1. Для чого потрібні на карті умовні позначення?
Умовні позначення на карті потрібні для зображення різних об’єктів та явищ. Вони допомагають легко читати карту, роблять зображення достовірним і дають можливість проводити за картою вимірювання.
2. Які вам відомі основні способи картографічного зображення?
Мені відомі такі основні способи картографічного зображення: значковий, контурний, статистичний та спосіб ізоліній.
3. Що доцільно наносити на карту значковими, контурними, статистичними способами, ізолініями?
- Значковим способом зображують поодинокі об’єкти (міста, родовища корисних копалин), лінійні об’єкти (річки, дороги, кордони) та динамічні явища (напрямки вітрів, течій).
- Контурним способом наносять об’єкти, що мають певну площу, наприклад, країни на політичній карті, ареали поширення тварин і рослин, або показують нерівномірне розміщення (поголів’я тварин).
- Статистичними способами показують статистичні дані, наприклад, густоту населення (картограми) або структуру виробництва в містах (картодіаграми).
- Ізолініями позначають явища, що поступово змінюються на території. Наприклад, ізогіпсами показують висоти, ізобатами — глибини, ізотермами — температуру повітря, а ізобарами — атмосферний тиск.
Завдання 1
(До мал. 14)
1. Відшукайте в картах атласу різні за формою локалізовані значки: геометричні, буквені, наочні.
В атласі можна знайти:
- Геометричні значки, якими позначають, наприклад, міста (кола) або родовища корисних копалин (трикутники, квадрати).
- Буквені значки – це хімічні символи для позначення руд, наприклад, Fe (залізо) або Cu (мідь).
- Наочні (піктограми) – це малюнки, що зображують тварин чи рослин у місцях їх поширення, або символи, як-от якір для позначення морського порту.
2. Поміркуйте, на яких картах можна було б замінити один вид значків іншим.
Наприклад, на карті корисних копалин геометричні значки можна замінити буквеними, щоб одразу було зрозуміло, про яку копалину йдеться. Або навпаки, наочні значки тварин на карті природних зон можна замінити геометричними фігурами різного кольору, якщо важливо показати лише ареал поширення, а не конкретний вид.
3. Поясніть, чому локалізовані значки є позамасштабними.
Локалізовані значки є позамасштабними, бо вони зображують дуже малі об’єкти, справжні розміри яких неможливо показати в масштабі карти. Тому їхні розміри на карті навмисно перебільшують, щоб позначити місце розташування і тип об’єкта.
(До мал. 15)
1. За картами атласу назвіть приклади об’єктів, які позначені лінійними значками.
Лінійними значками позначають річки, канали, дороги, державні кордони та лінії електропередач.
2. Поміркуйте, як можна передати різні якісні та кількісні характеристики лінійних об’єктів.
Різні характеристики лінійних об’єктів можна передати за допомогою кольору, товщини та малюнка лінії. Наприклад, дороги різного значення (автомагістралі, шосе, ґрунтові) позначають лініями різної товщини та кольору. Повноводність річки також можна показати товщиною лінії.
3. На конкретних прикладах з карт атласу поясніть, чому лінійні значки є напівмасштабними.
Лінійні значки є напівмасштабними, тому що вони передають правильно лише довжину об’єкта, а його ширина найчастіше перебільшена. Наприклад, на карті річка або дорога зображені лінією, ширина якої в масштабі карти значно більша за реальну, але довжина відповідає масштабу.
(До мал. 16)
1. Поясніть, у який спосіб на статичному зображенні можна показати рухомі явища.
На статичному зображенні (карті) рухомі явища, такі як вітри, течії, перельоти птахів або вантажопотоки, показують за допомогою значків рухів, зазвичай у вигляді стрілок.
2. Відшукайте на кліматичній та синоптичній картах атласу значки рухів. Які явища показані з їхньою допомогою.
На кліматичній карті значками рухів (стрілками) показують напрямки постійних вітрів та морських течій. Колір стрілки може вказувати на характеристику явища, наприклад, червоним кольором позначають теплі течії, а синім – холодні. На синоптичній карті стрілками позначають переміщення атмосферних фронтів та напрямки вітру.
Завдання 2
(До мал. 17-18) 1. Об’єкти, нанесені способом якісного фону та способом ареалів, та їх відмінності.
Способом якісного фону наносять об’єкти, що мають суцільне поширення. Наприклад, на політичній карті так позначають країни, а на карті адміністративно-територіального устрою — області України.
Способом ареалів зображують явища, що поширені окремими «плямами». Так показують басейни корисних копалин, ареали поширення певних видів рослин і тварин, території заповідників.
Відмінність полягає в тому, що якісний фон використовують для суцільних територій, а спосіб ареалів — для явищ, що мають розмежоване, не суцільне поширення.
(До мал. 17-18) 2. Карти з «шаховим» забарвленням та випадки його застосування.
«Шахове» забарвлення можна знайти на картах людських рас або національного складу населення. Його застосовують на перехідних межах, де відбувається поступова зміна одного явища іншим, для позначення змішаних територій.
(До мал. 19) 1. Чому точковий спосіб поєднує контурний та статистичний види зображення.
Точковий спосіб є одночасно контурним, оскільки показує межі поширення явища, і статистичним, бо щільність розміщення точок відображає кількісний показник цього явища.
2. Поняття «ціна точки».
«Ціна точки» — це кількість об’єктів, що відповідає одній точці на карті. Наприклад, одна точка може позначати 100 голів худоби. Це дозволяє оцінити концентрацію явища на території.
3. Різниця між точками в точковому способі та інших способах зображення.
Точковий спосіб використовує точки для відображення щільності поширення явища (наприклад, поголів’я тварин). Тут кожна точка не позначає окремий об’єкт.
Точки, що позначають конкретні об’єкти, як-от міста чи родовища корисних копалин, належать до локалізованих значків, а не до точкового способу.
Завдання 2
(До мал. 20) 1. Чому за відсутності шкали картограма дає лише приблизне уявлення про об’єкт дослідження?
Без шкали картограма показує лише, де інтенсивність явища більша чи менша (наприклад, за насиченістю кольору), але не дає змоги визначити точні кількісні значення. Шкала є обов’язковою, щоб зрозуміти, в яких межах змінюється показник.
2. Карти, на яких застосовані різні види картограм.
В атласі можна знайти такі карти:
- Ізолінійна картограма (з різною інтенсивністю забарвлення) використовується на картах густоти населення або забезпеченості водними ресурсами.
- Фонова картограма (із застосуванням різних кольорів) може показувати, наприклад, рівень забруднення повітря в областях.
(До мал. 21-22) 1. Порівняння способів картодіаграм та локалізованих діаграм.
- Картодіаграми показують абсолютні статистичні показники для цілих територіальних одиниць, наприклад, областей. Розмір діаграми (стовпчика, квадрата) відповідає величині явища на всій території.
- Локалізовані діаграми прив’язані до конкретних пунктів (міст, метеостанцій) і відображають показники саме в цій точці та на невеликій прилеглій території. Прикладом є кліматичні діаграми.
2. Види картографічного зображення на картах, види картодіаграм та призначення шкали.
- В атласі ці способи можна знайти на економічних картах. Наприклад, звичайні картодіаграми (у вигляді стовпчиків) показують обсяг виробництва, а секторні (поділені на частини круги) — структуру товарообігу України або структуру виробництва в містах.
- Шкала абсолютної величини потрібна для того, щоб можна було точно визначити, якому кількісному значенню відповідає розмір діаграми. Без неї можна лише порівнювати діаграми між собою, не знаючи конкретних цифр.
Завдання 4
1. На кліматичній карті в атласі відшукайте ізотерми та ізогієти.
На кліматичній карті в атласі ізотерми — це лінії, що з’єднують точки з однаковою середньою температурою повітря, а ізогієти — лінії, що показують однакову річну кількість опадів.
2. Поясніть, чому для позначення ізотерм використано два кольори, а ізогієт лише один.
Для позначення ізотерм використовують два кольори (зазвичай червоний і синій), тому що температура повітря буває вищою за 0°C (тепло) і нижчою за 0°C (холод). Ізогієти ж позначають кількість опадів, а цей показник не може бути від’ємним, тому достатньо одного кольору, інтенсивність якого показує зміну кількості.
3. З’ясуйте через скільки градусів на даній карті нанесені ізотерми, а через скільки мм ізогієти. Чи можна цей інтервал змінити? Від чого це залежить?
Інтервал, через який нанесені ізолінії, залежить від масштабу карти та детальності зображення. Його можна змінити: на дрібномасштабних картах інтервал буде більшим, а на великомасштабних — меншим, щоб показати більше деталей.
4. За умовними знаками до карти з’ясуйте, яким способом позначені середні температури повітря, а яким максимальні та мінімальні.
- Середні температури повітря позначені способом ізоліній, а саме ізотермами.
- Максимальні та мінімальні температури зазвичай показують локалізованими значками (цифрами) біля конкретних населених пунктів.
5. Поміркуйте, які два способи картографічного зображення поєднані на кліматичній карті для позначення річної кількості опадів.
Для позначення річної кількості опадів на кліматичній карті поєднані два способи:
- Спосіб ізоліній (ізогієти), що з’єднують точки з однаковою кількістю опадів.
- Спосіб картограми, коли простір між ізогієтами зафарбовують різною інтенсивністю одного кольору або різними кольорами, що відповідають певній кількості опадів за шкалою.
Оцінюємо свої досягнення
1. Назвіть основні способи картографічного зображення.
Основні способи картографічного зображення — це значкові, контурні, статистичні способи та спосіб ізоліній.
2. Наведіть приклади об’єктів та явищ, які можна нанести на карту різними значковими способами зображення.
- Локалізованими значками позначають об’єкти, які неможливо показати в масштабі, наприклад, міста, родовища корисних копалин, вулкани.
- Лінійними значками зображують об’єкти, що мають довжину, наприклад, річки, дороги, державні кордони, лінії електропередач.
- Значками рухів показують динамічні явища, такі як морські течії, напрямки вітрів, перельоти птахів.
3. Поясніть, чим відрізняються способи зображення якісним фоном та ареалів? Знайдіть в атласі карти, на яких застосовані ці два способи картографічного зображення.
Спосіб якісного фону застосовують для зображення явищ, що мають суцільне поширення на певній території, наприклад, коли кожну країну на політичній карті або область на адміністративній карті України зафарбовують своїм кольором. Спосіб ареалів використовують для позначення явищ, що поширені окремими «плямами», наприклад, басейни корисних копалин або райони поширення певних видів тварин чи рослин. Головна відмінність у тому, що якісний фон показує суцільну ознаку, а ареал — розмежовану.
4. Розкажіть, які існують способи унаочнення на карті статистичної інформації. Чи можливо їх замінити один одним?
Для унаочнення статистичної інформації існують такі способи:
- Картограми — показують інтенсивність явища на певних територіях за допомогою різної насиченості кольору або штрихування (наприклад, густота населення).
- Картодіаграми — відображають абсолютні значення показників за допомогою діаграм різного розміру (наприклад, структура товарообігу).
- Локалізовані діаграми — показують статистику для конкретних пунктів (наприклад, структура виробництва в місті).
Замінити їх один одним не завжди можливо, тому що вони показують різну інформацію. Картограма відображає інтенсивність (відносний показник), а картодіаграма — абсолютну величину.
5. Для чого на кліматичній карті застосовують кілька видів ізоліній? Як ви вважаєте, чи це справді найзручніший вид картографічного зображення для даної тематичної карти?
На кліматичній карті застосовують кілька видів ізоліній для комплексного відображення різних кліматичних показників, які поступово змінюються на території. Ізотерми показують температуру, ізогієти — кількість опадів, а ізобари — атмосферний тиск. Це дозволяє одночасно аналізувати кілька важливих характеристик клімату.
Я вважаю, що це найзручніший спосіб для кліматичної карти, оскільки кліматичні явища не мають різких меж, а плавно переходять одне в одне. Ізолінії точно показують ці поступові зміни.
6. За однією з тематичних карт атласу, опишіть застосовані на ній способи картографічного зображення. Якби ви стали автором подібної карти, які способи зображення ви б замінили на інші, а які залишили б незмінними й чому саме?
Візьмемо для прикладу кліматичну карту України. На ній застосовано декілька способів:
- Спосіб ізоліній: ізотерми для середніх температур січня та липня, ізогієти для річної кількості опадів.
- Спосіб якісного фону (картограма): простір між ізогієтами зафарбований різними відтінками синього для наочності кількості опадів.
- Значки рухів: стрілками показані напрямки панівних вітрів.
- Локалізовані значки: цифрами позначені абсолютні максимальні та мінімальні температури.
Якби я був автором карти, я б залишив ізотерми, бо вони найкраще показують поступову зміну температури. А ось спосіб якісного фону для опадів я б замінив на точковий спосіб. Мені здається, що так можна було б точніше показати нерівномірність випадання опадів, адже щільність точок одразу показує, де дощів більше, а де менше.