1. Назви композиторів — представників «віденської класичної школи». Які музичні жанри набули свого кульмінаційного розвитку в їхній творчості?
Представниками «віденської класичної школи» є композитори Йозеф Гайдн (1732-1809), Вольфганг Амадей Моцарт (1756-1791) та Людвіг ван Бетховен (1770-1827). У їхній творчості кульмінаційного розвитку досягли такі музичні жанри, як соната, симфонія, концерт та квартет.
2. Порівняй циклічну будову сонати й симфонії. Наведи приклади класичних творів.
Симфонія є, по суті, сонатою для оркестру, тому їхня циклічна будова дуже схожа і зазвичай складається з чотирьох частин, що контрастують за темпом і характером. Класична сонатно-симфонічна будова виглядає так:
- I частина — швидка, енергійна, у сонатній формі (Allegro).
- II частина — повільна, спокійна, наспівна (Andante або Adagio).
- III частина — помірного темпу, танцювальна (менует або скерцо).
- IV частина — швидка, урочиста, узагальнююча (фінал).
Прикладами класичних творів є Соната № 14 («Місячна») Людвіга ван Бетховена та Симфонія № 40 Вольфганга Амадея Моцарта.
3. Який хоровий жанр став провідним в українській музиці періоду класицизму?
Провідним жанром в українській музиці періоду класицизму став хоровий концерт a cappella (духовний концерт для хору без інструментального супроводу). Найвидатнішими представниками цього жанру є Максим Березовський, Дмитро Бортнянський та Артемій Ведель.
4. Чим відрізняється хоровий концерт від інструментального? Як у цих жанрах досягається контраст?
Основна відмінність полягає у виконавському складі: інструментальний концерт — це змагання соліста-інструменталіста з оркестром, тоді як хоровий концерт призначений для виконання хором a cappella. Контраст в інструментальному концерті досягається протиставленням звучання соло інструмента та всього оркестру (tutti). У хоровому концерті контраст створюється шляхом зіставлення різних хорових груп, динамічних відтінків (forte і piano), регістрів та темпів (наприклад, швидких і повільних частин, як Allegro та Adagio).
Дослідіть, які твори композиторів-класиків звучать в оригіналі або в сучасних аранжуваннях (рок, джаз, поп) у кінофільмах. Створіть фільмографію каверів і саундтреків.
Творчість композиторів-класиків часто використовують у кіно. Наприклад, музика Бетховена дуже популярна, і існують її сучасні обробки в стилі рок, джаз і навіть сальса, які стають саундтреками. Мелодія з фіналу його 9-ї симфонії, «Ода до радості», стала гімном ЄС і звучить не лише на офіційних заходах, а й у флешмобах. Також є цілий фільм «Амадей» режисера Мілоша Формана, присвячений життю Моцарта, де звучить багато його творів.
| Фільм | Рік (орієнтовно) | Композитор‑класик | Твір | Вид використання | Стиль звучання |
|---|---|---|---|---|---|
| «Амадей» | 1984 | В. А. Моцарт | «Симфонія №25», фрагменти з опер «Весілля Фігаро», «Дон Жуан», «Чарівна флейта», «Реквієм» | Оригінальні твори в саундтреці | Академічне виконання оркестром |
| «Лихоманка суботнього вечора» | 1977 | Л. ван Бетховен | Тема з «Симфонії №5» у треку «A Fifth of Beethoven» (В. Мерфі) | Кавер‑обробка | Поп/диско‑аранжування класики |
| «Міцний горішок» | 1988 | Л. ван Бетховен | «Ода до радості» з «Симфонії №9» | Оригінальна тема як лейтмотив | Урочисте симфонічне звучання в бойовику |
| «Механічний апельсин» | 1971 | Л. ван Бетховен | Фрагменти з «Симфонії №9» | Оригінал та електронні обробки | Симфонічна й електронна версії класики |
| «Сяйво» | 1980 | Б. Барток та ін. | «Music for Strings, Percussion and Celesta» та інші твори | Оригінальні фрагменти | Модерністська класика для створення трилеру |
Проведіть дискусію на тему «Класика і сучасність: у пошуках діалогу».
Діалог між класикою і сучасністю відбувається постійно. По-перше, класичні твори отримують нове життя завдяки сучасним аранжуванням, як-от Симфонія №5 Бетховена в рок-обробці. По-друге, класичну музику використовують у нових сферах, наприклад, музику Моцарта застосовують в арттерапії для зняття стресу, бо вона має цілющі властивості. По-третє, сучасні технології намагаються продовжити роботу класиків: штучний інтелект BeethovANN дописав 10-ту симфонію Бетховена на основі його чернеток, хоча це й викликало різні відгуки.
Навіть виконання класичної музики може бути діалогом, як-от коли Віденський оркестр Моцарта виступає в історичних костюмах, відтворюючи атмосферу минулого.
Запропонуйте ідею/сценарій фільму про українських композиторів-класиків.
Можна придумати фільм «Мелодія свободи», де сучасний підліток‑музикант у Львові випадково відкриває для себе музику Миколи Леонтовича, Мирослава Скорика та інших українських класиків.
Герой готує шкільний проєкт і знаходить, що «Щедрик» Леонтовича став світовим хітом «Carol of the Bells» і звучить у численних різдвяних фільмах, але майже ніхто за кордоном не знає про українське коріння цієї мелодії.
Паралельно він дізнається, що знаменита «Мелодія» Скорика була написана до кінофільму й стала символом суму й надії, а нині сприймається як музична візитівка України.
У фільмі можна чергувати сцени з життя сучасних підлітків із короткими історичними вставками‑флешбеками, де показано, як композитори працюють над своїми творами в складні часи.
Кульмінація сюжету — шкільний концерт, де головний герой разом із друзями виконує сучасні рок‑, джаз‑ і поп‑обробки «Щедрика» й «Мелодії», об’єднуючи традицію й сучасне звучання.
Фіналом може стати сцена, де ці українські мелодії потрапляють у фільм міжнародного фестивалю, показуючи, що наша класика здатна звучати на рівних з Моцартом чи Бетховеном у світовому кінематографі.
Уяви себе художником-медальєром. Поцікався, в яких країнах випускали пам’ятні монети, присвячені Людвігу ван Бетховену, яку технологію застосовували. Порівняй їх художню і нумізматичну цінність, номінальну вартість. Створи свій ескіз монети «Гімн Європи».
Пане, уявіть, я став художником-медальєром, щоби створити монету «Гімн Європи», присвячену Бетховену. Для цього я дослідив усе, що треба знати.
Країни випуску та технології
Країни: Пам’ятні монети на честь Бетховена випускали Німеччина, Австрія, Сан-Марино, Камерун, Ватикан та Нова Зеландія.
Технології: Монети карбували з різних металів, зокрема золота, срібла, а також використовували нікельовану сталь. Застосовували сучасні технології, як-от лазерне мікрогравіювання, яке дає змогу наносити складні й деталізовані зображення. Також використовували техніку вибіркового позолочення срібних монет для підкреслення окремих елементів дизайну.
Порівняння цінності монет
| Країна | Номінал | Художня цінність | Нумізматична цінність |
|---|---|---|---|
| Німеччина | 5 марок (1970) | Класичний портрет Бетховена, традиційний дизайн. | Обмежений випуск до 200-річчя, цікавий для колекціонерів, що збирають монети Німеччини. |
| Австрія | 5 євро (2005) | Зображення композитора на тлі нот та символів ЄС, що підкреслює зв’язок із «Гімном Європи». | Срібна монета, випущена на честь розширення ЄС, тому має попит серед європейських нумізматів. |
| Сан-Марино | 10 євро (2020) | Сучасний дизайн, якість карбування “пруф” (дзеркальний блиск). | Невеликий наклад (3500 шт.), срібло високої проби — це робить її бажаною для інвесторів. Ринкова вартість значно вища за номінал, наприклад, близько 130 доларів. |
| Камерун | 3000 франків (2020) | Монета вагою 3 унції зі срібла, що дозволяє створити рельєфне та деталізоване зображення. | Висока вартість завдяки великій вазі срібла та обмеженому випуску. ebay |
| Німеччина | 20 євро (2020) | Сучасна інтерпретація образу Бетховена, срібло. | Випущена до 250-річчя, популярна серед колекціонерів євромонет. |
Художня цінність визначається красою та складністю дизайну, тим, наскільки вдало передано образ композитора. Нумізматична цінність залежить від рідкісності монети, її історичного значення, матеріалу та попиту на ринку.
Ескіз монети «Гімн Європи»
Аверс:
Реверс:
