ПРИГАДАЙТЕ
Які ви знаєте категорії природоохоронних територій? З якою метою їх створюють?
Природні території: біосферні та природні заповідники, нацпарки, заказники, пам’ятки, урочища. Штучні об’єкти: ботсади, зоопарки, дендропарки, парки-пам’ятки. Мета створення: збереження екорівноваги, охорона унікальних комплексів, наука та моніторинг.
Які ви пам’єте природоохоронні території на різних материках?
Єллоустонський парк (Північна Америка), Серенгеті (Африка), Великий Бар’єрний риф (Австралія).
Що таке акліматизація живих організмів?
Акліматизація — це пристосування організмів до нових або змінених умов, часто після переселення.
ЗАВДАННЯ
За схемою назвіть категорії природоохоронних територій ПЗФ України із різним рівнем охорони.
- Глобальний: біосферні заповідники.
- Загальнодержавний: природні заповідники, національні природні парки.
- Місцевий: заказники, регіональні парки, пам’ятки, урочища, штучні об’єкти.
Поясніть, у межах яких категорій територій охороняється весь природний комплекс, а — де окремі його компоненти або одиничні об’єкти.
Весь комплекс: природні й біосферні заповідники, нацпарки. Окремі компоненти: заказники (види, геологія) та пам’ятки природи.
Розподіліть природоохоронні території на природні та штучно створені.
- Природні: заповідники, нацпарки, регіональні парки, заказники, пам’ятки, урочища.
- Штучні: ботсади, дендропарки, зоопарки, парки-пам’ятки.
ЗАВДАННЯ
За допомогою карти природно-заповідного фонду назвіть природні заповідники в межах природних зон та гірських областей України.
- Мішані ліси: Поліський, Рівненський, Древлянський, Черемський.
- Лісостеп: Канівський, Михайлівська цілина.
- Широколистяні ліси: «Медобори», «Розточчя».
- Степ: Єланецький степ, Дніпровсько-Орільський, Опукський, Казантипський.
- Карпати: «Горгани».
- Крим: Ялтинський, «Мис Мартьян», Карадазький, Кримський.
З’ясуйте, у яких природних комплексах: а) створена найбільша кількість природних заповідників; б) найбільша кількість природних заповідників на одиницю площі.
а) Найбільша кількість — у зоні Степу.
б) Найбільша щільність — у Кримських горах.
Відшукайте біосферні заповідники та назвіть їх.
5 заповідників: «Асканія-Нова», Чорноморський, Карпатський, Дунайський, Чорнобильський.
Установіть, у межах яких природних комплексів вони створені.
- «Асканія-Нова», Чорноморський, Дунайський — Степ.
- Чорнобильський — мішані ліси.
- Карпатський — Карпати.
За додатковими джерелами з’ясуйте, у чому полягає унікальність цих територій для міжнародного співробітництва.
Вони входять до мережі ЮНЕСКО «Людина та біосфера», що дозволяє проводити глобальний моніторинг змін довкілля та обмінюватися досвідом.
Відшукайте на карті національні природні парки в різних природних зонах та гірських областях України.
Мішані ліси — Шацький; Лісостеп — Гомільшанські ліси; Степ — Азово-Сиваський; Карпати — Синевир.
З’ясуйте, які природоохоронні території глобального або загальнодержавного рівня є у вашій місцевості.
(Приклад для Києва): НПП «Голосіївський» (загальнодержавний) та Чорнобильський біосферний заповідник (глобальний, частково в області).
ЗАВДАННЯ
Розгляньте структуру біосферного заповідника.
Структура має 4 зони: заповідне ядро, буферна зона, перехідна зона та зона використання. Це поєднує охорону з діяльністю людини.
Виявіть функції кожної із зон.
- Ядро: заборона діяльності, крім науки.
- Буферна: екотуризм, дослідження.
- Перехідна: можливі поселення та агродіяльність.
- Використання: господарська діяльність.
З’ясуйте, яка зона біосферного заповідника найбільше подібна до природного заповідника.
Заповідне ядро (повна заборона господарювання).
Поясніть, яка мета створення біосферних заповідників, якщо в їхніх межах ведеться господарська діяльність.
Збереження типових комплексів, моніторинг та демонстрація збалансованої взаємодії природи й людини.
ЗАВДАННЯ
Розкажіть, чи бачили ви природоохоронні об’єкти з такими, як на світлині покажчиками.
Такі знаки позначають цінні дерева або ділянки лісу.
Що це був за об’єкт?
На світлині — ботанічна пам’ятка природи «Дуби Рильського» в Голосіївському лісі (Київ).
Яких правил треба дотримуватися, перебуваючи біля таких об’єктів?
Заборонено будь-яку діяльність, що шкодить об’єкту або змінює його стан.
ПРОЄКТ ДЛЯ КРАЄЗНАВЦЯ
Складіть картосхему природоохоронної мережі своєї місцевості.
(Приклад Київ): НПП «Голосіївський», регіональні парки «Лиса Гора», «Дніпровські острови», ботсади ім. Фоміна та ім. Гришка.
Позначте на ній визначені природоохоронні території та ті райони, які можна віднести до екологічно безпечних.
Природоохоронні: НПП «Голосіївський», парк «Феофанія», Сирецький дендропарк. Екологічно безпечні: Пуща-Водиця, Конча-Заспа (через віддаленість від промисловості).
Підготуйте інформацію про них.
НПП «Голосіївський» — єдиний в Україні нацпарк у межах мегаполіса. «Феофанія» — зразок садово-паркового мистецтва.
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
1. Що входить до складу національної екологічної мережі України?
11 категорій, поділених на природні (заповідники, нацпарки, заказники тощо) та штучні (ботсади, зоопарки, парки-пам’ятки).
2. Поясніть, для чого створюють природоохоронні території.
Для збереження екобалансу, біорізноманіття, науки, моніторингу та рекреації (у нацпарках).
3. Покажіть на карті приклади природних та біосферних заповідників, національних природних парків з різних природних комплексів України.
- Біосферні: «Асканія-Нова», Карпатський.
- Природні: Поліський, «Медобори».
- Нацпарки: Шацький, «Синевир».
4. Порівняйте охоронний режим природних заповідників та біосферних заповідників. Поясніть, чому далеко не всі заповідники мають статус біосферного.
Природні заповідники — повна заборона господарювання. Біосферні мають зонування з дозволеною діяльністю. Статус біосферного надається об’єктам міжнародного значення (програма ЮНЕСКО) зі специфічною структурою.
5. Складіть екологічну стежку з природоохоронних об’єктів різних категорій вашої місцевості.
(Київ): НПП «Голосіївський» (ліс), «Дуби Рильського» (вікові дерева), «Лиса Гора» (рельєф, історія).
6. Поміркуйте, чи достатньо створено природоохоронних об’єктів в Україні для збереження еталонів живої природи.
Ні, недостатньо (лише 6,8% площі). Мета держави — розширити ПЗФ до 15–17% до 2030 року.