Пригадайте з курсу історії середніх віків, яким був характер зовнішньої політики Московського князівства. Чим це загрожувало Українській козацькій державі?
Зовнішня політика Москви була агресивною та загарбницькою. Царі хотіли розширити кордони й захопити землі, що колись входили до складу Київської Русі.
📝 Діємо: практичні завдання
На осінь 1653 р. Б. Хмельницький остаточно дійшов рішення про необхідність укладення угоди саме з Московським царством. Змоделюйте ситуацію козацької ради при гетьманові, на якій розглядалося питання про угоду з Московією. Висловте аргументи Б. Хмельницького «за» угоду та аргументи «проти», що їх могли висунути опоненти угоди з Московським царством.
Ситуація на раді восени 1653 року: Гетьманщина виснажена тривалою війною.
Аргументи прихильників Хмельницького («за»):
- Військо знесилене, а Польща продовжує наступати. Нам життєво необхідний сильний союзник.
- Кримські татари — ненадійні партнери, що грабують нас, а союз із турками неможливий через різну віру.
- Московський цар — православний, він допоможе захистити нашу церкву від католиків.
- Цар обіцяє військовий захист, при цьому зберігаючи наші права та самоврядування.
Аргументи опозиції («проти»):
- Ми воювали проти польського короля не для того, щоб підкоритися московському царю. Їхнє самодержавство суперечить нашій демократії.
- Москва звикла захоплювати землі. Спочатку вони допоможуть, а потім скасують наші вольності та надішлють своїх воєвод.
- Царські обіцянки можуть бути порушені, як тільки Москва досягне своїх цілей.
- Ми втратимо право на власну зовнішню політику і станемо залежними.
📝 Свідчать документи
1. Яку постанові Земського собору пояснюється рішення про «прийняття під царську руку» Війська Запорозького?
Рішення пояснюється потребою захисту православної віри. У документі сказано, що польська влада хоче знищити православ’я, тому цар мусить взяти козаків під свою опіку.
2. Якими, на вашу думку, були справжні мотиви цього рішення?
Головні мотиви були політичними: Москва хотіла повернути землі колишньої Київської Русі та послабити свого ворога — Річ Посполиту. Захист віри був лише зручним приводом для експансії.
✨ Думки істориків
1. Подумайте, чому для московського царя було важливим отримати односторонню присягу від козаків під час укладення угоди.
Цар вважав себе самодержцем, який не звітує перед підданими. Відмова присягати козакам демонструвала, що він бачить у них не рівних партнерів, а підлеглих.
2. Чим, на вашу думку, пояснюється таке різне розуміння угоди козаками і Москвою? До яких наслідків це призвело?
Причина — у різних політичних культурах. Козаки сприймали угоду як рівноправний договір (як у Європі), а Москва — як повне підкорення господарю. Це призвело до постійних утисків автономії України та згодом до повної втрати незалежності.
✨ Думки істориків
1. Про яке ставлення до угоди з Московією свідчить історик? Чим воно зумовлене?
Ставлення було настороженим: багато хто відмовлявся присягати. Козаки боялися, що московські воєводи стануть новими панами й знищать їхнє самоврядування.
2. На які особливості козацької держави вказує те, що не всі клялися на вірність цареві?
Це свідчить про демократичний устрій, де цінувалася особиста свобода. Козацька держава не була авторитарною, і навіть наказ гетьмана не міг змусити всіх діяти проти власних переконань.
Розгляньте картину й визначте, які настрої в частини українського суспільства викликала Переяславська угода. Як художник відобразив ці настрої?
Картина показує конфлікт і розкол.
- Полковник Богун відкрито виступає проти Хмельницького.
- На обличчях людей — тривога і гнів, а не радість.
- Рука Богуна на зброї символізує готовність боротися проти цього союзу.
Дайте оцінку змісту Березневих статтей з точки зору інтересів козацтва і Московії.
Для козацтва:
- Плюси: Отримали союзника у війні, зберегли виборність гетьмана, власну армію (60 тис.), суди та адміністрацію.
- Мінуси: Заборона самостійної зовнішньої політики, розміщення московських гарнізонів у містах.
Для Московії:
- Плюси: Отримала нові території, сильне військо козаків та перевагу над Польщею.
- Мінуси: Втягнулася у довгу війну з Річчю Посполитою.
✨ Поміркуймо!
Уявіть себе в ролі Б. Хмельницького. Дайте оцінку воєнно-політичному становищу Української козацької держави після Віленського перемир’я. Запропонуйте шляхи виходу із кризового становища. До кого ви звернулися б по допомогу?
Як гетьман, я розцінюю Віленське перемир’я як зраду. Цар домовився з поляками за нашою спиною, тому Переяславська угода більше не діє. Ми залишилися самі проти ворогів.
Щоб врятувати державу, потрібно шукати нових союзників, які теж воюють із Польщею. Я б звернувся до:
- Шведського короля Карла X Густава.
- Трансільванського князя Дьєрдя II Ракоці.
Разом ми зможемо створити нову коаліцію і здолати Річ Посполиту без допомоги підступної Москви.
Дізнайтеся з додаткових джерел, який сюжет намалював Т. Г Шевченко. Проаналізуйте образи персонажів малюнка. Поясніть їхні емоції, чим вони були зумовлені?
Сюжет: Смерть Богдана Хмельницького та присяга старшини його сину Юрію.
- Хмельницький: Знесилений, але намагається контролювати передачу влади до останнього подиху.
- Старшина: Схилилася в скорботі й тривозі, розуміючи, що зі смертю лідера насуваються важкі часи.
- Емоції: Це передчуття трагедії та початку Руїни — занепаду козацької держави.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу визначити мотиви сторін в укладенні українсько-московського договору.
Козакам потрібна була військова допомога проти Польщі. Московія прагнула розширити імперію, послабити Річ Посполиту та використати козацький ресурс.
Можу схарактеризувати наслідки Переяславської ради для перебігу Козацької революції.
Війна переросла в масштабний конфлікт Москви й Польщі. Україна отримала підтримку, але почала втрачати суверенітет через втручання царя.
Можу пояснити вплив Віленського перемир’я на події 1656-1657 рр.
Таємна угода Москви з Польщею показала Хмельницькому ненадійність союзу з царем. Це змусило його шукати нових партнерів (Швецію, Трансільванію).
Можу оцінити надійність сторін в українсько-шведсько-трансильванському союзі.
Союз був ситуативним. Усіх об’єднував спільний ворог — Польща, але кожен мав власні інтереси. Це робило коаліцію нестійкою.
Обговорюємо в групі
2. Історики по-різному оцінюють наслідки Віленського перемир’я 1656 р. Одні зазначають, що Б. Хмельницький втратив підтримку сильного союзника, інші називають це «вивільненням із пастки московського царя». Якої думки дотримуєтеся ви? Відповідь аргументуйте.
Я вважаю це «вивільненням із пастки». Зрада Москви показала її справжнє ставлення до України як до інструменту, а не партнера. Це розв’язало руки Хмельницькому, дозволивши відмовитися від невигідного союзу та шукати справжньої незалежності з іншими державами.
3. Прочитайте цитату з поезії Т Шевченка «Розрита могила». Як, на вашу думку, автор ставиться до рішення про Переяславську раду? Чим зумовлена така оцінка дій Б. Хмельницького поетом?
Ставлення вкрай негативне. Шевченко називає Хмельницького «нерозумним сином», який занапастив Україну. Поет оцінює подію з погляду XIX століття, знаючи страшні наслідки: кріпацтво, знищення козацтва та національний гніт Російської імперії.
Мислю творчо
4. На думку українського історика Івана Лисяка-Рудницького, Переяславська рада була «вирішальним кроком» у піднесенні азійської, відрізаної від морів Московії до рівня потужної держави, а «Україна стала для Росії першим вікном в Європу». Поміркуйте над словами історика і висловіть припущення, які саме наслідки Переяславської угоди мав на увазі автор.
Автор мав на увазі:
- Посилення Московії: Завдяки українським землям і війську Москва перетворилася на імперію.
- Культурний вплив: Україна була ближчою до Європи. Українські вчені, духівництво та випускники Києво-Могилянської академії принесли в Москву освіту, європейську культуру та ідеї, допомігши Росії модернізуватися.