1. Які джерела електричної енергії ви знаєте?
До джерел електричної енергії належать хімічні джерела (гальванічні елементи, акумулятори), механічні (генератори), сонячні (сонячні панелі), термоелектричні (термопари) та біологічні (наприклад, електричні скати).
2. Навіщо в електротехніці використовують схеми?
Електричні схеми використовують для зручності проектування, відображення взаємозв’язків між компонентами приладу, розуміння алгоритму його роботи, а також для проведення монтажу та ремонту обладнання.
3. Як пов’язані між собою параметри електричного кола?
Параметри електричного кола пов’язані законом Ома, який визначає, що сила струму $I$ прямо пропорційна напрузі $U$ і обернено пропорційна опору $R$. Також потужність електричного струму $P$ дорівнює добутку сили струму на напругу.
4. Яка послідовність технологічного процесу паяння?
Технологічний процес паяння складається з таких етапів: підготовка (очищення) деталей, нанесення флюсу на місце з’єднання, розплавлення припою паяльником, нанесення розплавленого припою на деталі та подальше охолодження з’єднання.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Які джерела струму належать до альтернативних?
До альтернативних джерел струму належать ті, що використовують відновлювані ресурси: сонячне випромінювання, енергію вітру, морів, річок, біомасу, теплоту Землі та вторинні енергетичні ресурси.
2. Який фізичний зміст закону Ома?
Фізичний зміст закону Ома полягає у встановленні прямої залежності сили струму в ділянці кола від напруги на цій ділянці та оберненої залежності від електричного опору провідника.
3. У чому різниця між електричною та монтажною схемами?
Електрична схема відображає склад приладу та логічний взаємозв’язок між його елементами за допомогою умовних позначень, тоді як монтажна схема показує фактичне розташування електричних компонентів на платі або в корпусі та конкретні способи їхнього фізичного з’єднання.
4. Навіщо під час паяння використовують флюс?
Флюс використовують для очищення поверхонь деталей від оксидної плівки безпосередньо під час нагрівання, а також для поліпшення змочування металу розплавленим припоєм, що забезпечує надійне та якісне з’єднання.