Пригадайте, яку роль у військово-політичних подіях 1657-1662 рр. відіграли персонажі історичної хмаринки.
У цей період згадані історичні діячі були ключовими фігурами. Іван Виговський керував Лівобережжям і підписав Гадяцьку угоду з Польщею. Юрій Хмельницький, ставши гетьманом після нього, не зміг зберегти єдність війська. За владу на Лівобережжі змагалися Яким Сомко, Василь Золотаренко та Іван Брюховецький, а Лукаш Пушкар очолив повстання проти Виговського.
Які події призвели до поділу Війська Запорозького на два гетьманати?
Розкол стався через обрання у 1663 році двох окремих гетьманів: Павла Тетері на Правобережжі та Івана Брюховецького на Лівобережжі внаслідок «Чорної ради».
Які загрози для подальшого розвитку подій становив цей поділ?
Це спровокувало громадянську війну (Руїну) і дозволило Речі Посполитій та Московії юридично оформити поділ українських земель по Дніпру згідно з Андрусівським перемир’ям 1667 року.
📝 Діємо: практичні завдання
Започаткуйте укладення схеми/карти пам’яті «Гетьмани доби Руїни». Додавайте в схему коротку характеристику зовнішньополітичної орієнтації гетьманів. Будьте уважними, можливо комусь із діячів вдасться об’єднати під своєю булавою обидва береги Дніпра — Правобережжя і Лівобережжя. Обов’язково позначте це в схемі.
Юрій Хмельницький (1659–1663 рр.)
Після складання ним повноважень країна розкололася.
Гетьмани Правобережної України:
- Павло Тетеря (1663–1665) — пропольський курс, прагнення об’єднання під владою короля.
- Петро Дорошенко (1665–1676) — боровся за незалежність, шукав підтримки в османів та поляків. У 1668 році зумів ненадовго об’єднати обидва береги Дніпра.
Гетьмани Лівобережної України:
- Іван Брюховецький (1663–1668) — вів відверто промосковську політику, звужуючи права Гетьманщини.
- Дем’ян Многогрішний (1669–1672) — залежав від царя, але захищав автономію.
- Іван Самойлович (1672–1687) — орієнтувався на Московську державу.
📝 Думки істориків
Наталя Яковенко, українська історикиня, про І. Брюховецького
Які причини успіху І. Брюховецького називає історикиня?
- Він був вправним оратором-демагогом, який здобув прихильність бідноти.
- Довів свою вірність московському воєводі Ромодановському, який підтримав його кандидатуру перед царем.
- Створив собі імідж «людини з Січі» та захисника простих козаків від старшини.
Поміркуймо!
Які особливості має жанр історичного роману?
Це твір, у якому:
- Реальні факти поєднуються з художньою вигадкою.
- Відтворюється атмосфера минулої епохи.
- Авторська фантазія заповнює історичні прогалини.
- Через долі героїв розкриваються важливі історичні процеси.
Поміркуйте, чому письменник звернувся до такої непростої сторінки української історії.
Пантелеймон Куліш обрав тему «Чорної ради» як повчальний урок. Він прагнув показати трагедію внутрішніх чвар і небезпеку популізму. Роман слугує попередженням про важливість національної єдності для нащадків.
📝 Думки істориків
Наталя Яковенко, українська історикиня, про значення Андрусівського перемир’я
Про які наслідки Андрусівського перемир’я говорить історикиня?
Вона виділяє два ключові моменти:
- Юридичне оформлення поділу України на дві частини.
- Перекреслення 20-річної боротьби українців за єдину державу.
Поміркуймо! З відозви І. Брюховецького
Яке ставлення до Москви висловлює І. Брюховецький?
Він висловлює глибоку ворожість, звинувачуючи Москву у змові з поляками з метою винищення українського народу та ліквідації козацтва.
Поміркуйте, до кого міг звертатися гетьман із такою відозвою.
Імовірно, до всього населення: старшини, козаків і простих людей, намагаючись підняти їх на повстання проти московської загрози.
📝 Діємо: практичні завдання
Упорядкуйте хронологічну послідовність подій після 1657 р.
- Гадяцька угода (1658 р.)
- Гетьманство Ю. Хмельницького (1659 р.)
- Чорна рада в Ніжині (1663 р.)
- Московські статті (1665 р.)
- Андрусівське перемир’я (1667 р.)
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу схарактеризувати діяльність П. Тетері та І. Брюховецького.
Павло Тетеря (Правобережжя, з 1663) орієнтувався на Польщу. Був освіченим і красномовним. Після провального походу на Лівобережжя та початку повстань зрікся булави.
Іван Брюховецький (Лівобережжя, з 1663) прийшов до влади на «Чорній раді» завдяки підтримці Москви та «черні». У 1665 році підписав Московські статті, що суттєво обмежили автономію України (податки, гарнізони). Втративши підтримку, змінив курс на антимосковський.
Можу порівняти політичні орієнтації правобережних та лівобережних гетьманів.
Правобережні гетьмани (як Тетеря) здебільшого трималися союзу з Річчю Посполитою. Лівобережні (як Брюховецький спочатку) спиралися на Москву. Часто це було зумовлено боротьбою за владу.
Можу показати на карті розподіл українських земель за Андрусівським перемир’ям.
Згідно з угодою 1667 року:
- Лівобережжя відійшло Москві.
- Правобережжя залишилося за Польщею.
- Запорозька Січ перейшла під подвійне управління.
- Київ тимчасово передавався Москві.
Можу спрогнозувати вплив на розвиток українських земель Андрусівського перемир’я.
Наслідки були негативними: договір узаконив розкол держави, послабив козацтво та викликав народне обурення. Це призвело до втручання Османської імперії, але водночас стимулювало боротьбу Петра Дорошенка за возз’єднання.
Обговорюємо в групі
Розгляньте створену за допомогою ШІ історичну карикатуру. Визначте, яку історичну дію на ній зображено. Розпізнайте образи на карикатурі. Чому саме такими їх зобразила програма? Дайте оцінку достовірності згенерованих ШІ історичних образів.
Яку історичну дію зображено?
Андрусівське перемир’я 1667 року — поділ України між Московським царством та Річчю Посполитою.
Які образи розпізнаються?
Алегоричні фігури правителів Польщі та Москви, символи держав, карта з розломом по Дніпру та дата «1667».
Чому саме такі образи?
Щоб підкреслити примусовий характер угоди та факт поділу територій (карта, рукостискання).
Оцінка достовірності образів
Історична суть передана вірно (дата, поділ), але візуальні деталі персонажів є карикатурними й умовними.
Мислю творчо
3. Уявіть себе гетьманом, який прагне об’єднати Україну. Підготуйте промову, з якою ви виступили б на козацькій раді з обґрунтуванням об’єднання країни.
Панове товариство, брати козаки!
Настали темні часи. Вороги шматують нашу землю, як власну здобич. Андрусівська угода — це ніж у серце України! Нас розділили по Дніпру без нашої згоди.
Доки ми будемо служити чужинцям? Наша сила — в єдності, яку ми втратили у чварах. Згадайте батька Богдана! Він виборював одну, соборну державу. Ми — один народ, і Дніпро має єднати нас, а не бути кордоном.
Закликаю вас: відкиньмо незгоду! Станьмо під одну булаву, щоб разом вигнати ворогів і відродити могутню Україну від Сяну до Дону!
За єдину Україну!