Пригадайте
1. Які переваги має географічна карта порівняно з іншими джерелами географічної інформації?
Географічна карта є зручним джерелом інформації, якого не має більшість інших наук, і служить основою для сучасних картографічних творів.
2. Що означає «читати географічну карту»?
Читати географічну карту означає розуміти умовні знаки та масштаб для отримання інформації про земну поверхню.
3. Які існують способи зображення місцевості?
Способи зображення місцевості включають географічні карти, атласи, геоінформаційні системи, навігаційні системи та геопортали.
4. Що таке масштаб?
Масштаб – це ступінь зменшення реальних розмірів об’єктів на карті.
5. Які існують види масштабів?
Види масштабів: дрібномасштабні (дрібніші за 1:1 000 000), середньомасштабні (1:200 000 – 1:1 000 000), великомасштабні (1:10 000 – 1:200 000).
Завдання
1. Підготуйте інформацію про класифікацію карт за однією з ознак (на вибір).
За просторовим охопленням карти бувають світові (карти світу, півкуль) та регіональні (океанів, материків, держав).
2. З’ясуйте, до яких груп географічних карт за різними ознаками належать наступні карти шкільного атласу для 8-го класу: а) «Україна на карті Європи», б) «Часові пояси світу», в) «Геологічна будова України», г) «Чорне та Азовське моря».
- а) «Україна на карті Європи»: за охопленням — регіональна, за масштабом — дрібномасштабна, за змістом — тематична (політична), за призначенням — навчальна.
- б) «Часові пояси світу»: за охопленням — світова, за масштабом — дрібномасштабна, за змістом — тематична, за призначенням — навчальна.
- в) «Геологічна будова України»: за охопленням — регіональна, за масштабом — середньомасштабна, за змістом — тематична (фізико-географічна), за призначенням — навчальна.
- г) «Чорне та Азовське моря»: за охопленням — регіональна, за масштабом — середньомасштабна, за змістом — загальногеографічна, за призначенням — навчальна.
3. Поясніть, чим відрізняються навчальні карти шкільного атласу від спеціальних тематичних карт, які використовуються у різних сферах людської діяльності.
Навчальні карти шкільного атласу пов’язані між собою за змістом, доповнюють одна одну і призначені для освіти, тоді як спеціальні тематичні карти детально показують окремі елементи для використання в господарстві, військовій справі чи туризмі.
Завдання
Спробуйте скористатися послугами геопорталу Google Earth для пошуку просторової інформації про столицю України. Повідомте своїм однокласникам про технічні можливості даного геопорталу. Чи порадите ви їм користуватися даним джерелом інформації?
Google Earth дозволяє шукати за адресою, вводити координати, переглядати космічні знімки Києва з високою деталізацією. Пораджу користуватися, бо це безплатно і зручно для пошуку географічної інформації.
Оцінюємо свої досягнення
1. Які вам відомі традиційні та новітні картографічні джерела інформації?
До традиційних джерел належать друковані географічні карти та атласи. Новітніми є електронні карти, геоінформаційні системи (ГІС), навігаційні системи та геопортали, наприклад, Google Earth.
2. Поясніть, у чому полягає унікальність географічної карти, як джерела географічних знань.
Унікальність географічної карти в тому, що вона дозволяє побачити велику територію на одному аркуші, зрозуміти, як розташовані об’єкти відносно один одного, і виміряти відстані за допомогою масштабу. Це наочне джерело інформації, якого не мають багато інших наук.
3. Розкажіть, за якими ознаками класифікують географічні карти та на які групи їх поділяють.
Географічні карти класифікують за чотирма головними ознаками:
- За просторовим охопленням: карти світу, материків, океанів, країн або їхніх частин.
- За масштабом: великомасштабні (топографічні), середньомасштабні та дрібномасштабні.
- За змістом: загальногеографічні (наприклад, фізична карта) і тематичні (кліматична, політична, економічна).
- За призначенням: навчальні, туристичні, військові, дорожні та інші.
4. Поміркуйте, які способи одержання географічної інформації більш достовірні, зручні у використанні та надійні: традиційні чи новітні. Відповідь обґрунтуйте.
Я вважаю, що новітні способи, такі як навігаційні системи та онлайн-карти, є більш зручними та достовірними. Вони завжди під рукою у смартфоні, можуть показувати моє місцезнаходження, прокладати маршрути з урахуванням заторів та постійно оновлюються. Паперова карта може застаріти. Проте, традиційна карта надійніша там, де немає інтернету чи заряду на телефоні, наприклад, у поході в горах.
5. Поясність як сучасні інтерактивні картографічні Інтернет-джерела полегшують одержання та аналіз просторової інформації.
Сучасні інтерактивні джерела, такі як геопортали чи ГІС, значно полегшують роботу з картою. Вони дозволяють:
- Змінювати масштаб, наближуючи або віддаляючи зображення.
- Накладати різні інформаційні шари (наприклад, погоду, рух транспорту).
- Швидко знаходити об’єкти за назвою чи адресою.
- Визначати своє точне місцезнаходження за допомогою GPS.
- Переглядати космічні знімки, що дає реалістичне уявлення про місцевість.
6. Назвіть випадки з власного життя, коли вам або вашим близьким була потрібна картографічна інформація. Які були використані джерела для її одержання?
Звісно. Минулого літа, коли ми з батьками їздили на машині в інше місто, ми користувалися навігатором у смартфоні (це новітнє джерело), щоб прокласти маршрут і знайти потрібну адресу. А коли я з класом ходив у похід, ми використовували звичайну паперову туристичну карту (це традиційне джерело), бо в лісі не було мобільного зв’язку.