Пригадайте основні напрями зовнішньої політики Б. Хмельницького.
Зовнішня політика Богдана Хмельницького фокусувалася на пошуку союзників для зміцнення держави. Він вів переговори з багатьма країнами, шукаючи різні варіанти підтримки. Головними векторами були відносини з Московією, Річчю Посполитою, Швецією, Османською імперією, Кримським ханством, Трансильванією, Валахією та Молдовою.
Поміркуйте, які виклики стояли перед наступниками Б. Хмельницького на посаді гетьмана?
Наступники гетьмана зіткнулися з серйозними проблемами:
- Відсутність єдності серед старшини: одні хотіли союзу з Польщею, інші — з Туреччиною, треті — з Москвою.
- Жорстка боротьба за владу та гетьманську булаву.
- Конфлікт між заможною старшиною та рядовим козацтвом (Січчю), яке вимагало рівності.
- Втручання сусідніх держав у внутрішні справи через чвари, що призвело до періоду Руїни.
📝 Діємо: практичні завдання
Проаналізуйте політику І. Виговського: якими були досягнення та прорахунки гетьмана. Визначте, які обставини завадили гетьману досягти поставленої мети. На основі отриманих результатів роботи заповніть таблицю.
| Досягнення | Прорахунки |
|---|---|
| Укладення Гадяцької угоди 1658 року. Цей договір передбачав створення Великого князівства Руського як третьої рівноправної частини Речі Посполитої | Жорстоке придушення повстання Пушкаря і Барабаша. Це призвело до громадянської війни й загибелі великої кількості козаків, що поглибило розкол у суспільстві |
| Перемога в Конотопській битві 1659 року. Козацько-татарське військо під проводом Виговського вщент розгромило величезну московську армію. | Непопулярність Гадяцької угоди серед народу. Пункт про повернення польської шляхти до своїх маєтків викликав масове невдоволення серед козаків і селян |
| Продовження багатовекторної зовнішньої політики. Уклав домовленості зі Швецією, Кримським ханством, Османською імперією та іншими державами | Втрата підтримки Запорозької Січі та рядового козацтва. Вони не довіряли гетьману, вважаючи його представником інтересів заможної старшини |
| Залучення татар для боротьби з опозицією. Це призвело до пограбування українських земель та ще більше налаштувало народ проти гетьмана |
✨ Думки істориків
Наталя Яковенко, українська історикиня, про зовнішньополітичну орієнтацію І. Виговського
1. Визначте, до налагодження відносин з якою державою схилявся гетьман І. Виговський.
Гетьман Іван Виговський орієнтувався на зближення з Польщею, продовжуючи лінію, намічену ще Хмельницьким.
2. Які мотиви скеровували гетьмана І. Виговського віддалитися від Московського царства? Хто підтримував політику гетьмана?
Відхід від Москви був зумовлений антимосковськими настроями старшини та духівництва, а також розумінням специфіки московської політики. Цей курс підтримувала козацька еліта та вищі церковні ієрархи.
📝 Свідчать документи
Визначте за документами, у чому полягали принципові відмінності між політичною традицією Речі Посполитої та козацтва, з одного боку, і Московщини — з іншого.
Головна відмінність полягала у розумінні свободи.
Традиція Речі Посполитої та козаків базувалася на цінностях свободи та понятті «Вітчизни» як спільного дому, що об’єднував громадян попри різницю у вірі чи мові.
Політична традиція Московщини не мала в основі ідеї свободи особистості. Вона будувалася на підкоренні монарху, а не на правах вільної спільноти.
📝 Свідчать документи
Опрацюйте уривок із Гадяцької угоди і знайдіть у тексті документа уривки, у яких ідеться про пункти, наведені в схемі «Гадяцька угода 1658 р.: основні положення» {с. 148). Дайте оцінку умовам Гадяцької угоди.
Уривки з документа:
- Рівність релігій: «…У містах коронних і Великого князівства Литовського, скрізь, куди поширилися церкви грецької віри, мають заживати вольностей, свобод і ніякою перешкодою до магістрату грецька релігія не може бути».
- Розвиток освіти й культури: «Академію Київську дозволяє його королівська милість і стани коронні установити… Гімназії, колегії, школи і друкарні, скільки їх буде потрібно, буде вільно відкривати…»
- Власні збройні сили: «Війська Запорозького має бути число шістдесят тисяч, або як вельможний гетьман подасть на реєстрі…»
- Територіальна автономія: «…Жодних військ польських і литовських або чужоземних ніхто не буде впроваджувати у воєводства Київське, Брацлавське, Чернігівське…»
Чи сприятливими вони були для українців?
Так, умови були дуже вигідними. Створювалося Велике князівство Руське як рівноправна частина Речі Посполитої. Це давало широку автономію, власну армію, фінанси, суди та гарантії для православної церкви й освіти.
Які положення Гадяцької угоди свідчать про її антимосковську спрямованість?
Антимосковський курс підтверджується самим фактом «вічного» миру з Польщею (розрив союзу з Москвою) та забороною розміщувати будь-які чужоземні війська на території князівства, що було спрямовано проти московських гарнізонів.
Визначте на полотні ворогуючі сторони. Яке озброєння використовували протиборні сторони в битві? За допомогою яких засобів художник передав переможний результат битви для І. Виговського?
- Сторони: Зліва — козацька кіннота Виговського, справа — московські війська.
- Озброєння: Козаки здебільшого з шаблями, московити — з рушницями та гарматами.
- Результат: Перемога показана через динаміку: козаки стрімко атакують, а ворог у паніці й безладі. Центральна фігура вершника з шаблею символізує тріумф.
✨ Думки істориків
Олексій Сокирко, український історик, про значення Конотопської битви
Поміркуйте, які можливості перед українською козацькою державою відкривала перемога в Конотопській битві. Дізнайтеся з наступних матеріалів параграфа, чи були вони реалізовані. Чому?
Перемога під Конотопом давала шанс вийти з-під впливу Москви, реалізувати Гадяцьку угоду та зміцнити незалежність Великого князівства Руського.
Проте ці шанси не були реалізовані. Причинами стали:
- Внутрішні чвари та напад Сірка на Крим, через що хан покинув Виговського.
- Зростання опозиції та перехід лівобережної старшини на бік Москви.
- Втома суспільства від війни та втрата гетьманом підтримки народу.
Через розбрат Виговський зрікся булави, і перемога не принесла політичних результатів.
Історичні подробиці
1. Що, на вашу думку, вплинуло на перехід Ю. Немирича на службу до І. Виговського?
Юрій Немирич, як людина європейської освіти, бачив майбутнє України у рівноправному союзі з Польщею (Гадяцький договір). Це повністю збігалося з прагненнями Виговського знайти альтернативу Москві, тому Немирич став його соратником.
2. За допомогою додаткових джерел інформації доповніть біографічну довідку про постать Ю. Немирича.
Немирич здобув освіту в кращих університетах Європи (Оксфорд, Сорбонна) і ще в 1634 році передбачив неминучу війну з «деспотичною» Московією. Він був багатим магнатом і протестантом, захищав права релігійних меншин. Став головним ідеологом створення Великого князівства Руського. Його вбивство під час смути стало символом початку Руїни та краху прозахідного курсу.
Поміркуймо
1. Чому, на вашу думку, І. Виговський не зміг втримати гетьманську владу?
Виговський втратив владу через відсутність народної підтримки, втому людей від війни, потужне повстання опозиції (Пушкар, Барабаш, Січ) та інтриги Москви. Втрата союзників і перехід соратників на бік ворога змусили старшину усунути його.
2. Які політичні табори почали формуватися в середовищі козацької старшини після смерті Б. Хмельницького?
Утворилося три основні групи:
- Пропольська (за автономію у Речі Посполитій).
- Промосковська (за союз із православним царем).
- Протурецька (за протекторат Османської імперії).
Також загострився соціальний конфлікт між багатою старшиною та рядовим козацтвом.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати головні події гетьманування Івана Виговського.
Це придушення опозиції (Пушкаря і Барабаша), підписання Гадяцької угоди (1658) та перемога над московитами під Конотопом (1659).
Можу визначити напрямки політики Івана Виговського.
Головний курс — розрив з Москвою та створення незалежного Великого князівства Руського у федерації з Польщею та Литвою. Внутрішня політика спиралася на старшину.
Можу схарактеризувати Гадяцьку угоду з огляду інтересів українців.
Угода відповідала інтересам еліти: створення самостійної держави з армією, судами та скарбницею. Україна мала стати третім рівноправним членом унії.
Можу пояснити причини зречення Іваном Виговським гетьманства.
Причинами стали громадянська війна, сильна внутрішня опозиція та зовнішній тиск Москви. Навіть військова перемога не змогла об’єднати суспільство.
2. Упорядкуйте події лінії часу в хронологічній послідовності і виконайте завдання:
а) назвіть дати згаданих історичних подій
- Обрання І. Виговського — 1657 р.
- Українсько-шведська угода — жовтень 1657 р.
- Повстання Барабаша і Пушкаря — 1658 р.
- Гадяцька угода — вересень 1658 р.
- Конотопська битва — липень 1659 р.
б) визначте, які події відбувалися в Європі у хронологічних межах цієї послідовності
У цей час тривала Друга Північна війна (Швеція проти Польщі) та завершувалася франко-іспанська війна (Піренейський мир 1659 р.).
Обговорюємо в групі
Чи можна події гетьманування І. Виговського назвати громадянською війною? Аргументуйте свою думку.
Так, це була громадянська війна. Відбувалося збройне протистояння всередині народу: гетьманська влада проти опозиції (Пушкаря, Барабаша), розкол суспільства та залучення іноземних військ для боротьби зі своїми ж співвітчизниками.
Спрогнозуйте, як розвиватимуться події в Україні після усунення з гетьманства І. Виговського.
Ситуація погіршиться: почнеться період Руїни, що характеризується постійною боротьбою за владу, розколом земель, економічним занепадом та втручанням сусідніх держав.
Мислю творчо
Пригадайте, у яких подіях брали участь персонажі з історичної хмаринки. Складіть речення, що розкриватимуть роль цих діячів у подіях 1657-1659 рр.
- Іван Виговський підписав Гадяцьку угоду і розбив московитів під Конотопом.
- Яків Барабаш та Мартин Пушкар підняли збройне повстання проти гетьмана.
- Юрій Немирич був ідеологом створення Великого князівства Руського.
- Іван Сірко виступав проти союзу з Польщею і напав на Крим.
- Юрій Хмельницький став наступним гетьманом після Виговського.
- Григорій Ромодановський зазнав поразки на чолі московського війська під Конотопом.