ПРИГАДАЙТЕ
Скільки людей проживають у світі?
За даними 2024 року — близько 8,1 млрд осіб.
Які материки мають найбільшу й найменшу кількість населення?
Найбільше населення в Азії (майже 59 %), найменше — в Океанії.
Які країни у світі та в Європі вирізняються найбільшою кількістю жителів?
У світі — Індія та Китай. У Європі — Німеччина (без урахування росії).
Скільки людей живуть в Україні?
У 2024 році — 35,7 млн осіб.
ЗАВДАННЯ
Які процеси належать до демографічних?
До них належать природний рух (народжуваність, смертність, приріст) та механічний рух (міграції).
Поясніть, як вони пов’язані між собою.
Ці рухи формують статево-вікову структуру, що впливає на здоров’я, шлюбність і тривалість життя.
Що належить до природного руху населення?
Народжуваність, смертність та природний приріст (різниця між ними).
Поміркуйте, як він впливає на статево-вікову структуру населення та забезпеченість країни робочою силою.
Висока народжуваність збільшує кількість молоді та майбутньої робочої сили. Низька призводить до старіння нації та дефіциту кадрів.
ЗАВДАННЯ
За стовпчиковою діаграмою назвіть країни світу з населенням понад 100 млн осіб.
Індія, Китай, США, Індонезія, Пакистан, Нігерія, Бразилія, Бангладеш, Росія, Мексика, Японія, Ефіопія, Філіппіни, ДР Конго, Єгипет, В’єтнам.
З’ясуйте: а) у яких регіонах світу вони знаходяться; б) у якому регіоні таких країн найбільша кількість; в) у яких регіонах таких країн немає зовсім.
а) Азія, Африка, Америка, Європа.
б) Найбільше в Азії.
в) Немає в Австралії та Океанії.
Розрахуйте, яку частку (%) населення складають від загальної кількості населення світу: а) перші дві країни; б) усі перших 16 країн.
а) Індія та Китай — близько 35,1%.
б) Перші 16 країн — приблизно 65,6%.
Зробіть висновок про ступінь рівномірності заселення Землі.
Населення розміщено вкрай нерівномірно: майже дві третини людей живуть лише у 16 країнах.
ЗАВДАННЯ
Роздивіться діаграми та розкажіть: а) у яких регіонах світу нині сконцентрована найбільша частка населення Землі; б) як за прогнозами фахівців зміниться співвідношення регіонів на початку ХХІІ ст.
а) Нині лідирують Азія (58,9%) та Африка (18,4%).
б) До 2100 року частка Азії впаде до 42,7%, Африки — зросте до 39,9%, частка Європи зменшиться.
Спробуйте пояснити причини прогнозованих змін.
Причина у темпах приросту: в Африці висока народжуваність забезпечує ріст, тоді як Європа та частина Азії старіють.
Якими темпами відбувалося зростання кількості населення Землі до початку ХІХ ст.? Поясніть причини цього.
Зростання було дуже повільним (перший мільярд лише у 1820 р.) через високу смертність, епідемії, війни та важку працю.
Поясніть, як перехід до машинної праці пов’язаний з першим «демографічним вибухом».
Машинна праця покращила умови життя, що знизило смертність. При збереженні високої народжуваності це спричинило стрімкий ріст населення.
Роздивіться, коли розпочався «демографічний вибух».
Після 1820 року.
Порівняйте темпи зростання населення у ХІХ та ХХ–ХХІ ст.
У ХІХ ст. зростання було швидким, у ХХ ст. — вибуховим, а в ХХІ ст. темпи почали сповільнюватися.
ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте графік зміни кількості населення в Україні в першій половині ХХ ст. Поясніть причини періодичних коливань кількості людей. Які історичні події найбільше вплинули на скорочення кількості населення України?
Коливання спричинені чергуванням трагедій та відновлення. Найбільший спад викликали світові війни, голодомори, репресії та депортації. Нині головна причина скорочення — війна росії проти України.
Проєкт для краєзнавця: працюємо в групі
Підготуйте інформацію про зміни кількості населення протягом ХХ–ХХІ ст. у вашій місцевості та поясніть зібрані дані.
На прикладі Києва: У ХХ ст. населення стрімко росло через урбанізацію. У ХХІ ст. продовжувало зростати за рахунок міграції, попри загальний спад в Україні. У 2022 році через вторгнення кількість жителів різко впала, але зараз відновлюється.
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
1. Назвіть процеси, які належать до демографічних.
Народжуваність, смертність, природний приріст (або скорочення).
2. Поясніть своїми словами зміст понять «народжуваність», «смертність», «природний приріст», «депопуляція».
Народжуваність — кількість народжених за рік. Смертність — кількість померлих. Природний приріст — різниця між ними. Депопуляція — систематичне зменшення населення.
3. На основі аналізу графіка (мал. 183) розкажіть, як відбувалися зміни кількості населення світу протягом історії людства.
До XVIII ст. зростання було мінімальним, а з XIX–XX ст. відбувся різкий стрибок вгору.
Які причини зумовили демографічний вибух?
Розвиток медицини та покращення життя різко знизили смертність при стабільно високій народжуваності.
4. Порівняйте за діаграмами (мал. 182) частки населення різних регіонів світу у 2024 році з прогнозами на 2100 рік.
Частка Африки суттєво зросте і майже зрівняється з Азією, тоді як частка Європи та Азії зменшиться через старіння населення.
Поясніть динаміку та її причини.
Динаміка залежить від народжуваності та смертності, на які впливають соціальні умови (медицина, добробут) та історичні події.
5. Виявіть причини коливання кількості населення в Україні у ХХ–ХХІ ст.
У ХХ ст. — війни, голодомори, репресії. У ХХІ ст. — економічні кризи, війна, низький рівень життя.
Поясніть, які наслідки для економіки України мають сучасні тенденції щодо зміни кількості населення в нашій державі.
Старіння та депопуляція зменшують кількість працівників і збільшують навантаження на соціальну сферу та платників податків.
6. Оцініть значення для розвитку суспільства дослідження демографічних процесів.
Це необхідно для державного планування, бюджетування, регулювання ринку праці та соціальної підтримки.
