8. Культурне життя на українських землях у XVI – першій половині XVII ст.

Зміст

Як на розвиток української культури другої половини XVI ст. вплинули релігійні процеси Реформації?

Ідеї Реформації сприяли створенню Пересопницького Євангелія (1556-1561), що стимулювало розвиток літератури та освіти.

Контрреформації?

Контрреформація спричинила появу полемічної літератури та католицьких освітніх закладів, зокрема єзуїтських колегіумів.

Які осередки культури того часу ви можете назвати?

Осередками культури були Острозька академія, Львівська братська школа, Києво-Могилянський колегіум, а також друкарні у Львові та Києво-Печерській лаврі.

Діємо: практичні завдання

Об’єднайтеся в групи для створення творчого проєкту «Скарби української культури Ранньомодерної доби» (наприклад, лепбук або віртуальна екскурсія) за таким планом:

  1. Історичні умови розвитку культури. На культуру впливали Реформація, що сприяла появі Пересопницького Євангелія, і Контрреформація, яка стимулювала полемічну літературу та єзуїтські школи. Політична ситуація в Речі Посполитій впливала на освіту й книгодрукування, а в народній творчості поширювалися думи, балади та історичні пісні.
  2. Найважливіші культурні центри. Острозька академія (1576) надавала вищу освіту, Львівська братська школа (1586) навчала «семи вільних мистецтв», а Києво-Могилянський колегіум (1632) мав бурсу для студентів. Друкарні у Львові та Києво-Печерській лаврі видавали книги. Архітектурними центрами були Львів та Острог.
  3. Визначні діячі та пам’ятки культури. Серед діячів — Іван Федорович, друкар «Апостола» (1574), Петро Могила, засновник Києво-Могилянського колегіуму, та Герасим Смотрицький, ректор Острозької академії. Важливими пам’ятками є Пересопницьке Євангеліє, Успенська церква у Львові, Кругла вежа в Острозі та портрет Стефана Баторія (1576).

Чим відрізняється оформлення Пересопницького Євангелія і сучасних видань?

Пересопницьке Євангеліє — це рукописна книга з розкішним художнім оформленням: мініатюрами, орнаментами та великими декоративними ініціалами. Сучасні видання переважно друковані та мають стандартизований, мінімалістичний дизайн.

Що таке ініціал?

Ініціал — це велика, художньо оформлена перша літера розділу в стародавній книзі, прикрашена орнаментами чи малюнками.

Що таке мініатюра?

Мініатюра — це невелика рукописна ілюстрація в книзі, виконана фарбами, яка зображувала певні сцени та надавала виданню мистецької цінності.

Свідчать документи. Із статуту Львівської братської школи (1586 р.)

1. Опрацюйте документ і зіставте уявлення про образ учителя за Ранньомодерної доби і в наш час. Чи є відмінності?

У Ранньомодерну добу вчитель мав бути моральним взірцем: побожним, мудрим, стриманим і непідкупним. Сьогодні від учителя вимагають насамперед професіоналізму, педагогічних навичок і толерантності. Отже, акцент змістився з морально-релігійних якостей на фахові.

2. Визначте в документі положення, що свідчать про демократичний характер братських шкіл.

Демократизм проявлявся в тому, що місце учня визначалося його успіхами в навчанні, а не багатством родини. Крім того, вчитель мав ставитися до всіх учнів однаково, незалежно від їхнього соціального походження.

Поміркуйте, у чому полягало значення видання друкованої Біблії слов’янською мовою для православного населення українських земель.

Видання Острозької Біблії (1581) церковнослов’янською мовою зробило Святе Письмо доступним для широких верств населення. Це сприяло поширенню освіти, утвердженню православної ідентичності та збереженню мови й культури в умовах релігійних суперечок.

1. Розгляньте вежу. Чим, на вашу думку, зумовлена така її архітектурна форма?

Кругла форма вежі зумовлена її оборонним призначенням.

2. Дізнайтеся з додаткових джерел її переваги під час оборони замку.

Круглі вежі не мали вразливих кутів, що робило їх стійкішими до обстрілу, ускладнювало підкоп та забезпечувало кращий огляд і можливість кругової оборони.

Діємо: практичні завдання

Складіть запитання до кросворда навпаки.

  • БАРОКО — Стиль мистецтва, що прийшов на зміну Ренесансу і був поширений в Україні у XVI–XVII ст.
  • ВЕРТЕП — Пересувний ляльковий театр з релігійними та побутовими виставами.
  • ФЕДОРОВИЧ — Прізвище першодрукаря, який видав у Львові «Апостол» і «Буквар».
  • ГУЛЕВИЧІВНА — Прізвище меценатки, на кошти якої було засновано Київське братство та школу.
  • КАМ’ЯНИЦЯ — Назва мурованого житлового будинку, характерного для міської архітектури того часу.
  • БАСТІОН — Тип укріплення, що став основою оборонної архітектури замків.
  • РЕНЕСАНС — Стиль мистецтва, що відроджував античні ідеали симетрії та простоти.
  • АПОСТОЛ — Перша книга, надрукована Іваном Федоровичем у Львові в 1574 році.
  • ГРАВЮРА — Вид графіки, що полягає у створенні відбитків зображення з друкарської форми.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Які визначні діячі української культури XVI – першої половини XVII ст.?

Серед визначних діячів були Герасим Смотрицький (ректор), Мелетій Смотрицький (письменник), Галшка Гулевичівна (меценатка), Петро Могила (церковний діяч), Іван Федорович (першодрукар), Себастіян Кленович (поет), Олексій Горошкович (іконописець).

Які пам’ятки української культури того періоду?

До пам’яток належать Пересопницьке Євангеліє, Острозька та Києво-Могилянська академії, друковані книги «Апостол» і «Буквар», архітектурні ансамблі Львова (Успенська церква, каплиця Боїмів), замки в Острозі, Меджибожі, Підгірцях, ікони та гравюри.

Які історичні умови впливали на розвиток культури?

На розвиток культури впливали релігійні рухи (Реформація, Контрреформація), політична ситуація в Речі Посполитій та військові загрози. Це стимулювало розвиток освіти, книгодрукування та оборонної архітектури.

Які приклади поєднання європейських та традиційних українських елементів культури, світських і релігійних традицій?

Прикладами є архітектура українського бароко, освітні моделі академій, театр вертепу, що поєднував релігійні та світські сюжети, а також розвиток світського портрета поряд з традиційним іконописом.

Де розташовані пам’ятки культури на карті?

  • Острог: Острозька академія, Кругла вежа.
  • Львів: братська школа, Успенська церква, каплиця Боїмів.
  • Київ: Києво-Могилянська академія, друкарня Києво-Печерської лаври.
  • Потелич: церква Зішестя Святого Духа.
  • Меджибіж і Підгірці: замки.

Обговорюємо в групі

2. Подумайте, чи можна вважати культуру українських земель XVI-XVII ст. невід’ємною частиною культури Речі Посполитої. Які традиційні риси мала українська культура? Що змінилося і було привнесене західноєвропейськими віяннями?

Чи можна вважати культуру українських земель XVI-XVII ст. невід’ємною частиною культури Речі Посполитої?

Так, оскільки українські землі входили до складу Речі Посполитої, їхня культура розвивалася в загальному політичному та культурному просторі, однак зберігала самобутність завдяки православній вірі та місцевим звичаям.

Які традиційні риси мала українська культура?

Традиційними рисами були православ’я, народний епос (думи), самобутній іконопис та дерев’яна церковна архітектура.

Що змінилося і було привнесене західноєвропейськими віяннями?

Із Західної Європи прийшли архітектурні стилі Ренесансу й бароко, європейська модель освіти, технологія книгодрукування та жанр світського портрета.

Мислю творчо

3. За допомогою сайту проведіть віртуальну екскурсію Підгорецьким замком.

  • Розташування: село Підгірці, Львівська область.
  • Історія: збудований у 1635–1640 роках у стилі ренесансу та бароко.
  • Архітектура: палац із бастіонами, оточений ровом і валами. До комплексу входять в’їзна брама, триповерховий палац та італійський парк.
  • Інтер’єр: колись включав тематичні зали (Китайську, Золоту) та велику картинну галерею.
  • Поруч: костел Воздвиження та св. Йосипа (XVIII ст.).
  • Сучасність: замок є частиною Львівської галереї мистецтв і перебуває на реставрації.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху