серденька сіла;
Третя прилетіла
Та в ніженьках сіла.

Що в головках сіла —
То матінка рідна;
Сіла край серденька —
То його миленька;

А в ніженьках сіла —
То його сестриця.
Де матінка плаче.
Там Дунай розлився;

Де плаче сестриця,
Там слізок криниця;
Де плаче миленька —
Там земля сухенька.

Ой матінка плаче.
Поки жити буде;
А сестриця плаче.
Поки не забуде;
А миленька плаче.
Поки його бачить...