Пригадайте з курсу історії Середньовіччя зміст понять. Поясніть, про які явища і процеси в житті суспільства можна розповісти з їх допомогою.
Ці поняття є ключем до розуміння соціальної ієрархії та економіки України в Ранньомодерну добу. Вони, мов пазли, складають картину тогочасного суспільства.
- Шляхта — це еліта того часу, привілейована верства, що володіла землею та мала всю повноту влади. Саме вони вважалися справжнім «політичним народом».
- Князь та Магнат — це верхівка шляхти. Князі отримували титул у спадок, а магнатами ставали найбагатші шляхтичі, що володіли величезними землями (латифундіями) і займали найвищі посади.
- Духовенство — ще один привілейований стан, що об’єднував священників різних віросповідань. Найбільш численним було православне духовенство.
- Козаки — унікальний для того часу соціальний прошарок, що з’явився наприкінці XV століття. Це були воїни, які швидко стали важливою військовою та політичною силою.
- Міщани — вільні жителі міст. Серед них були як багатії (патриціат), так і середній клас (ремісники, купці), і міська біднота (плебс).
- Селяни — найчисленніша, але й найбільш безправна верства населення. Вони працювали на землях, що належали королю, церкві або шляхті.
- Ремісник, Цех, Купці, Гільдія — ці слова описують економічне серце міст. Ремісники виробляли товари та об’єднувались у цехи, щоб захищати свої інтереси. Купці ж створювали власні спілки — гільдії.
- Ярмарок — це великий торг, що відбувався періодично і був справжнім двигуном торгівлі, який збагачував міста.
За допомогою цих понять можна відтворити картину тогочасного суспільства: його становий устрій, де походження визначало долю, та бурхливий розвиток ремесел і торгівлі.
Читаємо й розуміємо
Працюючи з навчальним текстом, заповніть схему «Соціальна структура українського суспільства».
- Привілейовані:
- Шляхта
- Духовенство
- Непривілейовані:
- Міщани
- Селянство
- Міжстановий соціальний прошарок:
- Козацтво (формувалося наприкінці XV ст.)
З’ясуйте, чи однорідними були стани українського суспільства.
Ні, стани не були однорідними. Усередині кожного існувала своя ієрархія.
- Шляхта ділилася на казково багатих князів і магнатів та дрібну шляхту, яка ледве зводила кінці з кінцями і часто служила заможнішим панам.
- Духовенство представляло різні конфесії — православ’я, католицизм, протестантизм.
- Міщани поділялися на заможний патриціат, середній клас бюргерства (майстри, купці) та міську бідноту — плебс.
- Селянство теж було різним: одні працювали на королівських землях, інші — на церковних чи шляхетських. На самому дні соціальної піраміди були безземельні селяни та челядь-невільники.
Діємо: практичні завдання
За допомогою QR-коду ознайомтеся із джерелом і виконайте завдання:
1. На основі інформації придумайте розповідь «Один день із життя князя Острозького»; у розповіді використайте назви предметів вжитку із наведеного опису.
Ранок князя Василя-Костянтина Острозького починався з першими променями сонця. Прокинувшись на ліжку з м’якими шовковими подушками, він дзвонив у срібний дзвоник, скликаючи слуг. Його покої, освітлені срібними ліхтарями, прикрашали тигрові шкури та картини. Після вмивання у срібній ванні князь вбирався у дорогий одяг. Сніданок подавали на стіл, заставлений срібними тарелями, виделками та ножами, а пили з позолочених кубків. Вдень князь занурювався у державні справи, використовуючи каламар для чорнила і звіряючи час за великим годинником із дзвониками. Іноді він заходив до своєї скарбниці, де зберігалася цінна зброя, як-от «шабля, оправлена золотом, небіжчика князя старого», або булава московського царя — нагадування про славетну перемогу батька під Оршею. Вечір князь проводив у роздумах, споглядаючи старовинні ікони.
2. Визначте за описом предметів вжитку, які предмети свідчать про релігійність князів Острозьких.
Про глибоку релігійність князів Острозьких свідчить згадка про численні «образи» — ікони. Особливо виділяються «образи московські», що вказує на їхню прихильність до православ’я візантійської традиції.
Проведіть мінідослідження написаного в XVI ст. портрета:
- Визначте, хто зображений на портреті. На портреті — Беата Костелецька (підписана як Beata Noscielecka), дружина князя Іллі Острозького.
- До якого стану суспільства належала героїня твору? Вона належала до найвищої верстви шляхти — магнатів, адже була дружиною одного з наймогутніших князів свого часу.
- За якими елементами портрета можна визначити соціальне становище зображеної жінки? Про її високий статус красномовно говорить усе: дорогий одяг складного крою, вишуканий головний убір та розкішні прикраси, зокрема масивне намисто з перлів.
- Дізнайтеся з додаткових джерел, чому цей портрет зберігається в колекції Острозького замку. Портрет зберігається в Острозькому замку, бо це була головна резиденція князів Острозьких, а Беата Костелецька була дружиною князя Іллі Острозького і частиною цієї великої родини.
Свідчать документи
Привілей Сигізмунда II Августа (1572 р.)
У чому, за свідченням документа, полягає відмінність між правовим статусом і реальним становищем православних у Речі Посполитій?
Різниця була колосальною. На папері, згідно з привілеєм, православні мали ті ж права, що й католики. Але сам факт, що королю довелося видавати спеціальний указ для їхнього захисту, свідчить про те, що в реальному житті ці права постійно порушувалися, а православні зазнавали утисків.
Факт чи фейк?
Назвіть, яким чином історикам вдається спростовувати міфи про становище селянства за Ранньомодерної доби.
Історики спростовують міфи про суцільну бідність селян, вивчаючи судові скарги на грабіжницькі наїзди. Реєстри вкраденого майна, які складалися при цьому, показують, що селяни володіли чималим статком.
На основі переліку втрачених речей зробіть висновок про торговельні контакти населення українських земель.
Перелік речей, де згадується одяг з «лондонського сукна» у звичайного селянина, є яскравим доказом того, що українські землі мали торговельні зв’язки із Західною Європою, зокрема з Англією.
Поміркуймо!
Пригадайте, які умови сприяли виникненню і зростанню міст.
Міста виникали й розросталися завдяки вдалому розташуванню на торгових шляхах, розвитку ремесел, наданню магдебурзького права, а також підтримці з боку влади.
Які міста, на вашу думку, мали найбільш вигідне становище?
Найкраще жилося королівським містам. Вони були адміністративними центрами та мали повне самоврядування завдяки магдебурзькому праву. У приватних містах, що належали магнатам, це право часто було обмежене волею власника.
Думки істориків
Михайло Грушевський, український історик, про значення ярмарків у житті суспільства
1. Як впливали на розвиток міст і добробут населення ярмарки?
Ярмарки були справжнім благом для міст, сприяючи зростанню їхнього добробуту та добробуту місцевих жителів.
2. Чи можна вважати привілеєм право на їх проведення?
Так, це був справжній привілей, який надавав великий князь, як, наприклад, Сигізмунд Старий для Острога, або підтверджували в рамках міських прав.
3. Про яку загрозу для місцевих ремісників і купців пише історик в останньому реченні документа?
Історик попереджає про загрозу сильної конкуренції з боку приїжджих купців, яка могла нашкодити місцевим торгівцям і ремісникам.
4. Чому землевласники були зацікавлені в заснуванні ярмарків на своїх землях?
Землевласники були зацікавлені в ярмарках, бо це була чудова можливість збирати мито з купців та отримувати інші прибутки.
Діємо: практичні завдання
Пригадайте казку «Коза-дереза». За скільки кіп купив дід козу? За допомогою інформації параграфа порахуйте, за скільки литовських грошів дід купив козу-дерезу. Визначте вартість кіз селянина із рубрики «Факт чи фейк?» на с. 34.
У казці дід купив козу-дерезу за три копи. Оскільки одна копа дорівнювала 60 литовським грошам, то коза коштувала 180 грошів (3 × 60 = 180). Селянин Михно Плютич мав аж 10 кіз. Якщо кожна коштувала стільки ж, то вартість усього його стада становила 30 кіп (10 × 3 = 30).
Поміркуйте, чим відрізнялося повсякдення дітей заможних і незаможних родин.
Життя дітей із заможних та бідних родин було наче з різних світів. Хлопчики зі шляхетських сімей вчилися читати й писати, готуючись до управління маєтками. А діти з бідних родин змалечку працювали: їх віддавали на службу до багатших дворів або в учні до ремісників, щоб вони якомога швидше навчилися заробляти на хліб.
Придумайте розповідь «Один день із життя дитини в селянській / міщанській родині».
Один день із життя дитини в селянській родині
Я прокинувся ще до сходу сонця. Треба було допомогти батькові вигнати худобу на пасовисько, а потім наносити води з криниці. Після скромного сніданку ми всією родиною пішли в поле. Моїм завданням було збирати колоски, щоб жодна зернина не пропала. Ввечері, коли вся робота була зроблена, я грався з друзями біля річки, поки мама не кликала вечеряти. День був важкий, але я до цього звик.
Розгляньте згенеровану з допомогою ШІ ілюстрацію та висловте припущення, якими стереотипами керувалася система, створюючи малюнок.
Схоже, система керувалася такими стереотипами про минуле:
- Бідність: дитина боса, у простому одязі, а навколо — дерев’яні хати під соломою.
- Сільська ідилія: дитина оточена домашніми тваринами, що підкреслює її зв’язок з природою, а не з навчанням чи міським життям.
- Узагальнена «старовина»: малюнок виконаний у тьмяних тонах, що створює загальний, а не історично точний образ минулого.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу схарактеризувати соціальну структуру українського суспільства.
Українське суспільство XVI століття було чітко поділене. На вершині стояли привілейовані: шляхта (від наймогутніших магнатів до дрібних землевласників) та духовенство. Нижче — непривілейовані: міщани (від заможних урядників до бідних підмайстрів) та найчисленніша верства — селяни. Наприкінці XV століття з’явилася нова сила — козацтво.
Можу пояснити значення понять «Литовські статути», «фільварок», «оренда», «рента», «панщина».
- Литовські статути — це збірники законів, які закріплювали права шляхти та посилювали залежність селян.
- Фільварок — велике господарство, що виробляло продукцію (переважно зерно) на продаж, використовуючи працю селян.
- Оренда — тимчасове користування майном, наприклад землею, за плату.
- Рента — плата селян власнику за користування землею. Могла бути у вигляді продуктів, грошей або роботи.
- Панщина — примусова праця селян на панській землі.
Характерні риси розвитку господарства на українських землях
Основу економіки складало сільське господарство. Активно розвивалися фільварки, орієнтовані на експорт зерна до Європи, що призводило до посилення панщини. Міста були центрами ремесел, де діяли цехи, та торгівлі, де важливу роль відігравали ярмарки.
Життя і побут різних станів суспільства
- Шляхта та магнати жили в розкоші: срібний посуд, дорогий одяг, вишукані меблі. Їхні діти отримували освіту.
- Міщани жили в містах, займалися ремеслом і торгівлею. Їхній побут залежав від статків.
- Селяни працювали на землі. Хоча їх часто уявляють злиденними, історичні джерела свідчать, що вони мали значне майно: худобу, різний одяг, навіть імпортний, та гроші.
- Діти шляхтичів навчалися, а діти з бідних родин змалку працювали, щоб опанувати ремесло.
Обговорюємо в групі
2. Упорядкуйте історичне лото: уявно поєднайте текстові картки з ребусами.
- Перший ребус (ФІЛЬВАРОК): Панщина, Селяни, Землевласник, Товарне виробництво.
- Другий ребус (МІСТО): Рада, Бурмистр, Цех, Магдебурзьке право.
Мислю творчо
3. Які наслідки Великих географічних відкриттів згадано в параграфі?
- У Європі зріс попит на хліб, що стимулювало розвиток фільварків в Україні.
- Власники фільварків посилювали панщину, щоб виробляти більше продукції на експорт.
- Пожвавилася міжнародна торгівля, що сприяло розвитку українських міст.
Як ви розумієте вислів українського історика Ярослава Грицака: «Без Колумба не було б України»?
Цей вислів підкреслює, що глобальні події, запущені відкриттям Америки, безпосередньо вплинули на долю українських земель. Зміна економічної ситуації в Європі перетворила Україну на «житницю», що визначило її економічний та соціальний розвиток на століття вперед.
4. Пригадайте, де та коли виникло магдебурзьке право. З’ясуйте, чи відповідали традиції міського життя на українських теренах середньовічній приказці «Міське повітря робить вільним».
Магдебурзьке право виникло у XII столітті в німецькому місті Магдебург.
Так, приказка «Міське повітря робить вільним» цілком відповідала реаліям українських міст. На тлі закріпаченого села місто було осередком свободи. Це підтверджують факти:
- Особиста свобода: міщани були вільними людьми.
- Самоврядування: міста мали власні органи влади (магістрати) і були незалежними від феодалів.
- Економічні можливості: у містах можна було займатися ремеслом і торгівлею, а цехи та гільдії захищали інтереси міщан.