Пригадайте, якими були уявлення європейців про світ у період Середньовіччя.
У Середньовіччі європейці мали вузькі знання про світ. Вони покладалися на карти Птолемея, де показували тільки частини Європи, Азії та Північної Африки. Багато куточків планети лишалися загадкою, з великими порожніми зонами на картах. Вірили в багаті східні країни, як Індія, і мріяли про нові торгівельні маршрути, бо османи блокували старі. Шукали землі для завоювань, золото й срібло. Після перших відкриттів світ розкрився ширше – з’явилися свіжі карти, а Америка постала окремим континентом. Це надихає, бо показує, як сміливість змінює все.
Пригадайте значення понять «колонія», «метрополія», «імперія».
Колонія – територія чи країна без незалежності, під владою іншої держави. Її експлуатували за ресурси, працю людей і прибутки для метрополії.
Метрополія – держава-власниця колонії. Вона керувала торгівлею, встановлювала ціни й забирала основні гроші від колоній.
Імперія – величезна держава з багатьма підкореними землями й народами. Колоніальна імперія ґрунтувалася на визиску колоній, як іспанська чи португальська після відкриттів. Сумно, що це часто приносило страждання.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Прочитайте текст підручника та допоможіть героям коміксу визначитися з цілями організації далеких морських експедицій у пошуку нових земель.
Виходячи з тексту, ось які цілі мали герої коміксу в організації далеких морських експедицій:
Купець: Його цікавили нові торговельні шляхи до країн Сходу для отримання прянощів та інших товарів, а також пошук нових ринків збуту і джерел золота та срібла.
Король Фернандо II та Королева Ізабель: Вони прагнули поповнити збіднілу іспанську скарбницю, отримати право на володіння новими землями та посилити свою державу.
Колумб: Він хотів знайти новий, західний морський шлях до Індії через Атлантичний океан та отримати славу та багатство.
Єпископ: Представник католицької церкви, він прагнув поширення християнства та впливу церкви на нових землях.
ПОМІРКУЙМО!
Уявіть себе мореплавцем, який збирається в далеку морську подорож. Важливе значення для успішних подорожей мало використання навігаційних приладів. Перегляньте 3D-сцену. Додайте до переліку приладів інше спорядження та запаси, які, на вашу думку, будуть потрібні під час тривалої подорожі.
Готуючись до тривалої морської подорожі, крім навігаційних приладів, таких як астролябія, компас та морські карти, я б обов’язково взяв на борт наступні речі:
Спорядження для корабля: Запасні вітрила, канати, смола для ремонту протікань, дошки, цвяхи та інструменти (сокири, молотки).
Запаси їжі та води: Великі бочки з прісною водою. Їжа, що довго не псується: сухарі, в’ялене та солоне м’ясо і риба, крупи, боби. Можливо, взяли б із собою живих курей для свіжих яєць.
Озброєння: Гармати, порох та ядра для захисту корабля від піратів або на випадок ворожих намірів місцевих племен. Для команди — мушкети та мечі.
Особисті речі та інше: Змінний теплий одяг, ліки та засоби для перев’язки ран, а також деякі товари, які можна було б обміняти на щось цінне в нових землях. На мою думку, це все додає впевненості, бо без такого спорядження подорож може обернутися трагедією – страшно уявити голод чи шторм без підготовки.
Діємо: практичні завдання
Скориставшись матеріалами параграфа, заповніть хронологічну таблицю «Великі географічні відкриття».
| Дата | Відкриття | Значення відкриття |
|---|---|---|
| 1488 р. | Бартоломеу Діаш відкрив мис Доброї Надії | Відкрито морський шлях навколо Африки, що дозволило шукати шлях до Індії водою. |
| 1492 р. | Христофор Колумб відкрив острів Сан-Сальвадор (Багами), Кубу, Гаїті | Відкриття Америки, початок європейської колонізації Нового світу. |
| 1497–1498 рр. | Васко да Гама здійснив подорож до Індії, дістався порту Калікут | Відкрито морський шлях з Європи до Індії навколо Африки, що дало змогу напряму торгувати зі Сходом. |
| 1499–1502 рр. | Амеріго Веспуччі дослідив узбережжя Південної Америки | Доведено, що відкриті Колумбом землі – це новий материк, а не Індія; материк названо Америкою. |
| 1519–1522 рр. | Фернан Магеллан здійснив першу навколосвітню подорож | Доведено кулястість Землі, підтверджено, що Америка – окремий континент, відкрито Магелланову протоку і Тихий океан. |
| 1577–1580 рр. | Френсіс Дрейк здійснив другу навколосвітню подорож | Детальніше досліджено західне узбережжя Південної й Північної Америки, підтверджено можливість морських подорожей навколо світу. |
Свідчать документи
Які перешкоди мали подолати мореплавці під час експедиції?
Мореплавці стикалися з такими перешкодами:
Сильні шторми та несприятливі вітри, через які кораблі тижнями не могли рухатися далі.
Дуже холодна погода.
Протікання корабля.
Гостра нестача їжі й води, доводилося харчуватися лише рисом і водою.
Висока смертність серед екіпажу через хвороби, голод і складні умови (за короткий період помер 21 член екіпажу).
Виснаження та моральне виснаження через тривалу подорож і постійні небезпеки. Це вражає – така мужність перед лицем смерті робить їх героями в моїх очах.
Діємо: практичні завдання
Ознайомтеся з виданою у 2004 р. ювілейною монетою до 530-річчя Тордесільяського договору. Розтлумачте задум авторів. Поміркуйте, якою інформацією ви доповнили б монету. Розробіть із однокласниками / однокласницями власний дизайн ювілейної монети до річниці однієї з подій доби Великих географічних відкриттів.
Задум авторів монети:
Автори монети хотіли зобразити суть Тордесільяського договору. На монеті показано дві півкулі, що символізують поділ світу між Іспанією (західні землі, Америка) та Португалією (східні землі, Африка). У центрі розташовано каравелу, яка є символом морських подорожей та Великих географічних відкриттів. Дати “1494” та “1994” вказують на рік підписання договору та 500-ту річницю цієї події, на честь якої випустили монету.
Чим можна доповнити монету:
Я б додав на монету зображення Папи Римського або його герб, оскільки саме він був ініціатором укладення цього договору. Також можна було б додати герби Іспанії та Португалії, країн, які підписали угоду.
Діємо: практичні завдання
Порівняйте карти, створені в Європі до і після доби Великих географічних відкриттів. Як змінилися знання людей про світ?
До відкриттів європейські карти спиралися на ідеї античних учених, як Птолемей, і охоплювали лише частини Європи, Азії та Північної Африки. Багато зон були порожніми, а Америка, Австралія, Антарктида й острови Тихого океану – невідомі. Після відкриттів карти стали точнішими: додалися нові континенти, як Америка, узбережжя Африки, Південної Америки, Індії та частини Тихого океану. Знання розширилися, Землю почали малювати як глобус. Це захоплює – від невідомості до повного карти.
Чим карта середини XVII ст. відрізняється від сучасної карти світу?
Карта XVII ст. мала неточності й порожні зони. Внутрішня Африка не досліджена, Австралія – частково, Антарктида – невідома, континенти спотворені, могли бути вигадані острови. Сучасна карта – повна, точна, без великих загадок.
Про які регіони світу тоді в людства не було знань?
У XVII столітті майже не знали:
- Внутрішніх районів Африки
- Більшої частини Австралії та Океанії
- Антарктиди
- Центральної частини Північної Америки та Арктики
Коли люди здобудуть знання про «білі плями» на карті світу?
Дослідження тривало до XIX – початку XX ст. Африка – у XIX (Лівінгстон, Стенлі), Австралія – XVIII-XIX, Антарктида – початок XIX, з продовженням до XX. Арктика – до XX ст.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу пояснити, які події називають Великими географічними відкриттями.
Великими географічними відкриттями звуться далекі морські мандрівки європейців кінця XV – XVI ст. Головна мета – нові торгівельні шляхи й землі.
Передумови, причини, результати Великих географічних відкриттів:
Передумови: ріст промисловості, поява каравел, кращі навігаційні інструменти, кінець війн, перенаселення, жага багатства, підтримка королів, інтерес церкви до християнства, потреба в ринках і золоті.
Причини: пошук шляхів до Індії й Китаю, османська блокада, бажання східних товарів, збагачення й нових земель.
Результати: відкриття Америки, шлях до Індії, колоніальні імперії, світова торгівля, знищення цивілізацій Америки, загибель корінних жителів, культурний обмін. Жахливо, скільки горя принесло це “прогресу”.
Можу схарактеризувати мореплавців-першовідкривачів нових земель.
Христофор Колумб: Досвідчений моряк з Генуї, з підтримкою іспанських монархів, шукав західний шлях до Індії. Перетнув Атлантику, відкрив Америку, але думав, що то Індія.
Васко да Гама: Португалець, обігнув Африку до Індії. Привіз прянощі, вартістю в 60 разів дорожче витрат.
Фернан Магеллан: Організував першу навколосвітню подорож, довів кулястість Землі, назвав Тихий океан. Загинув на Філіппінах. Його сміливість надихає, але шкода, що не дожив до кінця.
Можу пояснити, як змінилися уявлення про світ внаслідок Великих географічних відкриттів.
Уявлення перевернулися. Доведено, що Земля – куля. Дізналися про Америку й Тихий океан. Карти стали точнішими з новими землями, хоч порожнини лишалися. Це революція – від страху невідомого до розуміння планети.
Наслідки Великих географічних відкриттів для європейців та корінного населення Америки:
Для європейців: багатство від золота, нові ринки, торгівля, ріст міст, поширення християнства, панування в світі.
Для корінних: руйнування держав, загибель від хвороб і праці, рабство, втрата культури, лише 3% вижило. Це трагедія, яка болить досі.
Обговорюємо в групі
2. Перевірте, як ви засвоїли історію Великих географічних відкриттів – розгадайте ребуси й уявно з’єднайте утворені слова з відповідними текстовими картками.
Колумб – Америка
Діаш – Морський шлях до Індії
Веспуччі – Америка
Магеллан – Тихий океан
Мислю творчо
3. Дізнайтеся, як у світі увічнено пам’ять про Великі географічні відкриття. Створіть з допомогою сервісy https://padlet.com (шаблон «карти» ) онлайнпроект туристичного маршруту «Великі географічні відкриття на карті світу».
Пам’ять увічнена в назвах об’єктів (протоки, океани, континенти), пам’ятниках і музеях. Наприклад, статуї Колумба в Севільї, Барселоні, Нью-Йорку. У Лісабоні – пам’ятник першовідкривачам з Васко да Гамою.
Ідея маршруту «Великі географічні відкриття на карті світу»:
- Лісабон, Португалія: Звідси стартували да Гама. Відвідати Башту Белен і монастир.
- Севілья, Іспанія: Початок подорожі Магеллана. Архіви Індій з документами.
- Генуя, Італія: Дім Колумба й пам’ятник.
- Сан-Сальвадор, Багами: Перший острів Колумба.
- Мис Доброї Надії, ПАР: Обігнутий Діашем.
- Калікут, Індія: Прибуття да Гами.
- Філіппіни: Загибель Магеллана.