Яку роль у політиці Речі Посполитої відігравало реєстрове козацтво?
Реєстрове козацтво — легальна військова сила Речі Посполитої. Його використовували у війнах (Османи, Московія, Швеція), для охорони кордонів та впливу на інших козаків через реєстр і старшину.
Що ускладнювало відносини козаків і уряду Речі Посполитої?
Обмеження реєстру та прав козаків; розміщення коронного війська на козацьких землях; заборона морських походів і вимога палити чайки; втручання у вибори гетьмана (призначення комісара); соціально-конфесійні конфлікти (недотримання православних прав).
Як воєнні походи козаків впливали на зовнішню політику Речі Посполитої?
Походи козаків загострювали відносини з Османською імперією (РП обіцяла їх припинити), але посилювали позиції Речі Посполитої у війнах, адже козаки були ефективною силою. Акції на Чорному морі та союзи (наприклад, з Кримом) втягували РП у міжнародні комбінації, змушуючи лавірувати між заборонами для козаків та потребою їх військової допомоги.
Читаємо й розуміємо
Об’єднайтеся в дослідницькі групи, кожна з яких дослідить одне із козацьких повстань за планом: 1. Причини повстання. 2. Час і лідер повстання. 3. Результат. Після представлення кожною з груп результатів дослідження визначте загальні причини цієї групи козацьких повстань.
Повстання 1625 р.
Причини повстання: Уряд Речі Посполитої не виконав обіцянок після Хотинської війни: скоротив реєстр до 3 тисяч (замість розширення), заборонив морські походи за договором з Османами, розмістив кварцяне військо на козацьких землях.
Час і лідер повстання: 1625 рік, гетьман Марко Жмайло.
Результат: Після битви біля Курукового озера уклали Куруківську угоду. Реєстр збільшили до 6 тисяч, створили 6 полків, але заборонили морські походи та службу іноземним монархам. Обидві сторони були незадоволені.
Повстання 1630–1635 рр.
Причини повстання: Посилилися суперечки щодо реєстру після шведського походу козаків. На Подніпров’ї вперше розмістили коронне військо. У 1635 році для контролю над козаками збудували фортецю Кодак.
Час і лідери повстання: 1630 рік — Тарас Федорович (Трясило); 1635 рік — Іван Сулима.
Результат: Повстання Трясила закінчилося підтвердженням Куруківської угоди та збільшенням реєстру до 7 тисяч. Повстання Сулими придушили: він зруйнував Кодак, але реєстровці зрадили його, ватажка стратили у Варшаві.
Повстання 1637–1638 рр.
Причини повстання: Влада намагалася «очистити» реєстр від «бунтівників» та обмежити козацькі права.
Час і лідери повстання: 1637–1638 роки, лідери — Павло Бут (Павлюк), Яків Острянин, Дмитро Гуня.
Результат: Поразка повстанців під Кумейками, Жовнином та в урочищі Старець. Ватажків стратили. Частину козаків евакуювали на Слобожанщину. Прийняли “Ординацію Війська Запорозького” з обмеженнями прав.
Загальні причини козацьких повстань 20–30-х років XVII ст.
- Обмеження козацького реєстру: Влада зменшувала кількість реєстрових козаків, тоді як багато бажали цього статусу.
- Невиконання урядом обіцянок: Річ Посполита не дотримувалася угод за військову службу.
- Розквартирування польських військ: Присутність коронного та кварцяного війська на українських землях викликала невдоволення.
- Прагнення влади контролювати Запоріжжя, зокрема спорудження фортеці Кодак для нагляду.
- Заборона морських походів, вимога палити чайки: Позбавляло козаків здобичі та військової слави.
- Прагнення козаків до політичного визнання як рівних шляхті.
Свідчать документи
Прочитайте уривок з «Ординації Війська Запорозького» та визначте, які права козацтва були обмежені. Яку функцію мали виконувати козаки згідно з документом? Висловте припущення, як вплинув документ на настрої українського козацтва.
Згідно з «Ординацією Війська Запорозького» обмежили такі права козацтва:
- Скасували виборність старшини, призначався урядовий комісар.
- Козаків позбавили власних судів, права на доходи та інших давніх привілеїв.
- Реєстр обмежили до 6 тисяч осіб; ті, хто не потрапив до нього, ставали кріпаками.
- Міщанам заборонялося вступати до козацького стану.
За документом, реєстрові козаки мали охороняти Запоріжжя від татар та не допускати морських походів козацької вольниці.
Документ викликав у козаків глибоке обурення та несправедливість. Позбавлення прав та перетворення вільних людей на «хлопів» посилило антиурядові настрої. Хоча запанував «золотий спокій», затишшя було тимчасовим. Жорстокі обмеження накопичували невдоволення, яке згодом вилилося у могутнє повстання.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу визначити передумови, причини, результати й наслідки козацьких повстань.
Передумови — невиконані обіцянки влади після Хотинської війни. Головні причини — спроби Речі Посполитої обмежити козацький реєстр та розміщення польських військ на українських землях. Результати — спочатку тимчасові поступки влади (збільшення реєстру за Куруківською угодою). Після поразок 1637-1638 років наслідком стало прийняття жорсткої «Ординації Війська Запорозького», що значно обмежила права козаків і призвела до «золотого спокою».
Могу назвати факти, що підтверджують думку щодо незалежної зовнішньої політики козацтва в першій третині XVII ст.
У 1624 році козаки уклали угоду про взаємодопомогу з Кримським ханством. У 1628 році Військо Запорозьке на чолі з Михайлом Дорошенком допомогло кримському хану здобути незалежність від Османської імперії, діючи як самостійна військово-політична сила.
Можу пояснити, чому Річ Посполита прагнула контролювати чисельність козацтва.
Річ Посполита хотіла контролювати кількість козаків, бо їхні морські походи на Османську імперію псували міжнародні відносини та заважали виконувати мирні договори. Козацтво ставало потужною військовою і політичною силою, висуваючи власні вимоги, що загрожувало владі шляхти. Зростання кількості козаків робило їх неконтрольованими, спричиняючи повстання.
Можу визначити вплив «Ординації Війська Запорозького реєстрового» на становище козацтва.
«Ординація» 1638 року сильно погіршила становище козаків. Вона скасувала самоврядування, заборонила обирати старшину, позбавила власних судів і доходів. Усі козаки, що не потрапили до 6-тисячного реєстру, мали стати кріпаками. Це призвело до тимчасового затишшя, але посіяло глибоке невдоволення, яке згодом вилилося у велику війну.
2. Покажіть на карті райони поширення і місця вирішальних битв під час козацьких повстань 20-30-х років XVII ст.
- Район повстань: Подніпров’я (Середня Наддніпрянщина) — Черкаси, Канів, Корсунь, Переяслав, Чигирин, Біла Церква; Лівобережжя — Лубни, Жовнин, урочище Старець.
- 1625 р., повстання М. Жмайла: вирішальні бої біля Курукового озера (між Кременчуком і Світловодськом) — Куруківська угода.
- 1630 р., повстання Т. Федоровича (Трясила): бої під Переяславом (табір повстанців).
- 1635 р., виступ І. Сулими: фортеця Кодак на Дніпрі (біля Кодацького порога) — штурм і зруйнування.
- 1637 р., повстання П. Павлюка: битва під Кумейками (Черкащина) — поразка повстанців.
- 1638 р., повстання Я. Острянина та Д. Гуні: бої під Лубнами; Жовнинська битва; оборона в урочищі Старець на Дніпрі — вихід частини війська на Запорожжя.
3. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Доберіть з додаткових джерел або підручника зі всесвітньої історії три-чотири події, які відбувалися в хронологічних межах цієї послідовності в Європі.
Правильна хронологічна послідовність:
- Утворення Речі Посполитої (Люблінська унія, 1569 р.)
- Хотинська війна (1621 р.)
- Повстання під проводом І. Сулими (1635 р.)
- Ординація Війська Запорозького реєстрового (1638 р.)
Події в Європі того часу:
- 1572 р. — Варфоломіївська ніч у Франції (різанина гугенотів).
- 1588 р. — Англія розгромила іспанський флот («Непереможна армада»).
- 1618–1648 рр. — Тридцятилітня війна (масштабний воєнний конфлікт).
Обговорюємо в групі
4. Висловте припущення, чому повстання 20–30-х років XVII ст. дістали назву «козацькі».
Повстання назвали «козацькими», бо козацтво було їх основною рушійною силою. Керівниками виступів були козацькі ватажки: Марко Жмайло, Тарас Федорович, Іван Сулима, Павло Павлюк та інші. Причинами повстань були утиски козацьких прав: обмеження реєстру, спроби скасувати їхні вольності та самоврядування. Хоча приєднувалися й селяни, ініціатива та військове ядро належали козакам. Переговори й угоди укладалися з козацькою стороною.
5. Обговоріть і визначте, у чому полягає історичне значення козацьких повстань 20–30-х років XVII ст.
Історичне значення цих повстань:
- Формування територіальної структури Війська Запорозького. Після Куруківської угоди створили 6 полків з центрами у містах Подніпров’я, заклавши основи козацької адміністрації.
- Посилення політичної самосвідомості козацтва. Вони почали усвідомлювати себе окремою силою, рівною шляхті, та висувати політичні вимоги (наприклад, участь у виборах короля).
- Здобуття військового досвіду. Попри поразки, козаки зрозуміли, що права захищатимуть лише зі зброєю. Роз’єднаність стала уроком.
- Підготовка до Визвольної війни Богдана Хмельницького. Повстання показали неможливість компромісу з Річчю Посполитою та загострили суперечності.
- Міграція частини козаків на схід, що започаткувало освоєння земель Слобідської України.
Мислю творчо
6. Напишіть історичне есе «Образ козацького лідера-борця за права козацтва».
Козацькі лідери 20–30-х років XVII століття — реальні люди, що очолили боротьбу проти утисків Речі Посполитої. Вони були сміливими воїнами, але їхні дії та долі показують складність тогочасної ситуації.
Ці ватажки були рішучими захисниками козацьких інтересів. Тарас Федорович (Трясило) підняв повстання й завдав поразок коронному війську, знищивши «золоту роту» під Переяславом. Іван Сулима наважився зруйнувати фортецю Кодак, збудовану для контролю над Січчю. Ці вчинки свідчать про готовність іти на ризик заради захисту прав козацтва, боротьбу проти скорочення реєстру та перетворення вільних людей на кріпаків.
Водночас ці лідери часто діяли в умовах роз’єднаності. Козацтво не було єдиним. Частина реєстровців зберігала вірність уряду або не підтримувала повстання, боячись втратити привілеї. Зрада реєстровців призвела до полону і страти Івана Сулими. Повстання були стихійними та локальними, без чіткого плану. Амбітні заяви Павла Бута (Павлюка) про те, що він «володар Руської землі», розбилися об нищівну поразку під Кумейками.
Образ козацького лідера того періоду є трагічним. Це сміливий борець, обмежений могутністю Речі Посполитої та внутрішньою незгодою серед самих козаків. Їхні поразки призвели до жорстокої «Ординації» 1638 року, але їхній гіркий досвід став важливим уроком для наступних поколінь, які продовжили боротьбу в інших масштабах.