5. Церковні та релігійні проблеми в Україні XVI ст.

Зміст

Що таке Реформація?

Реформація — це масштабний рух за оновлення церкви, що охопив Західну та Центральну Європу в XVI столітті. По суті, це була спроба “перезавантажити” католицизм, який загруз у власних проблемах.

Коли і з яких причин вона розпочалася в Європі?

Все почалося у 1517 році, коли німецький монах Мартін Лютер виступив зі своїми “95 тезами”. Це стало останньою краплею, але причини накопичувалися давно:

• Католицька церква відверто зловживала владою: корупція, продаж індульгенцій (квитків у рай) та розкішне життя духовенства дратували всіх.
• Народи Європи почали усвідомлювати себе як нації і не хотіли, щоб ними керував Папа Римський.
• Ідеї гуманізму надихали людей мислити самостійно і ставити під сумнів церковні догми, заохочуючи читати Біблію без посередників.

Які зміни вона спричинила в політичному та культурному житті європейських країн?

Наслідки Реформації були колосальними і назавжди змінили Європу:

• Розкол християнства: З’явилися нові церкви — лютеранство, кальвінізм, англіканство, що поклало край релігійній монополії католиків.
• Релігійні війни: Європа потонула в кривавих конфліктах між католиками та протестантами.
• Зміцнення держав: Королі та князі, звільнившись від влади Папи, забрали церковні землі та зміцнили свою владу.
• Культурний вибух: Почали масово відкриватися школи та університети. Завдяки друкарству та перекладам Біблії національними мовами грамотність поширювалася шаленими темпами.
• Нове мистецтво: Релігійні ідеї надихнули митців на створення нових шедеврів.

Діємо: практичні завдання

Мінідослідження: Становище православної церкви в другій половині XVI ст.

Причини кризи

• Після падіння Константинополя православні патріархи опинилися під владою Османської імперії, що сильно послабило їхній вплив на українські землі.
• Московський митрополит, який у 1589 році проголосив себе Патріархом, почав претендувати на лідерство у всьому православному світі, що дуже непокоїло українську церкву.
• Шляхта отримала право патронату — по суті, вона “володіла” церквами на своїх землях і призначала священиків на власний розсуд.
• Католицька церква, яка сама проходила через оновлення, активно тиснула на православних.

Ознаки кризи

• Православні в Речі Посполитій почали відчувати себе людьми “другого сорту”.
• Рівень освіти духовенства був катастрофічно низьким, багато священиків були неписьменними.
• Моральні норми та церковні правила масово порушувалися.
• Церква втрачала авторитет в очах простих людей.
• Процвітала симонія — церковні посади просто купувалися і продавалися.
• Світські патрони повністю контролювали церковне життя.

Шляхи подолання кризи

• Створення братств: Міщани почали об’єднуватися в братства, які утримували храми, допомагали бідним та відкривали школи й друкарні. Найвпливовіші з них отримали ставропігію — незалежність від місцевих єпископів і пряме підпорядкування патріарху.
• Освіта: Через братські школи, створені за європейським зразком, почали піднімати рівень освіти духовенства.
• Книгодрукування: Почали видавати підручники, богослужбові книги та переклади Святого Письма (легендарні Пересопницьке Євангеліє та Острозька Біблія).
• Підтримка меценатів: Такі люди, як князь Василь-Костянтин Острозький, вкладали величезні кошти в розвиток православної віри.
• Полемічна література: З’явилися твори, що захищали православ’я від нападок католиків та унії.

Думки істориків

1. Визначте зі слів історика ознаки кризи православної церкви в другій половині XVI ст.

За словами історика Сергія Плохія, криза виявлялася в низькій освіченості священиків, порушенні ними моральних і церковних правил, продажності церковних посад (симонії) та повному контролі над церквою з боку світських патронів.

2. Поміркуйте, у чому саме полягав негативний вплив кожного із названих явищ на авторитет православної церкви? Якими, на вашу думку, могли бути дії вірян православ’я в цій ситуації?

Негативний вплив був руйнівним:

• Неосвічений священик не міг ні пояснити віру, ні захистити її, що викликало зневагу.
• Коли люди бачили, що священнослужителі живуть не за Божими заповідями, а посади купуються за гроші, довіра до церкви як до морального авторитета зникала.
• Контроль шляхти перетворював церкву на інструмент у руках магнатів, які дбали про власні інтереси, а не про духовність.

У такій ситуації віряни не сиділи склавши руки. Вони почали діяти “знизу”: створювали братства, щоб самостійно утримувати храми, відкривали школи для своїх дітей та друкарні для поширення православних книг. Це був справжній громадянський рух на захист своєї віри.

Поміркуймо!

Поміркуйте, чому католицьким проповідникам було вигідно створити образ кризи саме в православ’ї?

Це був дуже хитрий хід. Католицьким проповідникам було вигідно показати православну церкву слабкою та занепалою, щоб переконати людей: єдиний порятунок — це об’єднання з Римом. Вони казали: “Подивіться на ваші проблеми, це гріх, що веде в пекло, а унія — це шлях до спасіння”. На тлі “кризового” православ’я католицизм, з його освіченими єзуїтськими колегіумами, виглядав значно привабливіше. Так вони намагалися ослабити конкурента і переманити на свій бік православну еліту.

Свідчать документи

У чому, за свідченням документів, полягає відмінність між правовим статусом і реальним становищем православних у Речі Посполитій?

Різниця була колосальною. На папері, згідно з привілеєм короля Сигізмунда II Августа 1572 року, православні мали ті ж права, що й католики: свободу віри, пільги, доступ до всіх міських посад. А в реальності місцева влада відверто ігнорувала ці закони. Православних змушували підкорятися католицькому костелу, святкувати за новим календарем, їх переслідували, ув’язнювали та штрафували. Тобто, формально права були, а на практиці — суцільна дискримінація.

Поміркуймо!

Визначте, що спільного було в способах подолання кризових явищ у католиків і православних на теренах Речі Посполитої.

Як не дивно, і католики, і православні обрали схожий шлях — через освіту та книгодрукування. Католики для боротьби з Реформацією відкривали єзуїтські колегіуми, де давали якісну освіту. Православні у відповідь на свою кризу почали створювати братські школи та Острозьку академію. Обидві сторони зрозуміли, що друковане слово — це потужна зброя. Католики поширювали свою літературу, а православні видали Острозьку Біблію та Пересопницьке Євангеліє, щоб донести свої ідеї до людей. Це була справжня битва за уми.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати прояви Реформації та Контрреформації на українських землях.

Проявами Реформації було поширення протестантських ідей серед еліти, а Контрреформації — активність католицької церкви: відкриття єзуїтських колегіумів та масове поширення релігійних книг.

Можу визначити причини кризи православної церкви та шляхи її подолання.

• Причини кризи: залежність від патріарха в Османській імперії та право патронату шляхти над церквою.
• Ознаки кризи: продаж церковних посад, аморальність священиків, низький рівень освіти та повний контроль з боку світських осіб.
• Шляхи подолання: переклад Біблії на зрозумілу мову (Пересопницьке Євангеліє), створення братств зі школами, діяльність меценатів і друк Острозької Біблії.

Який внесок зробили церковні православні братства і заможні віряни у зміцнення православ’я?

Братства стали центрами опору: вони будували храми, відкривали школи й друкарні. А заможні меценати, як княгиня Анастасія Гольшанська та князь Василь-Костянтин Острозький, фінансували видання унікальних книг та заснували Острозьку академію — перший вищий навчальний заклад у Східній Європі.

Як можна схарактеризувати діяльність князя В.-К. Острозького?

Василь-Костянтин Острозький — це справжній титан своєї епохи. Він був неймовірно багатим і впливовим магнатом, але використав свої ресурси не лише для власного збагачення. Він став головним захисником православ’я, заснував Острозьку академію, підтримав видання першої повної друкованої слов’янської Біблії і перетворив своє місто Острог на потужний культурний центр, де українські традиції поєднувалися з найкращими європейськими ідеями.

Обговорюємо в групі

2. Як ви розумієте вислів історика Сергія Плохія: «Застосування друкарського верстата поглибило релігійну боротьбу в українських і білоруських землях»?

Цей вислів означає, що друкарський верстат став зброєю в ідеологічній війні. Раніше ідеї поширювалися повільно, від людини до людини. А друк дозволив миттєво тиражувати книги, брошури, полемічні твори. Кожна конфесія — православні, католики, протестанти — отримала можливість донести свої погляди до тисяч людей. Це зробило релігійну боротьбу набагато гострішою, масовою та відкритою. Суперечки вийшли з вузького кола богословів і стали надбанням усього суспільства.

3. Роздивіться монету. Визначте, якій події вона присвячена. Яку ще інформацію повідомляють викарбувані на монеті зображення?

Монета присвячена 400-річчю Луцького Хрестовоздвиженського братства, про що прямо свідчать написи. Зображення на монеті дуже символічні: ми бачимо представників різних станів суспільства — духовенство, шляхту, міщан. Це підкреслює, що братство було всенародним об’єднанням для захисту віри. Угорі — символ самого братства. Той факт, що Національний банк України у 2017 році випустив таку монету, говорить про величезне історичне значення цієї організації.

Мислю творчо

4. Підготуйте тези доповіді для виступу на науковій учнівській конференції на тему: «Реформація і Контрреформація: український вимір».

Тези доповіді: «Реформація і Контрреформація: український вимір»

1. Реформація в Європі: Це був рух за оновлення церкви, який закликав до перекладу Біблії та розвитку освіти.
2. Український відгук: На наших землях ідеї Реформації проявилися в поширенні протестантизму, появі Пересопницького Євангелія та створенні православних братств.
3. Відповідь католиків (Контрреформація): Головною зброєю католицької церкви стали освіта (єзуїтські колегіуми) та книгодрукування.
4. Православ’я оновлюється: Ідеї Реформації змусили православну церкву модернізуватися — з’явилися братства, школи, друкарні.
5. Книгодрукування як поле бою: Видання Острозької Біблії стало ключовою подією в поширенні релігійних ідей.
6. Діяльність В.-К. Острозького: Його внесок у створення Острозької академії та підтримку друкарства був вирішальним.
7. Підсумок: Хоча Реформація та Контрреформація поглибили релігійну боротьбу, вони стали потужним поштовхом для розвитку української культури, освіти та національної ідентичності.

Хмаринка ключових слів:

Реформація, Контрреформація, протестантизм, православ’я, братства, Пересопницьке Євангеліє, Острозька Біблія, книгодрукування, Іван Федорович, єзуїти, колегіуми, освіта, полемічна література, Василь-Костянтин Острозький, культура, ідентичність.

4. Проведіть мінідослідження біографії В.-К. Острозького. За результатами підготуйте графічний проєкт «В.-К. Острозький — представник українського магнатства та захисник православ’я»

Графічний проєкт: «В.-К. Острозький — Титан українського Відродження»

1. Магнат

• Земельні володіння: Показати на карті величезні території, що належали князю — понад 2000 міст і сіл. Це був справжній “король без корони”.
• Військова міць: Зображення його війська (15–20 тис. воїнів) з підписом: “Армія, більша за королівську”.

2. Політик європейського масштабу

• Посади: Воєвода київський, був кандидатом на престол Речі Посполитої.
• Амбіції: Ідея перенести православний патріархат до Острога.

3. Архітектор освіти та культури

• Острозька академія (1576): Зображення академії з переліком наук (“сім вільних мистецтв”). Підпис: “Перший університет Східної Європи”.
• Острозька Біблія (1581): Зображення титульної сторінки Біблії. Підпис: “Книга, що змінила історію”.

4. Непохитний захисник православ’я

• Боротьба з унією: Схема, що показує, як він фінансував братства, будував церкви та монастирі.
• Підтримка полемістів: Портрети Герасима та Мелетія Смотрицьких з цитатами з їхніх творів.

5. Спадщина на віки

• Синтез культур: Показати, як він поєднав європейське Відродження з українськими традиціями.
• Підсумок: “Діяльність Острозького — це унікальний приклад того, як одна людина може поєднати владу, багатство та культурну місію, ставши символом цілої епохи”.