Пригадайте, на які політичні угруповання поділилася козацька старшина після смерті Б. Хмельницького.
Після смерті Богдана Хмельницького серед козацької еліти не було єдності. Старшина розкололася на два табори: одні прагнули союзу з Московським царством, інші орієнтувалися на зближення з Річчю Посполитою.
Які загрози, на вашу думку, несла внутрішня боротьба для існування Української козацької держави?
Боротьба за владу спричинила «гетьманську чехарду» — часту зміну лідерів. Дійшло до того, що державою одночасно керували кілька ворогуючих гетьманів. Цим хаосом скористалися сусіди, втручаючись у справи Гетьманщини та позбавляючи її незалежності.
📝 Діємо: практичні завдання
Започаткуйте укладення в зошиті таблиці «Військово-політичні події в Україні за доби Руїни». Роботу продовжуйте протягом вивчення теми.
| Дата — подія | Учасники | Наслідки |
|---|---|---|
| 17 жовтня 1659 р. — Підписання Переяславських статей | Гетьман Юрій Хмельницький, московський воєвода О. Трубецькой, промосковськи налаштована козацька старшина | Значне обмеження автономії Української козацької держави, розміщення московських гарнізонів в українських містах, заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику. |
| Серпень-жовтень 1660 р. — Чуднівська кампанія та підписання Слободищенського трактату | З одного боку: козацьке військо на чолі з Ю. Хмельницьким. З іншого: війська Речі Посполитої, татарські загони та козаки на чолі з І. Виговським. | Поразка московсько-козацьких військ. Анулювання Переяславської угоди 1659 р. та повернення до умов Гадяцького договору, але без положення про «Велике князівство Руське». Розкол Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну. |
| Січень 1663 р. — Зречення Юрієм Хмельницьким гетьманської влади | Юрій Хмельницький | Поглиблення кризи та розпаду Української козацької держави, посилення залежності її частин від Речі Посполитої та Московії. |
Думки істориків
Наталя Яковенко, українська історикиня, про обставини підписання Переяславських статей
1. Чому Ю. Хмельницький поставив свій підпис під невигідними умовами Переяславських статей? Чи був у нього вибір?
Юрій Хмельницький був змушений підписати цей документ через шалений тиск. Раду, де його обирали, оточила 40-тисячна московська армія, тож реального вибору він не мав.
2. Якою була роль частини козацької верхівки у подіях підписання угоди? Спрогнозуйте наслідки Переяславської угоди на розвиток подій в Українській козацькій державі.
Промосковська частина старшини підіграла воєводі Трубецькому в організації ради, що показало глибину внутрішнього розколу. Наслідки угоди 1659 року стали катастрофічними:
- Втрата суверенітету: зовнішню політику заборонили, гетьмана мав затверджувати цар.
- Окупація: московські гарнізони увійшли в українські міста.
- Розпад: угода спровокувала остаточний поділ на Правобережжя та Лівобережжя, зануривши країну в громадянську війну (Руїну).
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Події гетьманства Юрія Хмельницького.
Головні етапи правління Юрія Хмельницького:
- 1659 рік — підписання кабальних Переяславських статей.
- 1660 рік — поразка у Чуднівській кампанії на боці Москви.
- 1660 рік — укладення Слободищенського трактату з Польщею (розрив з Москвою).
- Невдала спроба повернути контроль над Лівобережжям.
- Січень 1663 року — зречення влади та постриг у ченці.
Чинники, що впливали на державницькі рішення Ю. Хмельницького.
На рішення впливали внутрішні чвари та зовнішня агресія. Старшина була розколота між Польщею та Москвою, а сусідні держави тиснули силою зброї (як московське військо під Переяславом). Гетьман був заручником обставин і змушений йти на поступки.
Доказ поглиблення розколу в середовищі козацтва на початку 1660-х років.
Розкол став очевидним після Чуднівської кампанії. Коли Юрій Хмельницький повернувся до союзу з Польщею (Слободищенський трактат 1660), лівобережні полки на чолі з Якимом Сомком відмовилися це визнати. Вони залишилися вірними царю, що фактично розділило державу на дві частини з різними гетьманами.
Вплив зовнішніх чинників на настання Руїни в Гетьманщині.
Зовнішнє втручання стало каталізатором Руїни. Московія, Річ Посполита, Кримське ханство та Туреччина підтримували різні сторони конфлікту, щоб ослабити Україну. Війни руйнували господарство, а кожна поразка призводила до підписання нових угод, які все більше обмежували права Гетьманщини.
Обговорюємо в групі
2. Упорядкуйте хронологічну послідовність:
- Смерть Богдана Хмельницького (серпень 1657 р.) — початок боротьби за владу.
- Обрання гетьманом Івана Виговського (серпень-вересень 1657 р.) — курс на зближення з Польщею, невдоволення промосковської опозиції.
- Гадяцька угода з Річчю Посполитою (вересень 1658 р.) — спроба Виговського створити федерацію трьох народів, що спричинило війну з Москвою.
- Переяславські статті Юрія Хмельницького з Московією (17 жовтня 1659 р.) — підписані під тиском, обмежили права України.
- Чуднівсько-Слободищенська кампанія (серпень-жовтень 1660 р.) — поразка російсько-українських військ від поляків і татар.
- Слободищенський трактат з Річчю Посполитою (жовтень 1660 р.) — розрив Юрія Хмельницького з Москвою, повернення до союзу з Польщею, остаточний розкол держави.
3. Обговоріть події Руїни.
- Внутрішні причини: Постійна боротьба старшинських угруповань (промосковських і пропольських) та соціальний конфлікт між заможною старшиною і простим козацтвом.
- Зовнішні причини: Агресія сусідів. Наприклад, силовий тиск Москви у 1659 році або військові дії Польщі та татар у 1660 році, які нищили українські землі.
Мислю творчо
Канадський історик Орест Субтельний зазначав:
«Окупована польськими і російськими військами, розірвана на шматки соціальними конфліктами і чварами між політичними фракціями, Козацька Україна розділилася на дві окремі частини, кожна на чолі з власним гетьманом. Доба Руїни тепер сягнула свого апогею».
Чому саме поділ козацької України на дві частини дослідник вважав апогеєм Руїни?
Тому що поділ закріпив розпад державності. Після 1660 року утворилося два ворогуючі центри влади: Правобережжя (за Польщу) і Лівобережжя (за Москву). Це перетворило внутрішній конфлікт на війну, де українці вбивали українців в інтересах чужих держав, а ідея єдиної України майже зникла.
Поміркуйте, чи можна було уникнути розколу Гетьманщини в тих історичних умовах? Свою думку обґрунтуйте.
Уникнути розколу було майже неможливо. По-перше, еліта мала діаметрально протилежні погляди на майбутнє. По-друге, сильні сусіди (Московія та Польща) цілеспрямовано розпалювали ворожнечу, щоб не допустити існування сильної України. По-третє, після Б. Хмельницького не знайшлося лідера, здатного об’єднати всіх авторитетом.