Поміркуйте, як характеризує церковне життя в українських землях після Берестейської унії вислів: «На початку XVII ст. ієрархи залишилися без вірян, а віряни — без ієрархів». До якої церкви належали ієрархи, а до якої віряни?
Цей вислів означає, що після унії більшість православних єпископів перейшли в уніатство, тоді як більшість вірян залишилися православними. Таким чином, ієрархи належали до унійної церкви, а віряни — до православної. У результаті православна церква втратила свій єпископат, а унійна — підтримку більшості населення.
Уявіть себе релігійним/політичним діячем того часу — запропонуйте заходи для зміцнення унійної та православної церков.
Для зміцнення унійної церкви:
- Розвивати освіту, засновуючи школи при монастирях.
- Реформувати чернецтво за західним зразком для підвищення дисципліни.
Для зміцнення православної церкви:
- Відновити ієрархію за підтримки козацтва та братств.
- Захищати права православних через звернення до короля і сейму.
- Розвивати освіту, як-от створити Києво-Могилянський колегіум.
Зіставте свій план з інформацією в параграфі.
Обидві церкви зміцнювали свої позиції через освітні реформи та підтримку шляхти, братств і козацтва, а також вели діалог. Православна церква відновила ієрархію за допомогою козаків, а унійна реформувала чернецтво й освітню діяльність. Запропоновані заходи відповідають реальним історичним подіям.
Свідчать документи. 3 листа Йова Борецького
1. Спираючись на документ, схарактеризуйте становище православної церкви в Речі Посполитій після Берестейської унії.
Після унії православну церкву переслідували: обмежували її права, забороняли діяльність, а вірян і духовенство утискали. Церква була позбавлена юридичного захисту та ієрархії, а спроби її відновити вважалися злочином. Лист свідчить про постійні переслідування та відсутність релігійного миру.
2. Подумайте, чому Й. Борецький зауважує, що спротив унії «не є образою королівської гідності».
Борецький прагнув довести, що відновлення православної ієрархії не є бунтом чи зрадою. Він наголошував на законності цих дій, щоб уникнути звинувачень у непокорі владі.
3. Подумайте, чому Йова Борецького називали «козацьким митрополитом».
Його так називали, оскільки у 1620 році православну ієрархію вдалося відновити саме завдяки підтримці та захисту козацтва на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним. Козаки стали головною силою, що допомогла церкві вижити в умовах утисків.
Свідчать документи. Пункти для заспокоєння народу руського
1. Як назва документа визначає мету його створення?
Назва прямо вказує на мету — заспокоїти руський народ шляхом вирішення релігійних конфліктів.
2. Які права він надавав православним?
Документ дозволяв православним вільно проводити богослужіння, будувати й ремонтувати храми, залишав за ними Софійський собор у Києві та надавав право обирати власного митрополита.
Діємо: практичні завдання
Ознайомтеся із добіркою ілюстрацій. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, які факти біографії П. Могили на них зображені. Зробіть висновок, у чому полягала багатогранність постаті діяча.
Які факти біографії П. Могили на ілюстраціях?
- Софійський собор у Києві: Як митрополит, Могила ініціював масштабну реставрацію собору та інших київських храмів.
- «Требник» П. Могили, 1646 р.: Він уклав і видав цю богослужбову книгу, що вплинула на розвиток православної літератури.
- Хотинська битва: Могила брав участь у Хотинській битві 1621 року.
У чому полягала багатогранність постаті Петра Могили?
Він був митрополитом-реформатором і будівничим храмів, просвітителем, який заснував Києво-Могилянський колегіум, та військовим діячем, учасником Хотинської битви. Могила поєднував релігійну, наукову та громадську діяльність.
Думки істориків. Сергій Плохій
1. У чому історик бачить значення діяльності Петра Могили? Наведіть аргументи, що підтверджують думку історика.
Історик вважає, що Могила перетворив Київ на інтелектуальний і церковний центр східного християнства. Аргументом є те, що Могила став провідником у час, коли Москва була в самоізоляції, а Константинополь перебував під впливом протестантизму.
2. Як історик пояснює причини піднесення Києва як центру східного християнства?
Піднесення Києва історик пояснює самоізоляцією Москви та впливом протестантизму на Константинополь, що дозволило Києву на чолі з Могилою зайняти провідну роль.
Ознайомтеся з висловлюваннями П. Могили. Поміркуйте, у чому їх повчальний зміст. Чи актуальними вони є в наш час?
Висловлювання вчать не пишатися похвалою та визнавати свої недоліки, оскільки ігнорування вад веде до падіння. Вони актуальні й сьогодні, бо застерігають від гордості та самообману.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати провідних релігійних діячів в українських землях першої половини XVII ст.
- Іпатій Потій (греко-католицький митрополит)
- Йосиф Рутський (греко-католицький митрополит)
- Йов Борецький (православний митрополит)
- Петро Могила (православний митрополит)
- Петро Конашевич-Сагайдачний (гетьман, організатор відновлення православної ієрархії)
Можу визначити проблеми, з якими зустрілися унійна та православна церкви після Берестейської унії.
- Розкол між духовенством та вірянами.
- Переслідування православних та відсутність у них визнаної ієрархії.
- Опір унійній церкві з боку православних та недовіра до неї з боку католиків.
Можу визначити спільні способи подолання кризових явищ унійної та православної церкви.
- Проведення реформ в управлінні та освіті.
- Пошук діалогу та компромісу між церквами.
- Залучення підтримки шляхти та козацтва для захисту своїх прав.
Можу пояснити роль козацтва у зміцненні позицій православної церкви.
Козацтво допомогло відновити православну ієрархію, вступало до братств і захищало права церкви.
2. За допомогою матеріалів параграфа і додаткових джерел інформації завершіть укладання запропонованої лінії часу.
- 1594 р. — Затвердження «Торчинських артикулів».
- 1596 р. — Укладення Берестейської церковної унії.
- 1600 р. — Смерть Гедеона Балабана, криза в православній ієрархії.
- 1613 р. — Йосиф Рутський стає митрополитом унійної церкви.
- 1620 р. — Відновлення православної ієрархії, обрання Йова Борецького митрополитом.
- 1632 р. — Прийняття «Пунктів для заспокоєння народу руського», легалізація православної церкви, обрання Петра Могили митрополитом.
Обговорюємо в групі
3. Чи можна Берестейську унію вважати наслідком Люблінської унії?
Так, частково. Люблінська унія 1569 року посилила вплив католицизму та полонізацію в Речі Посполитій. Це погіршило становище православної церкви, що стало однією з причин пошуку компромісу з католиками, який вилився у Берестейську унію.
4. Назвіть спільні й відмінні риси в становищі православної й греко-католицької церков у першій половині XVII ст.
Спільними рисами були кризовий стан, проведення реформ освіти та управління, відновлення храмів та пошук шляхів до примирення.
| Відмінні риси | Православна церква | Греко-католицька церква |
|---|---|---|
| Ставлення держави | Зазнавала переслідувань, не була офіційно визнана до 1632 р. | Мала державну підтримку. |
| Опора | Спиралася на підтримку козацтва, братств, частини шляхти. | Отримувала підтримку від короля та католицького духовенства. |
| Внутрішні процеси | Відновлювала ієрархію та розвивала освіту. | Реформувала чернецтво за західним зразком. |
Мислю творчо
5. Подумайте, чому створення об’єднаного Київського патріархату, підпорядкованого Риму, могло стати примиренням «Русі з Руссю».
Спільний Київський патріархат міг об’єднати православних та уніатів в одній церковній структурі. Це б вирішило головну суперечність, зберігши руський обряд під верховенством Рима. Єдина ієрархія та спільні правила зменшили б релігійний конфлікт у суспільстві.