Проблематика роману Сервантеса «Дон Кіхот»







План:

  1. «Дон Кіхот» М. Сервантеса — сатира-пародія на лицарські романи.
  2. Реалістична картина життя Іспанії в романі.
  3. Роман — своєрідна трагікомічна енциклопедія іспанського життя.

Багато років людство читає «Дон Кіхота» М. Сервантеса: захоплюється, сміється й сумує над долею героїв. Кожна епоха розуміє цей твір по-своєму.

XV - початок XVI ст. Одним з найпоширеніших явищ того часу було захоплення іспанців лицарськими романами, герої яких здійснювали неймовірні, навіть фантастичні подвиги, не тільки в ім'я батьківщини, але й заради власної слави, щоб довести свою відданість прекрасній дамі.

Сервантес не лише не сприйняв авантюрного духу цих відірваних від життя творів, їх уславлення, а й задумав написати на них веселу сатиру-пародію. За його словами, він прагнув «позбавити влади лицарських романів».

Найбільшу славу Сервантесу приніс роман «Премудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський». Автор вказує на пародійний характер твору. Сервантес задумав свій роман як пародію на лицарські романи. З цією метою він змалював головного героя безумцем, що загубив розум, читаючи романи, й побудував історію його пригод як комічну епопею. Але не тільки це. Сервантес розгорнув широку реалістичну картину життя сучасної йому Іспанії й збагатив його гуманістичними ідеями, протестом проти бідності та безправ'я народу.

Дон Кіхот виростає в благородного захисника пригнічених, борця проти несправедливості.

У романі діють представники усіх суспільних верств і майже усіх професій того часу. Разом з Дон Кіхотом ми потрапляємо у заїжджі двори, на пасовиська, в палаци, садиби. В романі читаємо про людей, яких силоміць вихрестили, а пізніше вигнали з батьківщини; про підкупи в суді й корупцію; про соціальну нерівність та загальний страх перед інквізицією.

Тому роман Сервантеса називають своєрідною трагікомічною енциклопедією іспанського життя. Чому «трагікомічною»? Бо в письменника ніби все переплуталось: селянин Санчо Панса виявляється розумним правителем, розбійник Роке Пнарте — благородним, герцог і герцогиня, їхній духівник — жорстокими, а божевільний Алонсо Кіхано — мужнім та великодушним захисником скривджених.

Про образ Дон Кіхота можна почитати тут