Що ти знаєш про скіфів, для яких південноукраїнський степ став рідною землею?
Скіфи — це войовничі кочові племена іранського походження, які прийшли з Азії та з VII століття до н. е. панували на території сучасної України. Вони були відомі як вправні лучники та сміливі наїзники. Столицею їхньої держави, що за царя Атея простягалася від Азовського моря до Дунаю, було місто Неаполь Скіфський, розташоване біля сучасного Сімферополя. Скіфи найбільше шанували бога війни Ареса, символом якого був меч.
А про античні пам’ятки на території нашої країни?
На території України збереглося багато античних пам’яток. По-перше, це скіфські кургани — поховальні насипи, де знаходять зброю, посуд та унікальні золоті прикраси, виконані у так званому «звіриному стилі». Яскравим прикладом є золота пектораль із кургану Товста Могила. Також до скіфської спадщини належать кам’яні статуї воїнів, відомі як «кам’яні баби».
По-друге, майже одночасно зі скіфами, грецькі колоністи заснували в Північному Причорномор’ї міста-поліси: Ольвію, Тіру, Херсонес, Пантікапей. Від них залишилися руїни храмів і театрів, вишукані мозаїки, розписи на саркофагах, скульптури, ювелірні вироби та монети. Внаслідок співпраці греків та скіфів виник унікальний елліно-скіфський стиль, що поєднав античну майстерність та колорит кочовиків.
Поміркуй, чому за ці артефакти українцям доводиться воювати і в наш час.
За ці артефакти доводиться воювати, тому що багато з них знаходяться на тимчасово окупованих територіях України. Наприклад, Херсонес розташований на території Севастополя, а столиця Боспорського царства Пантікапей — це сучасна Керч. Неаполь Скіфський також знаходиться в Криму. Росія привласнює ці пам’ятки, намагаючись вкрасти частину української історії та культури. Тому боротьба за ці артефакти є частиною боротьби за нашу землю та історичну спадщину.
Зразки скіфського золотарства
Які образи, на твою думку, найкреативніші?
На мою думку, найкреативнішими є зображення фантастичних істот, особливо грифонів, та сцени боротьби хижаків у скіфському «звіриному стилі». Грифони вражають, бо це вигадані істоти, що поєднують риси різних тварин. А сцени боротьби, наприклад пантери, що готується до стрибка, або грифонів, що нападають на коня, дуже динамічні та емоційні, вони передають напружений момент руху.
Поясни, як ти розумієш сюжет на гребні.
На золотому гребені зображено запеклу битву трьох скіфських воїнів. У центрі — вершник, ймовірно, знатний воїн або вождь, який б’ється з двома пішими воїнами. Один із його супротивників вже поранений і лежить під конем, а інший продовжує відчайдушно захищатися. Ця сцена показує мужність і жорстокість бою, де вирішується доля воїнів.
Зверни увагу на художні й технічні особливості виробів, виразність постатей людей, поз і рухів тварин.
Художні особливості скіфських виробів полягають у так званому «звіриному стилі», для якого характерні динамічні композиції, експресія та реалістичність зображень тварин (оленів, коней, пантер) і фантастичних істот. Майстри вміло поєднували стилізовані зображення з формою речей, які вони прикрашали, наприклад, зброї чи кінської збруї.
Технічно ці вироби виконані дуже майстерно. Використовувались техніки лиття, кування, тиснення та карбування. Наприклад, знаменита пектораль складається зі 160 окремих елементів, поєднаних за допомогою паяння та інкрустації кольоровими емалями, а деякі деталі настільки дрібні, що їх можна розгледіти лише через лупу.
Виразність постатей людей і тварин вражає. На пекторалі, наприклад, пози скіфів та домашніх тварин у верхньому ярусі дуже реалістичні, а сцени боротьби звірів у нижньому — сповнені руху та напруги. Це свідчить про надзвичайну майстерність ювелірів, які змогли передати життя в застиглому металі.
Проаналізуй композицію пекторалі.
Композиція золотої пекторалі складається з трьох ярусів, які разом відображають модель світу за уявленнями скіфів. Верхній та нижній яруси є сюжетними, а середній, орнаментальний, їх розділяє. Така структура символізує поєднання трьох світів: реального (земного), божественного та потойбічного.
- Верхній ярус зображує сцени з життя скіфів та їхніх домашніх тварин.
- Нижній ярус показує динамічну боротьбу міфічних грифонів та реальних звірів, зокрема коня.
- Середній ярус є орнаментальною частиною з квітковими мотивами.
Як передано пози і рухи людей і тварин на прикрасі?
Пози і рухи людей та тварин передано надзвичайно виразно і реалістично. У нижньому ярусі сцени боротьби звірів виконані дуже динамічно, передаючи напругу і рух. У верхньому ярусі епізоди з життя скіфів більш спокійні, але не менш деталізовані. Центральна сцена, де двоє скіфів тримають шкіру, показує їх у ритуальних позах. Ювелір досяг такої виразності завдяки поєднанню різних технік: лиття, гравірування, карбування та паяння.
Які мотиви застосовано в орнаменті?
В орнаменті середньої частини пекторалі застосовано квіткові мотиви, зображення птахів та спіралі. Ці елементи не є просто прикрасою, а несуть символічне значення — вони уособлюють вічний рух життя.
Поміркуй, яке послання зашифрував автор пекторалі.
Я думаю, автор зашифрував у пекторалі цілісне уявлення скіфів про Всесвіт. Це не просто прикраса, а своєрідна розповідь про їхній світ, вірування та життя. Послання може мати кілька тлумачень:
- Модель світу, що об’єднує світ людей, світ богів і духів та потойбічний світ тваринних інстинктів.
- Ритуальний обряд, зображений у центральній сцені верхнього ярусу, можливо, пов’язаний із побратимством або іншою важливою для скіфів церемонією.
- Також існують версії, що це міг бути сонячний годинник, карта скіфських скарбів або ілюстрація до міфу про золоте руно.
Назви особливості портрета Деметри.
Портрет богині Деметри з Пантікапея (сучасна Керч) є зразком монументального живопису, що мав місцеву своєрідність. Особливостями цього зображення є:
- Реалістичність: Риси обличчя, хоч і дещо стилізовані, передані з намаганням досягти реалістичності, що було характерно для античного мистецтва.
- Кольорова гама: Використано стримані, природні кольори, хоча з часом вони потьмяніли.
- Композиція: Це фрагмент більшого розпису, де голова богині є центральним елементом. Вираз обличчя спокійний та величний.
- Місцевий стиль: Цей розпис свідчить про існування своєрідної місцевої школи малярства, яка засвоювала античні традиції, але надавала їм регіональних рис.
Опиши інтер’єр майстерні художника.
На зображенні ми бачимо майстерню античного художника. Сам митець сидить на розписному стільці і тримає в руці інструмент для малювання. Перед ним стоїть розкладна палітра або дощечка для ескізів, а праворуч — мольберт з картиною, над якою він працює. На підлозі стоять ємності з фарбами. Інтер’єр майстерні прикрашений великими колонами, а на стіні позаду художника висять його готові роботи: два круглих портрети в медальйонах та один прямокутний. Стіни також розмальовані червоним орнаментом. Праворуч, біля колони, стоїть жіноча фігура — можливо, це статуя або модель.
Пригадай шедеври античної скульптури. Із чого їх виготовляли?
Пригадай шедеври античної скульптури.
- Дискобол (Мірон).
- Дорифор, Афродіта Кнідська (Пракситель).
- Лаокоон і його сини (родина Агесандр, Полідор, Афінодор).
- Ніке Самофракійська.
- Венера Мілоська.
- Парфенонівські метопи й фризи (Фідій).
Їх виготовляли з різноманітних матеріалів:
- Мармуру
- Вапняку
- Бронзи
Окрім великих статуй, місцеві митці створювали твори дрібної пластики та рельєфи. Статуетки, що прикрашали храми та будинки, виготовляли також із коштовних металів та дерева.
Схарактеризуй майстерність зразків ювелірного мистецтва.
Майстерність ювелірного мистецтва античного Північного Причорномор’я вражає своєю оригінальністю та технічною віртуозністю.
- Різноманітність: Ювеліри створювали надзвичайно різноманітні прикраси: намиста, персні, браслети, сережки, а також головні прикраси, такі як вінки, діадеми та гребені для волосся.
- Техніки: Основними способами виготовлення були кування з цільного шматка золота чи срібла, а для декору використовували різьблення та гравірування.
Схарактеризуй зразки сучасних монет, присвячених мистецтву скіфів.
Сучасні пам’ятні монети України, присвячені скіфському мистецтву, є справжніми витворами медальєрного мистецтва.
- Монета «Золота пектораль» має оригінальну квадратну форму і складається з чотирьох частин, що разом утворюють стилізоване зображення знаменитої скіфської прикраси. Вона, ймовірно, зроблена з двох металів, срібла та золота, що підкреслює її цінність та красу. На монеті є написи «ЕЛЛІНО-СКІФСЬКЕ МИСТЕЦТВО» та «ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ».
- Інші дві монети мають традиційну круглу форму, але присвячені різним аспектам епохи. Одна з них зображує корабель, символізуючи «БОСПОРСЬКЕ ЦАРСТВО». Інша показує складний міфологічний сюжет або артефакт. Такі монети є не просто грошима, а історичним джерелом та витвором мистецтва.
Поцікався самостійно, що таке нумізматика.
Нумізматика — це наука, що вивчає монети, медалі та грошові знаки як історичні джерела. Нумізмати збирають та досліджують монети, щоб дізнатися більше про історію, економіку, релігію та мистецтво минулих епох.
Назви основні музичні інструменти, поширені у Стародавній Греції.
Основними музичними інструментами, які були поширені у Стародавній Греції та її колоніях на території сучасної України, були струнні (ліра, кіфара, трикутна арфа) та духові (сирінга, авлос).
Який із них став символом мистецтва?
Символом мистецтва, особливо музики та поезії, стала ліра. Наприклад, її зображували в руках міфічних сирен.
Знайди в інтернеті і переглянь відео про золото скіфів, зокрема про скіфську пектораль. Поділися своїми враженнями з однокласниками й однокласницями.
Привіт усім! Я тут «подивився» відео про золото скіфів, і це щось неймовірне, хочу поділитись враженнями. Особливо мене вразила знаменита золота пектораль.
Ви тільки уявіть: це місяцеподібна царська прикраса, знайдена в кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Вона важить більше кілограма (1150 г) і зроблена з чистого золота. А найдивовижніше — це її складність. Пектораль складається зі 160 окремих елементів, які грецькі майстри виготовили на замовлення скіфів.
Композиція просто унікальна. Вона поділена на три яруси, що символізують модель світу скіфів:
- Нижній ярус — це світ хаосу і боротьби. Там зображені динамічні сцени нападу міфічних грифонів на коней.
- Середній ярус — це орнамент із квітів, птахів та спіралей, що символізує вічний рух життя.
- Верхній ярус — це світ людей, спокійний та впорядкований. У центрі двоє скіфів, можливо, проводять якийсь ритуал, тримаючи в руках овечу шкіру. А навколо них — домашні тварини: коні, корови, кози.
Майстерність виконання вражає. Ювеліри використовували лиття, гравірування. Деякі деталі настільки дрібні, що їх можна розгледіти лише під лупою.
Це не просто прикраса, а ціле послання з минулого, зашифроване в золоті. Вона розповідає про вірування, побут та уявлення про світ цілої цивілізації.
Варіант 2. Створи рельєф в анімалістичному жанрі за мотивами скіфського звіриного стилю. Орієнтовні теми: «Кінь», «Олень», «Грифон», «Птах» (пластилін, фольга, покриття «металік», наприклад лак для нігтів золотистого або бронзового кольору). За бажанням виконай завдання в цифровій версії за допомогою ШІ. Порівняйте результати в класі.
Оціни свою роботу на уроці. Вибери та озвуч один із варіантів.
Мені до снаги всі завдання!
Схарактеризуй скіфський звіриний стиль за зразками у підручнику.
Скіфський «звіриний стиль» — це дуже крута риса їхнього мистецтва. Головне в ньому — це зображення тварин: оленів, коней, пантер та фантастичних грифонів. Причому вони не просто стоять, а завжди в русі — готуються до стрибка, б’ються між собою. Це робить композиції дуже динамічними та експресивними. Майстри виконували ці зображення на зброї, посуді, одязі, використовуючи лиття, кування та тиснення по металу. Наприклад, на пластинах можна побачити оленя, грифона та пантеру, і кожна фігурка ідеально вписана у форму предмета, який вона прикрашає.
Розкажи про музичне мистецтво скіфів і грецьких полісів Північного Причорномор’я.
Музика для скіфів та греків у Причорномор’ї була дуже важливою. У них були і струнні інструменти, як-от ліра, кіфара та арфа, і духові — сирінга та авлос. Про це свідчать знахідки інструментів та їхні зображення, наприклад, на золотій пластині з с. Сахнівка зображено бороданя, який грає на інструменті, схожому на ліру. Скіфи навіть винайшли свій варіант п’ятиструнної ліри з верхньою частиною у вигляді баранячих рогів. Також у них були ударні, наприклад, тимпан, і військовий духовий інструмент сальпінга з дуже різким звуком.
Наведи приклади взаємозбагачення культур Сходу і Заходу на прикладі мистецтва Скіфії та Північного Причорномор’я.
Найкращий приклад — це виникнення унікального елліно-скіфського стилю. Скіфи, які прийшли зі Сходу (з Азії), принесли свій динамічний «звіриний стиль». А греки, які прийшли із Заходу, принесли свою витончену майстерність. Коли вони почали співпрацювати, їхні культури змішалися. Так, грецькі майстри виготовляли для скіфів речі, враховуючи їхні смаки. Яскравий приклад — золота пектораль. Її виготовили грецькі ювеліри, але на замовлення скіфів, і вона відображає саме скіфські уявлення про світ, їхні вірування та сюжети з їхнього життя. У цьому і є поєднання культур: грецька техніка виконання і скіфський, східний, зміст.
Повідомлення на вибір:
Тема: «Українська колекція скіфського золотарства»
Українська колекція скіфського золота — це справжній скарб світового значення. Вона включає безліч унікальних предметів, знайдених у курганах на території нашої країни. Найвідомішим шедевром є, звісно, золота пектораль з кургану Товста Могила. Але крім неї є й інші дивовижні речі: золоті гребені зі сценами битв, сережки у вигляді сфінксів, масивні персні, браслети, чаші, посуд, наприклад, срібна амфора з Нікополя. Також дуже багато золотих блях та пластинок-аплікацій, якими прикрашали одяг, головні убори та зброю. Ці предмети виконані у «звіриному стилі», на них зображені олені, пантери, грифони. Майстерність вражає: ювеліри використовували лиття, карбування, гравірування, а деякі деталі настільки дрібні, що їх видно лише під лупою. Для скіфів золото мало магічні властивості й слугувало оберегом, тому ці предмети були не просто прикрасами, а важливими ритуальними речами.
Тема: «Одяг скіфів-кочівників»
Одяг скіфів був зручним для кочового життя верхи, але водночас дуже гарно прикрашеним. Чоловіки носили каптани з гострокінцевим низом, штани та невисокі м’які чобітки. Найпоширенішим головним убором був гостроверхий башлик. Жінки знаті носили високі циліндричні головні убори (калафи), пишно декоровані золотом, та накидки з тонкої тканини, розшиті по краях золотими бляшками. Характерною рисою скіфського одягу було прикрашання його нашивними пластинками-аплікаціями. У царів та знаті ці бляхи були золотими або срібними, у простих воїнів — бронзовими. Вони нашивалися на одяг, пояси, головні убори. Одяг також могли прикрашати рослинним орнаментом та хутровими вставками.
Як ти розумієш вислів поетеси «історію по золоту читать».
Я розумію цей вислів так, що скіфи не залишили нам письмових літописів, тому їхню історію ми дізнаємося не з книжок, а з предметів, які вони створили. Їхні золоті вироби — це не просто коштовності, а ціла розповідь. Кожна сцена на пекторалі, гребені чи бляшці — це застиглий момент з їхнього життя, міфології чи ритуалу. Розглядаючи ці золоті артефакти, ми ніби читаємо книгу про те, як вони воювали, полювали, у що вірили, яким бачили світ. Золото зберегло для нас їхню історію.
Уяви себе архітектором / архітекторкою. Уявно «реставруй» античний амфітеатр.
Я б почав реставрацію античного амфітеатру в Херсонесі. Спочатку я б розчистив усю територію від сміття та зайвої рослинності, укріпив би ті частини стін та сидінь, що збереглися, щоб вони не руйнувалися далі. Далі я б відновив кам’яні ряди для глядачів у формі півкола, що підіймаються вгору. Внизу, в центрі, була б кругла сцена-арена, яку називали орхестра. За сценою я б відновив ске́не — спеціальну будівлю, де перевдягалися актори і зберігався реквізит. Я б зробив її з каменю, можливо, з колонами, як це було в античні часи.
Збережені до наших днів театри — це, наприклад, театр Діоніса в Афінах або амфітеатри в Ефесі (Туреччина) та Оранжі (Франція).
Схема моєї уявної реставрації:
- Орхестра: Кругла сцена в центрі.
- Театрон: Місця для глядачів, розташовані півколом, що спускаються до орхестри.
- Скене: Будівля за сценою для акторів та реквізиту.
- Пароди: Проходи між сценою та місцями для глядачів, через які заходили і виходили актори та глядачі.