1. Історична гра
Назвіть передумови Козацької революції.
Релігійна причина полягала в тиску на православних з боку католиків та уніатів, що породило ідею “боротьби за віру”. Соціальна — ігнорування Польщею прав козацтва та відмова визнати його шляхетським станом попри військові заслуги. Економічні причини — це посилення кріпацтва та визиск селян шляхтою.
Схарактеризуйте Гетьманщину як державу.
Це була держава раннього модерного часу, заснована на козацькому устрої. Її кордони змінювалися: за Зборівським договором вона включала три воєводства (Київське, Чернігівське, Брацлавське), а за Білоцерківським — лише Київське.
Вся влада (військова, судова, адміністративна) належала гетьману, якого обирала Генеральна рада. Символами влади були булава та бунчук. Військо складалося з полків, а реєстр 1654 року налічував 60 тисяч осіб. Держава мала свої суди, фінанси та адміністрацію, зберігаючи права станів. Дипломатія була дозволена, але після угоди з Москвою 1654 року контакти з Польщею та Туреччиною заборонялися.
Якими були умови Білоцерківського договору?
Угода 1651 року була вкрай невигідною: територію обмежили Київським воєводством, реєстр зменшили до 20 тисяч, гетьмана підпорядкували польському командуванню, а зовнішні дипломатичні зносини заборонили.
Яку подію зображує картина? Кого з історичних діячів можна розпізнати?
Картина показує урочистий в’їзд Богдана Хмельницького до Києва 23 грудня 1648 року. Крім гетьмана, зображено єрусалимського патріарха Паїсія та київського митрополита Сильвестра Косова, які його вітають.
Хто я? Яку роль я зіграв у битві під Берестечком?
Я — Іван Богун. У битві під Берестечком, після зради хана і полону Хмельницького, я взяв на себе командування та організував прорив козаків з оточення.
Назвіть умови Зборівської угоди.
Договір 1649 року визнавав козацьку автономію. Реєстр становив 40 тисяч осіб, а під управління гетьмана переходили Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства.
Якою була мета молдовських походів?
Хмельницький здійснював походи в Молдову для створення антипольської коаліції. Союз із князівством мав убезпечити кордони та зміцнити позиції у війні з Річчю Посполитою.
Чим завершилася битва під Берестечком?
У 1651 році козаки зазнали першої великої поразки. Через зраду кримського хана, який полонив гетьмана, у війську почалася паніка. Попри великі втрати, частині армії на чолі з Іваном Богуном вдалося вирватися з оточення.
Яким був привід до початку повстання Б. Хмельницького?
Безпосереднім поштовхом став особистий конфлікт Хмельницького з підстаростою Чаплинським, який напав на родинний хутір гетьмана — Суботів.
Якими були відносини Б. Хмельницького з Кримом?
Кримське ханство було важливим, але ненадійним союзником. Татари допомагали у війні проти Польщі, проте часто зраджували (як під Зборовом чи Берестечком), переслідуючи власні інтереси.
2. Хронологічна розминка
Хронологічна розминка. Деякі сучасні історики в історії Козацької революції під проводом Б. Хмельницького виокремлюють три періоди. Запропонуйте хронологічні межі та характерні ознаки кожного з цих періодів революції.
Історію революції ділять на три етапи:
1648–1649 рр. — Час перемог і піднесення.
Ознаки: Етап почався з тріумфів під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями. Повстання стало всенародним, значні території звільнено. Період завершився Зборівським договором, що юридично закріпив автономію.
1650–1653 рр. — Виснажлива боротьба.
Ознаки: Відновлення масштабних бойових дій. Головна подія — поразка під Берестечком (1651) і тяжкий Білоцерківський договір. Проте перемога під Батогом (1652) повернула умови Зборівської угоди. Гетьман шукав союзників через Молдовські походи.
1654–1657 рр. — Зміна орієнтирів і останні роки.
Ознаки: Пошук сильного союзника привів до угоди з Москвою (1654) та її вступу у війну. Через перемир’я Москви з Польщею Хмельницький шукав нових партнерів (Швеція, Трансільванія). Період закінчується смертю гетьмана у 1657 році.
3. Історичний репортаж
На основі фотоколажу створіть матеріал для історичної телепередачі. У ролі ведучого / ведучої спробуйте відтворити сюжет у класі.
Сюжет телепередачі “Сторінки історії”
(Ведучий/Ведуча на фоні колажу)
Ведучий/Ведуча: Вітаю у “Сторінках історії”! Сьогодні говоримо про епоху, що змінила долю України, та її головного героя.
(Вказує на портрет Хмельницького)
Ведучий/Ведуча: Це Богдан Хмельницький. Лідер Козацької революції, який кинув виклик Речі Посполитій. Він став символом свободи й творцем Гетьманщини.
(Вказує на картину “Битва під Берестечком”)
Ведучий/Ведуча: Шлях до волі був тяжким. Це битва під Берестечком 1651 року — трагічна сторінка революції. Тут козаки зазнали поразки, втратили тисячі людей, але змогли прорвати оточення завдяки Івану Богуну.
(Вказує на Жванецьку вежу)
Ведучий/Ведуча: Проте дух не було зламано. У 1653 році під Жванцем (ось руїни фортеці) козаки взяли реванш, оточивши поляків. Це змусило ворога повернутися до вигідніших умов миру.
(Вказує на церкву в Суботові)
Ведучий/Ведуча: А це Суботів — родинний маєток гетьмана. Іллінська церква, яку він збудував. Тут він відпочивав, планував майбутнє і тут знайшов вічний спокій.
Ведучий/Ведуча: Хмельницький заклав фундамент української держави. Його життя — це доказ того, як воля однієї людини змінює історію. Дякую за увагу!