Якими були результати початкового етапу Козацької революції у 1648-1649 рр.?
Результатом початкового етапу революції стало укладення Зборівського договору у 1649 році. За цим договором була визнана Українська козацька держава, Військо Запорозьке, у межах трьох воєводств: Київського, Чернігівського та Брацлавського. Козацький реєстр встановлювався у 40 тисяч осіб.
Які завдання вирішував Б. Хмельницький як очільник боротьби?
Він активно займався зовнішньою політикою: налагоджував дипломатичні контакти та шукав союзників у боротьбі проти Речі Посполитої.
Чигаємо й розуміємо
1. Продовжуйте роботу з укладання хронологічної таблиці «Події Козацької революції середини XVII ст.» (с. 107).
Ось заповнена таблиця на основі тексту підручника:
| Дата | Подія | Результат | Наслідки |
|---|---|---|---|
| Вересень 1650 р. | Молдовський похід війська Б. Хмельницького. | Молдовський господар Василь Лупул пообіцяв видати свою доньку Розанду за сина гетьмана Тимоша та розірвати союз із Річчю Посполитою. | Обіцянки В. Лупула були нетривалими, що показало ненадійність цього союзу. |
| Червень 1651 р. | Битва під Берестечком. | Перша велика поразка козацького війська через зраду кримського хана, який полишив поле бою і забрав із собою Б. Хмельницького. Військо опинилося в оточенні. | Поразка змусила гетьмана піти на переговори з поляками, що призвело до підписання невигідного для України миру. |
| 28 вересня 1651 р. | Укладення Білоцерківського договору. | Територія козацької держави обмежувалася Київським воєводством, реєстр скорочувався до 20 тис., шляхті дозволялося повертатися у свої маєтки, гетьман втрачав право на самостійну зовнішню політику. | Договір викликав велике незадоволення серед козацтва. Сейм Речі Посполитої не ратифікував угоду, тому вона не набрала чинності. |
2. Започаткуйте дослідницький графічний проект «Дипломатична діяльність Б. Хмельницького».
Ось основні моменти для проекту на основі прочитаного:
Цілі дипломатичної діяльності: Знайти союзників у боротьбі проти могутньої Речі Посполитої, оскільки зовнішні союзи були дуже важливими для України. Також метою було добитися визнання козацької держави в Європі.
Об’єкти діяльності (країни): Османська імперія, Кримське ханство, Молдова, Трансильванія, Швеція, Московія.
Очікування від Молдови:
- Зміцнити південно-західні кордони Війська Запорозького.
- Укласти династичний шлюб між сином Тимошем та донькою молдовського господаря Розандою.
- Домогтися розриву відносин Молдови з Річчю Посполитою.
Заходи:
- Відправка посольств до різних країн (1650 р.).
- Військовий похід до Молдови (вересень 1650 р.).
Досягнення:
- Статус козацької держави та особисто Б. Хмельницького почали визнавати при європейських дворах.
- Молдовський господар Василь Лупул погодився на умови Хмельницького після походу 1650 року.
Труднощі:
- Обіцянки союзників були ненадійними (В. Лупул дотримувався обіцянки недовго, а кримський хан зрадив під Берестечком).
- Річ Посполита була дуже сильним ворогом.
Поміркуймо
Чому укладення династичного шлюбу було важливим для Б. Хмельницького?
Такий шлюб легітимізував би новостворену козацьку державу та саму родину Хмельницьких в очах європейських правителів. Це був крок до визнання гетьмана не просто ватажком повстанців, а повноправним монархом. Молдова була важливим сусідом. Союз із нею, закріплений родинними зв’язками, допоміг би захистити південно-західні кордони Війська Запорозького. Василь Лупул був тестем литовського гетьмана Януша Радзивіла. Через цей шлюб Хмельницький міг отримати важіль впливу на одного з найвпливовіших магнатів Речі Посполитої та, можливо, ослабити ворога зсередини.
Зіставте умови Білоцерківського і Зборівського договорів. Який із них був більш вигідний для Б. Хмельницького? Спрогнозуйте наслідки Білоцерківського договору.
| Умови договору | Зборівський договір (1649 р.) | Білоцерківський договір (1651 р.) |
|---|---|---|
| Територія | Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства | Лише Київське воєводство |
| Козацький реєстр | 40 тисяч осіб | 20 тисяч осіб |
| Влада гетьмана | Підпорядковувався лише королю | Був підпорядкований польським гетьманам |
| Права шляхти | Польській шляхті заборонялося повертатися | Шляхта мала право повернутися у свої володіння |
| Зовнішня політика | Військо Запорозьке мало право на дипломатичні відносини | Військо Запорозьке позбавлялося права на самостійні дипломатичні відносини |
| Союз із Кримом | Дозволявся | Розривався |
Який договір був вигіднішим?
Звісно, Зборівський договір був набагато вигіднішим для Б. Хмельницького та України. Він офіційно визнавав велику автономну козацьку державу. Білоцерківський договір, укладений після поразки під Берестечком, був кроком назад і значно обмежував права та територію Війська Запорозького.
Спрогнозуйте наслідки Білоцерківського договору.:
- Повернення польської шляхти та скорочення козацького реєстру викликало величезне незадоволення і спротив серед козаків та селян, які не хотіли повертатися під владу панів.
- Договір був настільки невигідним для обох сторін, що його не сприймали ні в Україні, ні в Речі Посполитій. Польський сейм навіть відмовився його ратифікувати, тобто затвердити.
- Умови договору були неприйнятними для козацтва, тому було зрозуміло, що мир довго не протриває, і війна скоро почнеться знову. Договір, по суті, залишився лише на папері.
Покажіть на карті напрямки руху військ противників і місця вирішальних подій війни між військами Б. Хмельницького та Речі Посполитої в 1650-1651 рр. Визначте територію Війська Запорозького за Білоцерківським договором.
Напрямки руху військ та місця подій:
- Військо Богдана Хмельницького: Навесні 1651 року козацьке військо (позначено червоною лінією на карті) разом із татарами-союзниками (зелена пунктирна лінія) рухалося до міста Берестечко. Саме там у червні-липні 1651 року відбулася вирішальна битва.
- Війська Речі Посполитої: Польське військо на чолі з королем Яном II Казимиром (синя лінія) рухалося зі своєї території, з району Варшави, Любліна на схід, також до Берестечка. Одночасно з півночі на Київ наступало литовське військо гетьмана Януша Радзивіла, яке розбило козаків під Лоєвом та Ріпками.
- Вирішальні битви: Головна поразка козацьких військ сталася під Берестечком (на карті позначено символом битви). Інша поразка відбулася біля Ріпок.
- Підписання договору: Після поразки мирний договір було укладено у Білій Церкві.
Територія Війська Запорозького за Білоцерківським договором:
На карті ця територія заштрихована світло-зеленим кольором. Вона значно зменшилася порівняно зі Зборівським договором і включала в себе лише Київське воєводство. Брацлавське та Чернігівське воєводства поверталися під владу польської адміністрації.
✨ Думки істориків
Наталя Яковенко, українська історикиня, про долю Білоцерківського договору
1. Якою, зі слів історикині, була доля Білоцерківської угоди?
Зі слів історикині Наталі Яковенко, Білоцерківська угода так і не була втілена в життя. Вона залишилася «тільки паперовою пам’яткою» війни, оскільки польський сейм відмовився її затверджувати.
2. Яка особливість політичного устрою Речі Посполитої знайшла відображення в історії несхвалення угоди сеймом?
В історії несхвалення угоди знайшла відображення така особливість політичного устрою Речі Посполитої, як право «liberum veto» (вільне вето). Це право дозволяло будь-якому шляхтичу, депутату сейму, висловити незгоду і таким чином зірвати засідання та скасувати всі прийняті на ньому рішення. Саме це і сталося навесні 1652 року, коли один зі шляхтичів наклав своє вето.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу розповісти про перебіг подій Козацької революції в період 1650-1651 рр.
У 1650 році Богдан Хмельницький активно шукав союзників, відправляючи посольства до різних країн, і здійснив похід у Молдову, щоб змусити її господаря до союзу. 1651 рік розпочався з порушення поляками Зборівського договору і нападу на Поділля. Кульмінацією стала трагічна битва під Берестечком у червні, де через зраду татар козацьке військо зазнало першої великої поразки. Це змусило Хмельницького підписати у вересні 1651 року дуже невигідний Білоцерківський договір.
Можу схарактеризувати позиції воюючих сторін у цей період.
- Військо Запорозьке: Намагалося зберегти та розширити здобутки Зборівського договору. Гетьман шукав надійних міжнародних союзників, щоб зміцнити молоду державу та протистояти Речі Посполитій.
- Річ Посполита: Не змирилася з існуванням козацької автономії й активно готувалася до нової великої війни. Вона мобілізувала значні сили, щоб силою повернути українські землі під свій повний контроль.
Можу порівняти між собою та визначити вплив Зборівської і Білоцерківської угод на перебіг подій.
Зборівська угода 1649 року була великим успіхом — вона створювала козацьку державу на території трьох воєводств. Білоцерківська угода 1651 року, навпаки, стала наслідком важкої поразки й сильно погіршила становище козаків: територія зменшувалася до одного воєводства, реєстр скорочувався вдвічі, а гетьман втрачав самостійність. Цей договір показав, що війна ще не закінчена, і змусив Хмельницького шукати нові шляхи для продовження боротьби.
Можу окреслити роль Івана Богуна в Берестецькій битві.
Іван Богун відіграв ключову роль у найкритичніший момент битви під Берестечком. Коли кримський хан зрадив козаків і забрав із собою Богдана Хмельницького, військо опинилося в оточенні без лідера. Саме Іван Богун взяв на себе командування і зумів організувати прорив з оточеного табору, врятувавши значну частину козацької армії від повного знищення.
Обговорюємо в групі
2. Спираючись на відомі вам історичні факти та додаткові джерела інформації, аргументовано підтвердьте або спростуйте точку зору дослідниці.
Я погоджуюся з думкою історикині Наталі Яковенко. На початку повстання Богдан Хмельницький, найімовірніше, не ставив за мету створення повністю незалежної української держави, а прагнув широкої козацької автономії в межах Речі Посполитої.
Ось кілька аргументів на підтвердження цієї думки:
- Договір 1649 року, який став першим великим успіхом повстання, закріплював владу гетьмана на трьох воєводствах — Київському, Чернігівському та Брацлавському. Це свідчить про те, що на той час мова йшла саме про автономію, а не про повне відокремлення всіх українських земель.
- Переговори з королем. Навіть після важких поразок, як, наприклад, під Берестечком, Хмельницький не розривав зв’язків остаточно, а звертався до польського короля з пропозиціями перемовин. Це показує, що він довго шукав можливості домовитися і знайти для Війська Запорозького місце в політичній системі Речі Посполитої.
- Ставлення до влади. Сам Хмельницький та козацька старшина були частиною суспільства Речі Посполитої. Їхня боротьба починалася як захист своїх “вольностей” — прав і привілеїв, які вони хотіли відновити та розширити, а не як війна за повну незалежність.
Ідея створення самостійної держави, ймовірно, сформувалася у гетьмана пізніше, коли він зрозумів, що домовитися з Річчю Посполитою про прийнятний статус для України неможливо.
Мислю творчо
3. Проаналізуйте твір, уміщений в інтернет-додатку. Чи відповідає текст думи історичним свідченням про І. Богуна?
Ця народна дума, як і багато інших, поєднує в собі реальні історичні події та народні уявлення, тобто правду і художню вигадку. Вона не є точним історичним документом, але добре передає дух епохи та славу Івана Богуна.
Розберемо, що в думі є правдою, а що – фольклорним перебільшенням.
Що в думі відповідає історичній правді:
Оборона Вінниці. В основі думи лежить реальний історичний епізод — героїчна оборона Вінниці (у думі згадується “у Вінниці на границі”) Іваном Богуном у лютому-березні 1651 року.
Героїзм Богуна. Іван Богун справді проявив себе як видатний і сміливий полководець, який зміг вистояти проти значно переважаючих сил противника. Слава про його мужність під час цієї облоги була дуже великою.
Що в думі є народною вигадкою або неточністю:
Порятунок Хмельницьким. Це головна розбіжність із фактами. В думі Богун просить допомоги, і гетьман Хмельницький особисто прибуває і рятує його. Насправді Богун врятував себе і своє військо самостійно, проявивши неймовірну хитрість. Він наказав прорубати в льоду на річці Буг ополонки, прикрити їх сіном та снігом, а потім заманив польську кінноту на цю крижану пастку. Важка кіннота провалилася під лід, а поляки змушені були відступити. Хмельницький у цей час збирав основні сили і не брав участі в обороні Вінниці.
Присутність турків. У думі згадуються «турки-паші», але основним ворогом під Вінницею були війська Речі Посполитої. Можливо, в їхньому складі були якісь найманці, або ж “турки” вживається в думі як загальна назва для “бусурманів”, ворогів-іновірців, щоб підкреслити масштаб загрози.