Хто і коли створив найдавніші карти світу, що збереглися до нашого часу?
Найдавніші спроби систематизувати знання про світ належать Клавдію Птолемею, який у II столітті нашої ери створив знаменитий “Посібник з географії”. Цей справді монументальний твір був авторитетом для багатьох поколінь протягом неймовірних 14 століть, уявляєте?
Розгляньте зображення місцевості на бивні мамонта. Спробуйте прочитати, що зобразив на схемі стародавній «картограф».
На дивовижному артефакті – бивні мамонта, знайденому біля села Межиріч на Черкащині, – ми бачимо примітивну, але таку значущу схему місцевості. Вона складається з семи рядів символів, і наш давній “картограф”, вочевидь, намагався передати:
- Житла чи споруди: Вертикальні лінії та фігури, схожі на дахи, цілком могли позначати місця, де мешкали люди, або якісь господарські будівлі.
- Річку або водойму: Горизонтальні та хвилясті лінії, особливо в нижній частині, наводять на думку про річку чи іншу водну перешкоду.
- Пагорби або нерівності рельєфу: Деякі символи, можливо, вказують на особливості ландшафту, наприклад, пагорби.
- Ліс або дерева: Окремі групи вертикальних ліній могли символізувати дерева або лісову місцевість.
ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ
Розгляньте карту, складену Птолемеєм. Як називалися українські землі в II ст.?
На карті, яку створив Птолемей у II столітті, наші землі переважно мали назву Сарматія (SARMATIA). Цікаво, як змінювалися назви протягом століть!
ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ
Розгляньте карту Ґ. де Боплана. Чи можете ви знайти на ній Чорне море? Яку незвичну для нас орієнтацію має карта?
Так, на карті Ґійома де Боплана Чорне море знайти можна. Воно розташоване у верхній частині карти і підписане як “CZARNE MORZE”. А ось орієнтація карти справді незвична для нас: південь знаходиться вгорі, а північ – внизу. Щоб сприймати її звично, карту доведеться подумки перевернути.
Спробуйте подумки або насправді перевернути карту і назвати знайомі вам географічні назви.
Якщо перевернути карту Боплана так, щоб північ була вгорі, можна впізнати такі знайомі нам назви:
- CZARNE MORZE (Чорне море) – тепер воно опиниться внизу.
- KIOVI (Київ) – наше славетне місто на Дніпрі.
- UKRAINA – назва нашої землі.
ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ
1. Розгляньте карту Й. П. Гоманна. Назвіть об’єкти, які легко розпізнали на ній.
На карті Йоганна Баптиста Гоманна “Україна – земля козаків”, датованій 1720 роком, легко впізнати:
- MARE NIGRUM (Чорне море) та PONTUS EUXINUS (давня назва Чорного моря).
- Азовське море.
- Кримський півострів.
- Територію з гордим написом UKRAINIA.
- Місто KIOV (Київ).
- Великі річки, як-от Дніпро та Дністер.
- Регіони, наприклад, PODOLIA (Поділля) та VOLHYNIA (Волинь).
2. Чи відповідають обриси морів і півострова, розташованих на півдні, обрисам, які ми бачимо на сучасних картах? Поміркуйте чому.
Обриси Чорного моря і Кримського півострова на карті Гоманна загалом схожі на сучасні, але, звісно, мають певні неточності. Наприклад, контури Криму менш деталізовані, а деякі ділянки узбережжя зображені дещо спрощено або навіть з викривленнями. Це й не дивно, адже у XVIII столітті картографи ще не мали тих точних інструментів, які є сьогодні. Вони створювали карти, спираючись на розповіді мандрівників, описи та приблизні вимірювання, що само по собі було величезною працею!
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Хто і коли склав перші докладні карти, присвячені виключно українським землям?
Перші справді докладні карти, які були присвячені саме українським землям, у середині XVII століття створив талановитий французький картограф Ґійом Левассер де Боплан.
2. Чому стародавні картографічні твори вважають безцінними джерелами інформації?
Стародавні карти – це справжні скарби! Їх вважають безцінними, бо вони зберігають унікальну інформацію про те, як змінювалися кордони країн, де розташовувалися міста й поселення, якими були шляхи, річки та ліси. Це ніби вікно у минуле.
3. Поміркуйте, чому внесок Ґійома де Боплана в дослідження України порівнюють із внеском Христофора Колумба у відкриття Америки.
Внесок Ґійома де Боплана справді колосальний, і його недарма порівнюють із відкриттям Америки Колумбом. Саме завдяки його детальним картам та описам українські землі стали відомими для всієї Європи. Боплан, по суті, “відкрив” Україну для західного світу, так само як Колумб “відкрив” Америку, і допоміг закріпити назву “Україна” на європейських картах.