26–27. Жанр балади в літературі романтизму (+ відповіді з додатка)

Зміст

У тексті НЕМАЄ мікротеми

Б арешт і заслання Т. Шевченка.

4. Завдання

1. НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження

Г першу поетичну збірку Т. Шевченка було надруковано в Києві 1840 р.

2. У баладі «Причинна» НЕМАЄ художнього образу, позначеного буквою

Г (лебедя)

3. Визначте художній засіб у фрагменті балади.

4. Гра «Так — ні»

• Балада «Причинна» належить до ранньої творчості Т. Шевченка — Так.
• Причинна — синонім до слова самотня — Ні. Це дівчина з психічним розладом, яку зачарувала ворожка.
• Сичі, що перекликались у гаю, символізують кохання — Ні. У народній творчості сич є передвісником смерті та темряви.
• Головна героїня перетворилася на сновиду під дією чар ворожки — Так.
• Русалки виходять із води й гуляють, доки заспівають треті півні — Так. За повір’ями, спів третіх півнів проганяє нечисту силу.
• Дівчину й козака поховали в житі при дорозі — Так. Їхні могили насипали біля дороги в полі.
• Уночі пісню виконують малі нехрещені діти — русалки — Так.
• Сільські дівчата знайшли дівчину й козака під вербою — Ні. Тіла закоханих знайшли під зеленим дубом.

5. Доведіть, що твір Т. Шевченка «Причинна» ліро-епічний.

У творі поєднано сюжетну розповідь (епос) та емоційні переживання (лірика). Епічність проявляється в описі подій: розлука героїв, дія чарів, поява русалок та трагічна смерть. Ліризм розкривається через глибокі почуття автора й персонажів, численні пейзажі та риторичні звертання, наприклад: «О Боже мій милий! За що ж ти караєш її, молоду?».

6. Згадайте п’ять ознак балади як жанру й проілюструйте кожну з них конкретним прикладом із твору Т. Шевченка «Причинна».

• Мало персонажів: головна увага зосереджена на парі закоханих та міфічних істотах.
• Фантастичні події: дівчина стає сновидою через чари: «Так ворожка поробила, Щоб менше скучала».
• Похмура атмосфера: тривожний пейзаж на початку («Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива») та зловісні крики сичів.
• Трагічний фінал: дівчина гине від русалок, а козак накладає на себе руки: «Зареготавсь, розігнався — Та в дуб головою!».
• Фольклорна основа: використання народних вірувань про ворожіння, русалок та магічну силу півнів.

7. Випишіть із балади по два приклади алітерації та асонансу.

Алітерація: «Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива»; «Пішов шелест по діброві; шепчуть густі лози».

Асонанс: «Ух! Ух! Солом’яний дух, дух!»; «Зійшло вже сонце!»

8. Які події і персонажі твору реальні, а які — фантастичні?

Реальне:

• Персонажі: дівчина-сирота, козак, сільські жниці.
• Події: туга через розлуку, смерть героїв, народний обряд поховання.

Фантастичне:

• Персонажі: русалки, ворожка.
• Події: хвороба через магію, нічні ігри річкових німф, смерть дівчини від лоскоту русалок.

9. Мініпроєкт.

1-ша група «Літературознавці». Літературний паспорт твору.

Автор тексту — Богдан Гура, музика — Володимир Івасюк. Твір під назвою «Балада про мальви» належить до ліро-епосу (пісенна балада). Тема — нестерпний біль матері, яка втратила дітей на війні. Ідея полягає у безсмерті душі, що втілюється у природі, та засудженні воєнних жахіть. Головна думка: любов матері вічна, а пам’ять про воїнів живе у символах рідного краю.

Символи: мати (скорбота), воїн (ліричний герой), мальви (пам’ять і відродження).

Художні засоби:

• Епітети: «рідна мати», «самотні квіти».
• Метафори: «мальва проросла з серця», «місяць вийшов колихати».
• Порівняння: «Життя — як пісня, що не віддзвенить».
• Звертання: «О мамо рідна».
• Повтори: «Засни, засни…», «Прости, прости…».

2-га група «Піарники». Реклама балади.

«Ця балада торкне серце кожного, хто цінує материнську любов і пам’ятає про героїв. “Балада про мальви” розповідає про вічний зв’язок між матір’ю та сином, який не перерветься навіть після смерті. Мальви під вікном стають живим спогадом про тих, хто загинув за Україну. Слухайте цей твір, щоб зрозуміти справжню ціну миру!»

3-тя група «Декламатори». Виконання твору.

«Під час виконання треба передати сумний, ліричний настрій твору. Перші рядки читати тихо, плавно, створюючи атмосферу спокійної ночі. Приспів варто виконувати з більшою емоційністю, підкреслюючи трагізм ситуації. Рядки “Прости, прости, прости, прости” потрібно читати з глибоким почуттям вини та смутку. Паузи між строфами допоможуть слухачам відчути глибину материнського болю.»

4-та група «Публіцисти». Історія написання балади й символіка мальви.

Твір Богдана Гури став відомим у 1975 році завдяки Володимиру Івасюку та Софії Ротару. У центрі сюжету — дівчина, яка загинула на війні та стала квіткою біля рідної хати. Мальва в Україні — це символ любові до Батьківщини та родинного затишку. У цій баладі квітка уособлює душу загиблої дитини, а її червоний колір нагадує про пролиту кров.

10. Домашнє завдання.

1. Поділіть баладу Т. Шевченка «Причинна» на частини за змістом і доберіть до кожної заголовок.

• 1. Буря на Дніпрі.
• 2. Туга дівчини-сновиди.
• 3. Смертельний танок русалок.
• 4. Повернення та розпач козака.
• 5. Вічний спокій закоханих.

2. Створіть постер (текстом) до балади Т. Шевченка «Причинна».

Завдання з додатка

1. Балада «Причинна» починається словами

Г. Реве та стогне Дніпр широкий…

2. Смерть і пітьму в баладі «Причинна» символізує образ

Б. сичів.

3. НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження, що балада «Причинна»

Г. належить до пізньої творчості Шевченка.

4. Ілюстрацію до балади «Причинна» позначено буквою

Б

5. Визначте художні засоби.

1. Прийшли попи з корогвами, задзвонили дзвони… — Б. тавтологія
2. Посадили над козаком явір та ялину… — В. символ
3. Реве та стогне Дніпр широкий… — Г. епітет (також персоніфікація).

6. Розподіліть ознаки за жанрами.

7. Художні образи в трейлері до анімаційного фільму «Тополя»