§17–18. Козацько-кримський союз. Події 1648–1649 рр. Зборівський договір

Зміст

Назвіть особливості становища населення українських земель, які спричинили розгортання Козацької революції 1648-1657 рр. Якими були цілі Козацької революції?

Жорстке кріпацтво та повернення селян у підданство після «покозачення», утиски шляхти й магнатів, релігійний тиск (унія, обмеження православних), соціальна нерівність, зловживання урядовців. Також невдоволення міщан і частини шляхти порядками Речі Посполитої.

Спочатку головна мета – створення козацької автономії в Речі Посполитій. Після перших перемог цілі змінилися. Богдан Хмельницький проголосив намір «вибити з лядської неволі весь народ руський» та створити незалежну державу на українських землях. Обговорювалася також ідея перетворення Речі Посполитої на державу трьох рівноправних народів, де Русь мала б стати третьою складовою.

📝 Діємо: практичні завдання

Започаткуйте укладання хронологічної таблиці «Події Козацької революції середини XVII ст.». Простежте дії татар як союзників Б. Хмельницького та зробіть висновок про їхню надійність.

Висновок про надійність татар як союзників: Татари були ненадійними союзниками Б. Хмельницького. Вони переслідували власні інтереси, що не завжди збігалися з козацькими цілями. Наприклад, восени 1648 року, після успішного походу, татари з великою здобиччю повернулися до Криму, залишивши Хмельницького без підтримки. Найбільш яскраво їхня ненадійність проявилася під Зборовом у 1649 році, коли хан Іслам III Ґерай у вирішальний момент перейшов на бік польського короля, щоб не допустити повного розгрому Речі Посполитої та надмірного посилення козаків. Ця зрада змусила Хмельницького піти на невигідні переговори.

Опишіть за схемою перебіг бою під Жовтими Водами. У чому була перевага козаків? Хто виступив їхніми союзниками в бою?

Військо Стефана Потоцького отаборилося, а війська Богдана Хмельницького та його союзників оточили його. Козацька кіннота та піхота, разом із татарською кіннотою, атакували польський табір з різних боків. Вирішальним моментом став перехід на бік повстанців реєстрових козаків під проводом Филона Джалалія.

Перевага козаків полягала у вдалій тактиці оточення, використанні рельєфу, а також у переході реєстровців на їхній бік. Крім того, польське коронне військо було розділене, і під Жовтими Водами Хмельницький воював лише з авангардом.

Союзниками козаків у цій битві виступили кримські татари та повсталі реєстрові козаки.

✨ Факт чи фейк

Опрацюйте додатково розвідку на сайті «Локальна історія» та доберіть аргументи критиків достовірності історичного епізоду. Визначте, на які джерела вони опираються, відстоюючи свою думку.

Сучасні історики вважають двобій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким під Корсунем фейком, тобто історичною вигадкою.

Аргументи критиків:

• Джерела не підтверджують двобій. Історія походить з «Літопису Самійла Величка» (1720-ті рр.), через багато років після подій. У щоденнику Богуслава Маскевича, слуги Вишневецького, свідка сутички під Махнівкою (не Корсунської битви), про двобій не згадується.
• Вишневецький не брав участі в Корсунській битві. У травні 1648 року він був на Лівобережжі, битва – на Правобережжі. Тому фізично не міг зійтися в поєдинку. Їх війська зустрілися вперше лише в кінці липня 1648 року під Костянтиновом, але і там про двобій згадок немає.
• Невідповідність тактики бою. На картині селяни з косами й сокирами атакують кінноту у відкритому полі. Маскевич свідчить, що повстанці оборонялися рухомим табором з возів, ефективно протистоячи кавалерії.

✨ Свідчать документи

З листа Максима Кривоноса до князя Владислава Заславського

1. Чим мотивує свої дії на Поділлі Максим Кривоніс?

Максим Кривоніс мотивує свої дії жорстокими вчинками князя Яреми Вишневецького. Він пише, що повстанці вже не хотіли воювати, але князь “людей мордував, стинав, на палю садив”, і страчені люди виявилися невинними. Таким чином, дії Кривоноса – відповідь на звірства супротивника.

2. Зіставте свідчення М. Кривоноса з позицією Я. Вишневецького. Поясніть, чому відрізняються мотиви сторін у діях на Поділлі влітку 1648 р.?

Мотиви відрізняються, тому що Кривоніс бореться за справедливість і захист простого люду, а Вишневецький — за збереження панування свого соціального стану та придушення будь-якого спротиву.

✨ Свідчать документи

З листа Яреми Вишневецького до Адама Киселя

1. Про що свідчить наведена думка князя Яреми Вишневецького?

Думка князя Яреми Вишневецького свідчить про його категоричну, безкомпромісну позицію щодо повстанців. Він називає їх “гультяйство” і “поганство”, вважає, що їхня перемога гірша за смерть для нього і його стану. Це показує, що він не бачив можливості для переговорів і був представником “партії війни”, яка виступала за силове придушення повстання.

2. Як ви вважаєте, чи можна було досягти примирення між ворожими сторонами?

Досягти примирення було майже неможливо. Позиції сторін були занадто різними. Князь Вишневецький і частина шляхти не йшли на поступки, прагнули жорстокої розправи. Тисячі селян боролися за волю, не хотіли повертатися у підданство. Будь-яка угода, яка задовольняла лише козацьку верхівку, ігнорувала інтереси селянства, що робило мир дуже крихким.

📝 Діємо: практичні завдання

За допомогою карти (с. 103) відстежте шлях козацького війська і місця переможних битв початкового періоду війни. Окресліть території, які опинилися під владою Б. Хмельницького.

• Битва під Жовтими Водами (квітень-травень 1648 р.) – перша велика перемога.
• Битва під Корсунем (травень 1648 р.) – розгром основних сил коронного війська.
• Влітку 1648 р. військові дії поширилися на Волинь і Поділля. Відбулася битва під Старокостянтиновом (липень 1648 р.), після якої загони Максима Кривоноса захопили Полонне і Бар.
• Битва під Пилявцями (вересень 1648 р.) – перемога над новим польським військом.
• Після цього козацьке військо рушило на захід, взяло в облогу Львів та підійшло до Замостя, але змушене було повернутися на схід.

Території, які опинилися під владою Б. Хмельницького: влітку 1648 року козацтво контролювало Київське, Брацлавське, Чернігівське та частину Подільського воєводства.

Виконайте мінідослідження картини як джерела історичної інформації за власним планом. Результати дослідження представте у класі. В’їзд Богдана Хмельницького до Києва (робота Миколи Івасюка, 1912р.)

Джерело: візуальне, історична картина (Микола Івасюк, 1912 р.). Вторинне джерело, відображає бачення митця, не є свідченням очевидця.

Визначте, яку інформацію про минуле повідомляє це історичне джерело.

Картина повідомляє про урочистий в’їзд гетьмана Богдана Хмельницького до Києва 23 грудня 1648 року після низки перемог. На полотні:

• Центральна фігура – Богдан Хмельницький на білому коні, символ переможця.
• Зустрічають – вище православне духовенство (патріарх Паїсій та митрополит Сильвестр Косів).
• Народ – міщани та козаки, які радісно вітають військо, що підкреслює всенародну підтримку.

Художник передає атмосферу тріумфу та єдності, зображуючи Хмельницького як “Мойсея-визволителя”.

Запропонуйте запитання, які варто поставити для більш ґрунтовного дослідження джерела.

• Наскільки точно художник зобразив одяг козаків, міщан та духовенства XVII століття?
• Чи відповідає архітектура на картині реальному вигляду київських будівель того часу?
• Чому Микола Івасюк вирішив написати цю картину саме в 1912 році? Яку ідею він хотів донести?
• Кого ще з історичних осіб, окрім Хмельницького, Паїсія та Косова, міг зобразити художник?
• Як описували в’їзд Хмельницького до Києва тогочасні літописи чи документи, і чи збігаються ці описи із зображенням на картині?

Висловіть припущення, як і де можна довідатися інформацію про джерело за запропонованими вами запитаннями.

• Про історичну відповідність одягу та архітектури: наукові праці з історії українського костюма та архітектури, музейні експозиції.
• Про життя і творчість Миколи Івасюка та мету картини: його біографії, книги з історії українського мистецтва.
• Порівняти зображення з історичними реаліями: тексти козацьких літописів (наприклад, Літопису Самовидця), збірки документів з історії Козацької революції.
• Детальну інформацію про картину, її історію та місцезнаходження: каталоги Національного художнього музею України, мистецтвознавчі сайти.

✨ Поміркуймо!

Поміркуйте, у чому полягала суперечність між роллю селянства у подіях революції та його становищем за Зборівським договором. Висловіть припущення щодо можливих наслідків такого становища.

Суперечність полягала в тому, що селяни були головною рушійною силою революції. Вони масово “покозачувалися”, воювали пліч-о-пліч з козаками проти шляхти, вважали себе вільними. Проте Зборівський договір, укладений козацькою старшиною, не враховував їх інтересів. Усі, хто не потрапив до 40-тисячного реєстру, мали повернутися у підданство до панів. Селяни воювали за волю, а в результаті миру її знову втратили.

Можливі наслідки:

• Нові повстання: Селяни, які відчули смак свободи, не захочуть повертатися до кріпацтва. Це могло спричинити нові бунти, вже проти шляхти та козацької старшини.
• Втрата довіри до Хмельницького: Така угода могла похитнути його авторитет серед народу.
• Ослаблення козацької держави: Внутрішні конфлікти робили молоду державу слабшою.
• Недовговічність миру: Оскільки договір не влаштовував ані шляхту, ані більшість повсталого народу, мир не міг бути тривалим.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати час і показати на карті місця головних битв 1648-1649 рр.

У 1648 році головні битви відбулися під Жовтими Водами (квітень-травень), під Корсунем (травень) та під Пилявцями (вересень). У 1649 році ключовими подіями були облога Збаража та битва під Зборовом (серпень). Ці міста можу знайти на карті.

Можу окреслити головні кроки Б. Хмельницького з підготовки до повстання.

Б. Хмельницький виграв час для збору армії, домовився про союз із кримськими татарами, а також домігся переходу реєстрових козаків на його бік. Після перших перемог почав організовувати на захоплених землях полковий устрій, створюючи основи власної держави.

Можу пояснити як повстання Б. Хмельницького переросло в загальнонаціональну революцію.

Після перших гучних перемог, особливо під Корсунем, повстання підтримали всі верстви населення. Селяни та міщани почали масово “покозачуватися”, до них приєдналася навіть частина української шляхти. Спільним для всіх стало гасло “боротьби за віру”. Через такий великий розмах і участь усього народу повстання перетворилося на Козацьку революцію.

Можу визначити причини та наслідки укладання Зборівського договору.

Причиною укладання договору стала зрада кримського хана Іслама III Ґерая під час битви під Зборовом. Він почав переговори з польським королем за спиною у Хмельницького, і гетьман був змушений погодитися на перемовини, щоб не втратити союзника.

Наслідки договору:

• Визнання козацької автономії на території трьох воєводств (Київського, Брацлавського і Чернігівського).
• Встановлення 40-тисячного козацького реєстру.
• Повернення селян, які не увійшли до реєстру, у підданство до шляхти.
• Через це договором були незадоволені селяни, шляхта, і багато козаків. Це спричинило нові суперечності.

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність.

Правильна хронологічна послідовність подій:

1. Битва під Жовтими Водами (квітень — травень 1648 р.)
2. Корсунська битва (травень 1648 р.)
3. Облога Львова (осінь 1648 р.)
4. Зборівський мир (серпень 1649 р.)

Обговорюємо в групі

Обговоріть у групах події початкового етапу Козацької революції у 1648-1649 рр. Визначте успіхи Б. Хмельницького та його прибічників, а також труднощі / суперечності, які ускладнювали боротьбу.

Успіхи Богдана Хмельницького та його прибічників:

1. Блискучі військові перемоги. Протягом 1648 року козацьке військо здобуло три великі перемоги: під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями. Це дозволило розгромити основні сили коронної армії.
2. Швидке поширення повстання. Після перших успіхів повстання охопило всі стани: до козаків масово приєднувались селяни, міщани та навіть частина української шляхти. Воно перетворилося на загальнонаціональну революцію.
3. Створення власної держави. На визволених землях (Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства) Хмельницький почав створювати козацьку державу, запроваджуючи полково-сотенний устрій.
4. Формування програми державотворення. Під час переговорів у Переяславі в лютому 1649 року Хмельницький виголосив мету: «Виб’ю з лядської неволі весь народ руський» та окреслив межі майбутньої держави “по Львів, Холм і Галич”.
5. Визнання автономії. Зборівський договір 1649 року, хоч і був вимушеним, офіційно визнавав автономію Війська Запорозького у межах трьох воєводств.

Труднощі та суперечності, що ускладнювали боротьбу:

1. Ненадійність союзників. Кримські татари були ненадійними союзниками. Вони не хотіли йти вглиб Речі Посполитої, а під Зборовом хан Іслам III Ґерай зрадив Хмельницького, домовившись із польським королем за його спиною. Їхньою метою було ослаблення Польщі, а не створення сильної козацької держави.
2. Внутрішні суперечності. Головною суперечністю були різні інтереси козацької старшини та селянства. Старшина прагнула отримати шляхетські права та автономію, а селяни боролися за особисту свободу. Зборівський договір, який повертав селян у підданство, загострив цей конфлікт.
3. Вороже оточення. Козацька держава була оточена ворогами. Річ Посполита не збиралася миритися з її існуванням, а Велике князівство Литовське вороже ставилося до повстанців.
4. Економічні проблеми. Війна призвела до спустошення земель, неврожаю та голоду.

Мислю творчо

4. Як ви знаєте, вирішальну роль у ході битв відіграють полководці. Дізнайтеся більше про діяльність командувачів українських і річпосполитських військ. Підготуйте постер-презентацію про одну з історичних постатей. У роботі зверніть увагу на ролі в подіях Козацької революції.

Богдан Хмельницький

Гетьман Війська Запорозького, який очолив повстання, що переросло у визвольну війну. У січні 1648 року підняв козаків на боротьбу, змінивши історію України.

Роль у подіях Козацької революції:

• Організатор повстання. Хмельницький об’єднав козацтво та селян для боротьби. Уклав військову угоду з кримським ханом Ісламом III Ґераєм, що допомогло здобути перші перемоги.
• Видатний полководець. Під його командуванням козацьке військо здобуло блискучі перемоги у 1648 році:
  • Під Жовтими Водами (квітень-травень 1648 р.): перша велика перемога.
  • Під Корсунем (травень 1648 р.): розгром польської армії, полон командувачів М. Потоцького та М. Калиновського.
  • Під Пилявцями (вересень 1648 р.): перемога над новим польським військом, що відкрила шлях на захід.
• Будівничий держави. Хмельницький створював нову державу — Військо Запорозьке (Гетьманщину). Запровадив полково-сотенний устрій, який став основою адміністрації та армії. У лютому 1649 року в Переяславі оголосив мету: «виб’ю з лядської неволі весь народ руський» до Львова, Холма і Галича.
• Дипломат. Вів переговори з різними державами. Змусив польського короля Яна II Казимира укласти Зборівський договір у серпні 1649 року, який офіційно визнав автономію козацької держави в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.

Богдан Хмельницький був талановитим військовим лідером та політиком, який заклав основи української державності в середині XVII століття.