Який рік можна вважати роком розколу Української держави на Правобережну і Лівобережну?
1667 рік (Андрусівське перемир’я).
Які політичні табори виокремилися в Україні?
Промосковський, пропольський і протурецький (османсько-кримський).
📝 Діємо: практичні завдання
Опрацюйте матеріал параграфа. Підготуйтеся до дискусії на тему «Петро Дорошенко: «сонце Руїни» чи політик-невдаха». Доберіть аргументи на користь обраної вами позиції. За потреби скористайтеся додатковими джерелами інформації.
Нижче наведено аргументи для обох точок зору, які допоможуть у дебатах чи виборі позиції.
Аргументи на користь позиції «Сонце Руїни»
Петро Дорошенко — видатний діяч, який боровся за єдність України в найтяжчі часи, ставши останньою надією держави.
- Головна мета — соборна держава. Він прагнув об’єднати Лівобережжя та Правобережжя.
- У 1668 році йому вдалося стати гетьманом обох берегів Дніпра.
- Створив 20-тисячне наймане військо (сердюків), віддане особисто гетьману.
- Не визнав Андрусівського перемир’я 1667 року, що розділило Україну, і намагався його скасувати.
- Союз з Османською імперією був вимушеним кроком для захисту від Польщі та Москви.
Аргументи на користь позиції «Політик-невдаха»
Попри старання, Дорошенко не досяг мети, а його рішення мали тяжкі наслідки.
- Не зміг надовго об’єднати землі та здобути незалежність; зазнав поразки.
- Союз із Туреччиною та Кримом приніс руйнування та ясир (особливо у 1672 році).
- Альянс із «бусурманами» відштовхнув від нього населення та козаків.
- Постійна боротьба з конкурентами за булаву виснажувала сили.
- У 1676 році здав Чигирин і зрікся влади, що знаменувало крах його політики.
Поміркуймо!
Як ви розумієте поняття «отаманщина» в умовах того часу?
«Отаманщина» — це стан безвладдя, коли замість сильного гетьмана керують місцеві військові ватажки (отамани). Вони діють у власних інтересах, ворогують між собою, що послаблює державу та призводить до хаосу.
Зіставте положення Глухівських і Московських (с. 160) статтей. Як змінилися права Лівобережної Гетьманщини? Чим це було зумовлено?
Глухівські статті розширили права Лівобережжя порівняно з жорсткими Московськими статтями, повернувши частину автономії. Це сталося через антимосковське повстання: царський уряд пішов на поступки, аби не втратити контроль над Гетьманщиною на користь Петра Дорошенка.
📝 Діємо: практичні завдання
Упорядкуйте історичне лото: а) упізнайте історичних діячів, уявно розташуйте їхні портрети в хронологічній послідовності; б) уявно з’єднайте історичні факти з відповідними портретами діячів.
Хронологія діячів та факти:
- Іван Брюховецький (ліворуч)
- Обраний на «Чорній раді» в Ніжині.
- Отримав владу за підтримки Москви.
- Петро Дорошенко (центр)
- Об’єднав Правобережну й Лівобережну Україну.
- Орієнтувався на Османську імперію.
- Дем’ян Многогрішний (праворуч)
- Призначений наказним гетьманом Лівобережжя (1668 р.).
- Вимушено орієнтувався на Московію.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати події гетьманування Петра Дорошенка.
Гетьманування тривало у 1665–1676 роках. Основні події: обрання гетьманом Правобережжя (1665), проголошення гетьманом усієї України (1668), союз з Османською імперією (1669), похід на Галичину та Бучацький мир (1672), зречення булави (1676).
Можу визначити головну політичну мету П. Дорошенка та засоби її досягнення.
Мета: об’єднання Правобережжя і Лівобережжя в незалежну державу. Засоби: опора на наймане військо (сердюків) та дипломатія (союзи з Кримом і Туреччиною проти Польщі та Москви).
Можу пояснити позиції українського суспільства щодо політики гетьмана.
Ставлення було неоднозначним. Частина старшини підтримувала ідею єдності. Проте союз із мусульманським світом (Туреччиною) викликав обурення народу та духовенства, особливо через спустошливі набіги татар-союзників.
Можу дати оцінку Глухівським статтям з точки зору інтересів українського народу.
Глухівські статті (1669 р.) дещо покращили становище Лівобережжя, розширивши автономію. Однак вони все ж закріплювали протекторат Москви та фіксували поділ України.
Обговорюємо в групі
2. Український історик Олексій Сокирко зазначає: «Петра Дорошенка знають дещо менше через те, що він затінений, з одного боку, Богданом Хмельницьким, який створив козацьку державу, а з іншого — Іваном Мазепою, правлінням якого позначили кінець гетьманату як суверенної держави». З діяльністю яких гетьманів ви ознайомлені? Чи погоджуєтеся ви з думкою історика?
Я знаю про діяльність Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Івана Мазепи, а також Дем’яна Многогрішного та Івана Брюховецького.
Згоден з думкою історика. Хмельницький започаткував козацьку державу, а Мазепа став символом її трагічного фіналу. Дорошенко діяв у проміжний період Руїни: він доклав максимум зусиль для об’єднання, але не досяг такого масштабного результату, як Хмельницький, і його кінець не був таким драматично-фінальним, як у Мазепи.
Мислю творчо
Проаналізуйте марку як джерело історичної інформації. Які нові факти біографії гетьмана можна дізнатися за допомогою марки? Запропонуйте власний дизайн поштової марки, присвяченої П. Дорошенку.
Аналіз марки
Марка 2002 року присвячена Дем’яну Многогрішному.
Що зображено: Портрет гетьмана з булавою та сцена козацької ради.
Нові факти: На задньому плані зображено місто Тобольськ. Це вказує на трагічну долю гетьмана: після усунення від влади його заслали до Сибіру.
Власний дизайн марки, присвяченої П. Дорошенку
