Пригадайте передумови виникнення ідеї об’єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Про яку історичну подію «розповідає» хмаринка слів?
Передумови для об’єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського сягають XIV століття, коли обидві держави зіткнулися зі спільною загрозою — Тевтонським орденом. Це спонукало їх до укладення Кревської унії 1385 року, що стало першим кроком до союзу. Пізніше, у XVI столітті, Литва потребувала допомоги у боротьбі з Московією, а Польща бачила можливість розширити свої володіння.
Хмаринка слів розповідає саме про Кревську унію 1385 року. Це був династичний союз, укладений через шлюб великого князя литовського Ягайла з польською королевою Ядвігою, що поклав початок об’єднанню двох держав.
Діємо: практичні завдання
1) Яким було ставлення українців до унії Великого князівства Литовського і Королівства Польського?
Ставлення було неоднозначним. Князі зайняли вичікувальну позицію, остерігаючись втратити свій високий статус. Водночас середня та дрібна шляхта підтримувала унію. Вони сподівалися на захист від зовнішніх ворогів та прагнули отримати такі ж права, як і польська шляхта. Промова князя Костянтина Вишневецького підкреслює бажання українців увійти до союзу як «люди вільні й свобідні», тобто на рівних умовах.
2) Як змінилося підпорядкування Волині, Київщини та Брацлавщини в результаті Люблінської унії?
Після Люблінської унії ці землі перейшли від Великого князівства Литовського до складу Королівства Польського, отримавши при цьому автономний статус.
3) Яких привілеїв вдалося домогтися шляхті для українських воєводств у результаті Люблінської унії?
Українська шляхта виборола для своїх воєводств важливі привілеї, які сама ж і прописала в угоді:
- Збереження чинності Другого Литовського статуту як основи місцевого права.
- Використання руської (староукраїнської) мови в офіційних документах.
- Рівність у правах для православних і католиків.
- Призначення на місцеві посади виключно представників місцевої шляхти.
- Гарантія непорушності кордонів воєводств.
4) У чому полягала суперечність наслідків Люблінської унії для українців?
Суперечність унії в тому, що вона мала і позитивні, і негативні сторони. З одного боку, об’єднання більшості українських земель в одній державі сприяло формуванню національної ідентичності та наблизило їх до західноєвропейської культури. Українська шляхта отримала можливість брати активну участь у політичному житті Речі Посполитої. З іншого боку, виникла загроза полонізації української еліти, а руська мова втратила свій статус на державному рівні, ставши регіональною.
Свідчать документи
Визначте за документом, яким було ставлення українців до унії. Яким, на думку князя, було місце українців в унії?
Українці виявляли гідність і висували чіткі вимоги. Вони погоджувалися на унію лише за умови, що приєднаються як «люди вільні й свобідні», а їхня шляхетська честь не буде принижена. Вони бачили себе «народом почтивим», рівним будь-якому іншому. На думку князя Костянтина Вишневецького, українці мали стати в унії рівноправними партнерами, з такими ж правами та гідністю, як і інші народи Речі Посполитої.
Думки істориків
Яку роль відводять історики волинянам у підписанні унії?
Історики підкреслюють ключову та принципову роль волинян. Наталія Старченко зазначає, що саме волиняни, опинившись у складних обставинах, домоглися права самостійно розробити договір про умови приєднання Волинського та Брацлавського воєводств до Польщі. Вони внесли до нього гарантії щодо непорушності кордонів, збереження власного права, використання руської мови та рівності віросповідань.
Польський історик Генрік Літвін додає, що волиняни сприймали унію як угоду рівноправних сторін. Це свідчить про те, що вони відстоювали партнерське, а не підлегле становище, наполягаючи на рівності та збереженні власної автономії.
1. Розгляньте зображення пам’ятника Люблінській унії. Поміркуйте, який зміст закладено в його барельєфі.
Барельєф, що зображує рукостискання двох постатей, символізує рівноправний союз між Королівством Польським та Великим князівством Литовським. Це жест, що уособлює мир, взаємну згоду, співпрацю та партнерство, на яких ґрунтувалася новостворена Річ Посполита.
2. Як ви вважаєте, чому цей пам’ятник визнано одним із символів об’єднаної Європи?
Пам’ятник є символом об’єднаної Європи, оскільки сама унія стала історичним прикладом мирного об’єднання різних народів на основі договору, рівності та взаємної поваги. Ця ідея діалогу та створення спільної держави без застосування сили є однією з фундаментальних цінностей сучасного європейського проєкту.
1. Визначте кордони Речі Посполитої, покажіть на карті території, які відійшли до Королівства Польського за умовами Люблінської унії.
За умовами унії, зі складу Великого князівства Литовського до Королівства Польського перейшли Волинське, Київське, Брацлавське та Підляське воєводства.
2. Назвіть воєводства на українських землях, які входили до складу Королівства Польського до Люблінської унії, а також ті воєводства, які були утворені на новоприєднаних українських землях.
- До Люблінської унії до складу Королівства Польського входили:
- Руське воєводство
- Белзьке воєводство
- Подільське воєводство
- Після Люблінської унії на приєднаних землях були утворені:
- Волинське воєводство
- Київське воєводство
- Брацлавське воєводство
- Підляське воєводство
Читаємо й розуміємо
Дізнайтеся з тексту, якими були наслідки Люблінської унії для українських земель. Інформацію систематизуйте за схемою.
| Позитивні наслідки | Негативні наслідки |
|---|---|
| Більшість українських земель об’єдналися в межах однієї держави. | Зростала загроза полонізації української шляхти. |
| Українські землі наблизилися до західноєвропейської культури. | Руська мова втратила статус державної, ставши регіональною. |
| Київське, Волинське та Брацлавське воєводства отримали автономію. | |
| Українська шляхта отримала рівні права з польською та стала активною в політиці. | |
| Збережено місцеве право (Другий Литовський статут). | |
| Збережено руську мову в офіційному діловодстві. | |
| Гарантовано рівність прав католиків і православних. | |
| Місцеві посади могла обіймати лише місцева шляхта. | |
| Гарантовано непорушність кордонів українських воєводств. |
Поміркуймо!
Чому, на вашу думку, українська дослідниця Наталя Яковенко назвала одним із наслідків Люблінської унії «зустріч Русі з Руссю»?
Цей вислів означає, що унія об’єднала в межах однієї держави — Речі Посполитої — більшість українських земель, які до того були розділені. Руські землі, що розвивалися окремо, нарешті “зустрілися” в єдиному політичному та культурному просторі. Ця взаємодія сприяла усвідомленню спільної ідентичності та формуванню єдиного українського народу.
Діємо: практичні завдання
Роздивіться монету, присвячену 450-річчю Люблінської унії, і дайте відповіді на запитання.
1. Кого зображено на аверсі монети?
На аверсі зображено герб Речі Посполитої та алегоричні постаті, що символізують Польщу та Литву, які об’єднуються в рівноправному рукостисканні.
2. Як ви розумієте цитату на монеті: «Вільний з вільним, рівний з рівним»?
Ця цитата втілює ідею, що союз Польщі та Литви був добровільним об’єднанням двох рівноправних і вільних народів, заснованим на партнерстві та взаємній повазі.
Чому, на вашу думку, Люблінські привілеї мали пришвидшити творення власної ідентичності мешканців українських земель?
Люблінські привілеї закріпили за українськими воєводствами значну автономію: власне право, судочинство, руську мову в діловодстві та право місцевої шляхти обіймати посади. Це дозволило українцям відчути себе окремою спільнотою зі своїми законами та традиціями. Водночас об’єднання в одній державі змусило їх чіткіше усвідомити себе як єдиний народ із власними інтересами та правами, що прискорило формування національної ідентичності.
Поміркуймо!
Доведіть або спростуйте думку історика Ярослава Грицака: «Україна є результатом розширення Заходу на Схід». Свою відповідь аргументуйте.
Цю думку можна вважати слушною. Люблінська унія інтегрувала більшість українських земель до складу Речі Посполитої — держави із західною політичною культурою, правовою системою та ідеями шляхетської демократії. Це поширило на українські землі західні впливи. Водночас, саме як реакція на ці впливи — полонізацію та католицизм — почала формуватися модерна українська ідентичність. Отже, Україна справді багато в чому постала як результат взаємодії та протистояння із західною цивілізацією, що розширювалася на схід.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати час укладання Люблінської унії.
Люблінська унія була укладена 1 липня 1569 року.
Можу визначити причини, умови та наслідки Люблінської унії.
- Причини: загроза з боку Московії, прагнення Польщі розширити території, потреба Литви у військовому союзнику.
- Умови: об’єднання Польщі та Литви в єдину державу — Річ Посполиту — зі спільним монархом, але окремими адміністрацією, військом та фінансами; українські воєводства отримали автономію.
- Наслідки: більшість українських земель опинилася у складі Польщі, посилилися західні впливи, але водночас зросла загроза полонізації та окатоличення.
Права українських воєводств за люблінськими привілеями
Українські воєводства отримали значні автономні права:
- Збереження дії Другого Литовського статуту.
- Використання руської мови в діловодстві.
- Рівність прав католиків і православних.
- Призначення на місцеві посади лише місцевої шляхти.
- Непорушність кордонів.
Можу пояснити, як укладення Люблінської унії вплинуло на становище українців
Після унії більшість українських земель об’єдналася в межах Речі Посполитої, що сприяло формуванню спільної ідентичності та наблизило їх до європейської культури. Шляхта отримала політичні права. Проте існували й негативні наслідки: посилення полонізації та зниження статусу руської мови.
Обговорюємо в групі
2. Ознайомтеся з оцінкою українських істориків Люблінського сейму й дайте відповідь на запитання.
а) Як ви розумієте вислів М. Грушевського, що литвинам було «обрізано крила»? Чи були, на вашу думку, інші варіанти дій у литовської делегації?
Вислів означає, що литовська делегація була позбавлена можливості впливати на рішення сейму. Вони втратили майже половину територій і не могли цьому завадити. Інших варіантів у них практично не було. Їхній протест — від’їзд із сейму — лише погіршив ситуацію, оскільки рішення почали ухвалювати без них. Гостра потреба у військовій допомозі Польщі проти Московії змусила їх повернутися і прийняти умови.
б) Чи погоджуєтеся ви з висловлюваннями істориків щодо унії?
Так, позиції обох істориків є обґрунтованими. Грушевський точно описує безпорадність литовської сторони. Водночас Яковенко справедливо зазначає, що унія стала каталізатором для українського суспільства. Нові виклики змусили українців активніше боротися за свою віру, культуру та права, що заклало підвалини для формування сучасної української нації.
Мислю творчо
3. Проаналізуйте згенеровану ШІ ілюстрацію «Люблінська унія». Визначте, чи достовірною є інформація зображення. Які елементи не відповідають історичній дійсності? Спробуйте згенерувати власне зображення. Визначте, як на якість генерації впливає формулювання промтів (запитів-завдань) для ШІ.
Ілюстрація є радше символічною, ніж історично достовірною. Вона правильно передає ідею угоди (дата, герби), але спрощує складний історичний процес.
Які елементи не відповідають історичній дійсності?
- Формат події: Унію ухвалювали на загальному сеймі, де були присутні сотні делегатів, а не чотири особи за столом.
- Історичні постаті: На малюнку зображені узагальнені образи, а не конкретні діячі, як-от король Сигізмунд II Август.
- Стиль: Зображення стилізоване і не є реалістичним.
Визначте, як на якість генерації впливає формулювання промтів (запитів-завдань) для ШІ.
Якість зображення, створеного ШІ, безпосередньо залежить від деталізації запиту.
- Простий запит (наприклад, «Люблінська унія») створює узагальнене, символічне зображення.
- Детальний запит (наприклад, «Засідання Люблінського сейму 1569 року в присутності короля Сигізмунда II Августа, сотні шляхтичів, реалістичний стиль») дав би значно точніший результат.
Отже, що конкретніший запит, то якіснішим та історично достовірнішим буде згенероване зображення.