Що стало причинами Козацької революції під проводом Б. Хмельницького?
Посилення кріпосної залежності та свавілля шляхти й орендарів над українським населенням викликало масове невдоволення й готовність до збройного опору. Систематичне обмеження прав і статусу козацтва з боку короля й аристократії радикалізувало Запорожжя і штовхнуло до війни.
Про які державотворчі дії Б. Хмельницького відомо з попередніх параграфів?
Державотворчі дії Богдана Хмельницького:
- Створення держави: На визволених землях він ліквідував польську адміністрацію і створив нову українську державу — Військо Запорозьке, яку також називають Гетьманщиною. Столицею держави стало місто Чигирин.
- Система влади: Державу очолював гетьман, влада якого була фактично необмеженою. Він керував разом із Генеральною та старшинською радами і видавав обов’язкові до виконання документи — універсали.
- Формування уряду: Хмельницький створив уряд — Генеральну старшину. До неї входили генеральний писар, обозний, суддя, підскарбій та інші, які допомагали гетьману в управлінні.
- Адміністративний устрій: Територію держави було поділено на полки та сотні. Ці одиниці були не тільки адміністративними, а й військовими.
- Соціальні та економічні зміни: Було скасовано особисту залежність значної частини селян від панів. Гетьман запровадив нову податкову систему та сприяв розвитку торгівлі, зокрема уклав угоду про вільну торгівлю з Османською імперією.
📝 Діємо: практичні завдання
За § 21 та § 22 проведіть дослідження державотворчої політики Б. Хмельницького. Визначте форму правління створеної української держави (монархія чи республіка). За підсумками роботи дайте оцінку внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана в умовах війни з Річчю Посполитою — визначте сильні сторони козацької держави й загрози її існуванню. У ході роботи заповнюйте таблицю.
Форма правління створеної української держави, Війська Запорозького, поєднувала риси як республіки, так і монархії. З одного боку, посада гетьмана була виборною, а найвищим органом влади вважалася Генеральна рада, що є ознаками республіки. З іншого боку, влада Богдана Хмельницького була фактично необмеженою, його називали «государем», і він особисто ухвалював ключові рішення, що наближало форму правління до монархії.
| Напрям державотворення | Досягнення | Труднощі |
|---|---|---|
| 1. Творення державного апарату | – Ліквідовано польський устрій і створено власну адміністрацію. – Сформовано уряд — Генеральну старшину з чітким розподілом обов’язків (писар, суддя, обозний та ін.). – Встановлено владу гетьмана, який видавав універсали — розпорядчі документи. | – Генеральна рада, як форма прямого волевиявлення, була малоефективною в умовах війни. – Постійні воєнні дії уповільнювали створення нових державних інституцій. – Судочинство спиралося на старі правові норми. |
| 2. Адміністративно-територіальний устрій | – Територію держави поділено на полки й сотні, що були одночасно військовими та адміністративними одиницями. – Столицею держави визначено Чигирин. – Запорозька Січ, хоч і зберігала формальну автономію, фактично підпорядковувалася гетьману. | – Кількість і назви полків у перші роки були несталими. |
| 3. Соціально-економічні реформи | – Ліквідовано особисту залежність великої частини селян від панів. – Створено нову податкову систему, зокрема введено спеціальний військовий податок. – Укладено вигідну торговельну угоду з Османською імперією про вільну торгівлю. | – Не вдалося досягти повної соціальної рівності. |
| 4. Зовнішня політика | – Завдяки активній дипломатії козацька держава вийшла на міжнародну арену. – Було укладено військовий союз із Кримським ханством, що забезпечило перемоги у 1648–1653 роках. – Встановлено дипломатичні відносини зі Швецією, Трансильванією та іншими державами для створення антипольської коаліції. | – Постійна потреба в сильних військових союзниках для боротьби з Річчю Посполитою. – Інтереси союзників (особливо Кримського ханства) не завжди збігалися з інтересами козацької держави. – Необхідність легітимізувати (узаконити) владу гетьмана в очах європейських монархів. |
Оцінка політики гетьмана, сильні сторони та загрози:
Внутрішня політика Богдана Хмельницького була спрямована на швидке створення боєздатної держави. Сильною стороною стала побудова міцної системи управління на основі полково-сотенного устрою та звільнення селян, що забезпечило підтримку населення.
У зовнішній політиці гетьман проявив себе як умілий дипломат. Сильною стороною було вміння знаходити союзників, зокрема Кримське ханство та Швецію, що дозволило вести успішну боротьбу проти Речі Посполитої й отримати визнання на міжнародній арені.
Водночас існували серйозні загрози. Головною з них була постійна війна, яка виснажувала ресурси держави та уповільнювала її розвиток. Іншою загрозою була залежність від союзників, які переслідували власні цілі й могли зрадити в будь-який момент.
Думки істориків
Наталя Старченко, українська історикиня, про соратників Б. Хмельницького
1. Поміркуйте, вихідцями з якого стану була значна частина козацької старшини.
Значна частина козацької старшини була вихідцями зі стану української шляхти (руської шляхти). Про це свідчить те, що самого Богдана Хмельницького Самійло Величко називає «сином значної шляхти руської», а козаків — «шляхетським народом».
2. Якими якостями мали володіти Б. Хмельницький та його соратники для ефективного управління державою?
Для ефективного управління державою Богдан Хмельницький та його соратники мали володіти такими якостями:
- Освіченість та знання законів: Вони розуміли, що відносини між народом і правителем (королем) мають будуватися на основі договору.
- Почуття власної гідності та рішучість: Вони знали, що порушення правителем своїх зобов’язань дає підданим право на збройний опір.
- Лідерські якості та організаторські здібності: Щоб об’єднати людей і створити нову державу в умовах війни.
- Політична мудрість: Для ведення переговорів, укладання угод та управління державою.
Розгляньте малюнок XVIII ст. та з допомогою додаткових джерел розтлумачте його зміст.
На цьому малюнку зображено гетьмана Богдана Хмельницького як могутнього правителя і засновника козацької держави. Зміст малюнка можна розтлумачити так:
- Богдан Хмельницький стоїть у центрі, одягнений в урочистий одяг. У руці він тримає булаву — символ гетьманської влади. Його постава виражає велич і силу.
- Під ногами гетьмана лежать поламані булави та інші символи влади. Це алегорія, що показує перемогу козаків над ворогами, насамперед над Річчю Посполитою. Хмельницький ніби топче владу польських панів і королів.
- За спиною гетьмана видно козацькі полки, що стоять у таборі. Це символізує полково-сотенний устрій держави, який був не лише адміністративним, але й військовим. Полки є опорою влади гетьмана.
- Над Хмельницьким зображено герб. Це вказує на створення повноцінної держави — Війська Запорозького, або Гетьманщини.
Думки істориків
Іван Лисяк-Рудницький, український історик, про становище селянства в Гетьманщині
Як історик характеризує соціальні відносини у Війську Запорозькому?
Історик Іван Лисяк-Рудницький характеризує соціальні відносини у Війську Запорозькому як такі, де не було повної рівності, і з часом нерівність навіть зростала. Проте, він підкреслює, що становище простого народу, особливо селянства, було значно кращим, ніж у сусідніх державах — Польщі та Московщині. Головною перевагою було те, що селяни в Гетьманщині були особисто вільними й могли володіти землею.
Чим історик виправдовує те, що не вдалося досягти рівності громадян у сучасному розумінні?
Історик виправдовує це тим, що в тогочасній Європі принципу рівності всіх громадян перед законом ще ніде не існувало. Тобто, створити таку систему в Україні XVII століття було просто неможливо, бо світ до цього ще не додумався.
Поміркуймо!
Пригадайте визначення поняття «діаспора».
Діаспора — це частина народу, яка живе за межами країни свого походження, тобто є «розсіяною по світу», але зберігає свою мову, культуру та зв’язок з батьківщиною.
Які національні спільноти мають велику діаспору сьогодні?
Сьогодні великі діаспори мають багато народів. Наприклад, єврейська, про яку згадується в тексті, а також ірландська, італійська, вірменська, китайська та індійська.
В яких країнах у наші дні є найбільша українська діаспора?
Найбільша українська діаспора сьогодні живе в таких країнах, як Росія, Канада, США, Бразилія, Казахстан, Аргентина та Німеччина.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати основні державотворчі заходи Б. Хмельницького.
Основні державотворчі заходи Богдана Хмельницького:
- Він ліквідував на українських землях адміністрацію Речі Посполитої і створив нову державу — Військо Запорозьке, або Гетьманщину.
- Було створено нову систему управління, яку очолював гетьман. Гетьман мав майже необмежену владу і видавав спеціальні накази — універсали.
- Сформовано уряд, який називався Генеральна старшина, а також полкову та сотенну старшину.
- Територію держави поділили на полки та сотні.
- Проведено соціальні реформи: більшість селян звільнили від особистої залежності, а також створили нову податкову систему.
Можу розповісти про систему управління Українською козацькою державою.
Система управління була такою: на чолі стояв гетьман, який мав найбільшу владу. Йому допомагала Генеральна старшина (уряд), куди входили генеральний писар, обозний, суддя та інші. Формально головним органом була Генеральна рада, де голосували всі козаки, але в умовах війни вона збиралася рідко. Важливіші питання вирішували на старшинській раді. Держава ділилася на полки і сотні, якими керували полковники та сотники.
Можу аргументовано дискутувати щодо форми правління Гетьманщини.
Форма правління Гетьманщини була змішаною. З одного боку, вона мала ознаки республіки: гетьмана обирали, а вищим органом влади була Генеральна рада. З іншого боку, були сильні риси монархії: влада гетьмана була фактично необмеженою, його називали «государем», і він особисто призначав старшину. Тобто, це була така собі козацька республіка з дуже сильним лідером.
Можу визначити суперечності в устрої Війська Запорозького.
Суперечності в устрої Війська Запорозького:
- Формально влада належала виборній Генеральній раді (як у республіці), а насправді — майже необмежена влада була в руках гетьмана (як у монархії).
- Була створена нова система управління, але в деяких сферах, наприклад у суді, продовжували використовувати старі закони.
- Селян звільнили від панів, але з’явилася нова верхівка — козацька старшина, і рівності між усіма людьми не було.
- Запорозька Січ ніби мала власне управління, але насправді повністю підкорялася гетьману.
Обговорюємо в групі
2. Ознайомтеся із цитатою українського історика та дайте відповіді на питання.
Про яку роль Б. Хмельницького в державотворенні пише автор?
Автор, Петро Кралюк, пише про роль Богдана Хмельницького як центральної, об’єднуючої постаті, на якій трималася вся держава. Його сильна, персоніфікована влада була тим клеєм, що утримував єдність у новоствореному «війську-державі» та дозволяла згладжувати внутрішні суперечності. Поки він був живий, держава була стабільною.
Чи виправданою, на вашу думку, була значна концентрація влади у гетьмана? Які загрози існуванню козацької держави після смерті Б. Хмельницького передбачав історик?
Так, на мою думку, значна концентрація влади в руках гетьмана була виправданою. В умовах постійної війни з Річчю Посполитою потрібно було ухвалювати рішення швидко, а Генеральна рада, як сказано в підручнику, була для цього малоефективною. Сильна влада Хмельницького дозволяла підтримувати дисципліну та мобілізувати всі сили на боротьбу.
Історик передбачав, що після смерті Хмельницького головною загрозою для держави стане втрата єдності. Оскільки вся система трималася на авторитеті однієї людини, її смерть могла призвести до загострення суперечностей між старшиною, боротьби за владу та, як наслідок, до розколу і ослаблення козацької держави.
3. За власними критеріями зіставте Козацьку революцію на українських теренах з національно-визвольною війною в Нідерландах та Англійською революцією. Визначте спільні й відмінні риси в цих подіях.
Спільні риси:
- Причина: Усі три революції були викликані гнітом з боку правлячої влади. В Україні це було гноблення з боку Речі Посполитої, в Нідерландах — з боку іспанської корони, а в Англії — з боку абсолютної влади короля.
- Релігійний фактор: Релігія відігравала важливу роль у всіх конфліктах. В Україні це була боротьба православних проти католицизму, у Нідерландах — кальвіністів проти католиків, а в Англії — пуритан проти англіканської церкви.
- Наслідки: Усі три події призвели до значних соціальних змін. В Україні було скасовано кріпацтво для значної частини селян і провідною силою стало козацтво. В Англії та Нідерландах значно посилився вплив буржуазії (торговців, підприємців).
Відмінні риси:
- Рушійна сила: В Україні головною силою було козацтво, яке об’єднало навколо себе селян та міщан. У Нідерландах та Англії ключову роль відігравала буржуазія та нове дворянство, які були зацікавлені в економічних змінах.
- Характер боротьби: Козацька революція була насамперед національно-визвольною війною українського народу проти іноземного панування. Англійська революція більше мала характер громадянської війни всередині однієї країни. Війна в Нідерландах була війною за незалежність від іноземної імперії.
- Результат: Нідерланди в результаті війни стали незалежною республікою. В Англії встановилася конституційна монархія (влада короля була обмежена парламентом). Українська козацька держава, хоч і була створена, не змогла надовго зберегти свою повну незалежність через постійні війни та внутрішні конфлікти.
Мислю творчо
4. Підготуйтеся до дискусії (доберіть аргументи до кожної з позицій) на тему: «Військо Запорозьке — козацька демократія чи військова диктатура?».
Аргументи на користь позиції «козацька демократія»:
- Виборність посад. Посада гетьмана, який очолював державу, формально була виборною. Також на радах обирали генеральну старшину.
- Роль Генеральної ради. Існувала Генеральна (Загальна) рада, яка вважалася формою прямого волевиявлення козацтва і виконувала роль головного розпорядчого органу.
- Демократична процедура. Процедура проведення ради нагадувала січову: збір за сигналом барабанів, а обговорення та голосування відбувалися через вигуки й підкидання шапок.
Аргументи на користь позиції «військова диктатура»:
- Необмежена влада гетьмана. Влада Богдана Хмельницького була фактично необмеженою, йому підпорядковувалися всі сфери внутрішньої та зовнішньої політики, включно з судовою владою. Його навіть почали називати «государем і гетьманом».
- Особисті призначення. Хоча формально старшину обирали, Богдан Хмельницький призначав її особисто, а на радах лише затверджував ці призначення.
- Зменшення ролі загальних рад. У воєнних умовах Генеральна рада була малоефективною, тому частіше скликали більш вузьку старшинську раду для ухвалення швидких рішень.
- Адміністративний устрій. Територія держави ділилася на полки й сотні, що були одночасно військовими одиницями, що вказує на мілітаризований характер управління.
5. Розгадайте ребуси та зі слів-відповідей складіть коротке повідомлення для історичної радіопередачі.
Розгадані ребуси — це слова ЧИГИРИН і ДЕРЖАВА.
Повідомлення для радіопередачі:
«Доброго дня, шановні радіослухачі! В ефірі “Хвилинка історії”. У середині XVII століття внаслідок Козацької революції постала нова українська держава — Військо Запорозьке. Її політичним та адміністративним центром, тобто столицею, стало місто Чигирин».